WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Особиста гігієна. Запобігання шкідливим звичкам(Реферат) - Реферат

Особиста гігієна. Запобігання шкідливим звичкам(Реферат) - Реферат

доза наркотика зростає у 2-3 рази, порівняно з початковою, вживання стає щоденним.
Друга стадія наркоманії характеризується розвитком фізичної залежності, проявляється зростанням толерантності й вираженим абстинентним синдромом при неможливості регулярного одержання наркотика. Змінюється клінічна картина наркотичного сп'яніння. Виникає потреба вводити наркотик двічі на день, при його відсутності починається "ломка", яка характеризується психічними, вегетативно-соматичними і неврологічними розладами. Маса тіла хворого зменшується, м'язи атрофуються, шкіра стає зморшкуватою, сухою, лущиться.
Третя стадія характеризується втратою інтелекту, деградацією особи, змінами у внутрішніх органах, постійною потребою в наркотику, збільшенням його дози.
Чи можливо вилікуватись від наркоманії? Це питання надзвичайно складне. Від фізичної залежності медики можуть вилікувати, але позбавити людину психічної залежності дуже важко. Завжди є ймовірність, що наркоман знову "сяде на голку". Медики вважають, що перерва у прийманні наркотиків на 6-Ю місяців - прекрасний результат лікування. Але повне вилікування від цієї страшної недуги практично неможливе, більше половини наркоманів знову починають вживати наркотики.'
Наркотики - це не тільки задоволення, залежність, злочинність, але і небезпека зараження СНІДом або іншими парентеральними Інфекційними хворобами (вірусними гепатами В, С, О). На сьогодні в Україні з усіх ВІЛ-інфікованих понад 80 % є ін'єкційними наркоманами. З вищенаведеного стає зрозумілим, чому середня тривалість життя наркомана від першої ін'єкції складає близько 5 років.
Не треба вважати, що вживання "легких" наркотиків (маріху-ани, екстазі, ЛСД) пройде безслідно. Психологи довели, що ці наркотики є "вхідними воротами" для більш важких, понад 90 % тих, хто почав їх приймами, згодом перейшли на ін'єкційні форми і стали заручниками цієї важкої хвороби - наркоманії.
Поширення наркотиків зараз досягло загрозливих розмірів, їх пропонують мало не на кожному розі вулиці. Тому кожна людина повинна зробити вибір: бути нормальною, повноцінною людиною або заради декількох хвилин кайфу назавжди залишитися рабом бездушного порошку і людей, які будуть тебе найжорстокішим чином експлуатувати.
Профілактика. У 1997 році кількість злочинів, пов'язаних із наркотиками, збільшилася майже у два рази (на 91 %), у зв'язку з чим загострилася проблема боротьби з наркоманією. Крім того, вважають, що на одного зареєстрованого наркомана припадає ще 5-Ю незареєстрованих. Краща методика вирішення цієї проблеми -профілактика. Адже, як показує світова практика, вилікувати від наркоманії вдається не більше 2-3 % тих, хто захворів. І тут співробітництво медиків з громадськими організаціями і владою здатне зробити вирішальний внесок у локалізацію осередків наркотичної епідемії.
Антипропаганду наркотиків необхідно проводити у засобах масової інформації, молодіжних часописах, на радіо, у школах. Потрібно ознайомлювати молодь (категорію підвищеного ризику) із проблемами наркоманії, друкувати матеріали, вести передачі, присвячені шкоді наркотиків.
Легалізація "м'яких" наркотиків, як свідчать дані, одержані в Голландії, не дала позитивного результату, а зумовила різке збільшення кількості злочинів, Голландія стала наркоцентром Європи. Очевидно, що це Україні не потрібно. Крім того, саме слово "легалізація" призведе до того, що зникне заборона на наркотики, і мільйони людей, які раніше не відважувалися спробувати навіть "легкі" наркотики, тепер із задоволенням це зроблять.
Цікавий ще і той факт, що в Голландії наркомафія не стоїть на місці: постійно виводяться нові сорти анаші (споконвічного "легкого", а тому легалізованого наркотика), а деякі з них за своєю дією сильніші (!!!) від героїну і кокаїну.
Основні наркотики, що існують у нас, є наркотиками рослинного походження, які вирощують селяни в Середній Азії, на Далекому Сході, в Сибіру й інших регіонах. У даному випадку держава повинна проводити патронаж над цією галуззю І ввести це у свої аграрні програми, тоді залишаться тільки привізні наркотики, з якими було б легше боротися шляхом перекривання каналів доставки. Взагалі в боротьбі з наркоманією найбільшого успіху, як не дивно, домоглися Сингапур і Малайзія, де всіх, хто пов'язаний з наркотиками, страчують.
В Україні, незважаючи на нестачу засобів, у міліції, на митниці, у СБ створено спеціальні відділи боротьби з наркотиками, але цих заходів недостатньо.
Наявна в Україні система наркологічної допомоги орієнтується, насамперед, на допомогу особам із хронічною залежністю. Профілактичні програми, спрямовані на запобігання зловживанню наркотиками і токсикантами, не одержали належного поширення в нашій країні.
Спроби вирішити проблему шляхом активізації діяльності нар-кологічної служби країни не приносять належного результату, що зумовлено відсутністю реального постійного контакту наркологів із колективами неповнолітніх (які є основним середовищем для залучення до наркотиків), важкістю первинного виявлення початкових етапів алкоголізму і наркоманії, слабкою матеріально-технічною базою наркологічних закладів.
Реальним виходом із ситуації, що склалася, є залучення до профілактичної роботи педагогів і психологів середніх шкіл та інших закладів системи освіти. Очевидно, максимальною можливістю при проведенні профілактики володіють люди, які постійно контактують із дітьми та підлітками і можуть вловити ті нюанси стану і поведінки, яких найчастіше не помічають батьки і наркологи.
Будь-яка профілактична програма повинна містити в собі певні види діяльності в кожному з таких напрямків: 1) поширення інформації про причини, форми і наслідки зловживання наркотичними засобами; 2) формування в підлітків навичок аналізу і критичної оцінки інформації про наркотики й уміння приймати правильні рішення; 3) надання альтернатив наркотизації. Мета роботи в даному випадку - корекція соціально-психологічних особливостей особистості.
Цільову роботу необхідно проводити з групами ризику, для цього потрібно визначити їх І надати адекватну допомогу в подоланні проблем, що призводять до появи тяги до наркотиків. Організації і структури, що займаються профілактичною роботою, повинні гуманно ставитись до тих, хто зловживає наркотиками. Проте необхідно припиняти будь-які спроби поширення ідей про легалізацію наркотиків, не можна дозволити вживати їх і полегшувати доступ до них. Це загальні принципи проведення профілактичної роботи.
Унікальні можливості для її успішної реалізації має школа. Вона повинна в процесі навчання прищеплювати дітям навички здорового способу життя і контролювати їх засвоєння; впливати на рівень домагань і самооцінку; мати вільний доступ до сім'ї підлітка для аналізу і контролю ситуації; залучати фахівців із профілактики; формулювати ряд правил побудови профілактичнихпрограм у школі.
Будь-яку роботу в галузі антинаркотичного просвітництва повинен проводити тільки спеціально навчений персонал із числа працівників школи в межах комплексних програм на базі затвердженої концепції профілактичної роботи.
Просвітницьку роботу необхідно проводити протягом усього
Loading...

 
 

Цікаве