WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової епідеміології. Санітарно-епідеміологічна розвідка (Реферат) - Реферат

Основи військової епідеміології. Санітарно-епідеміологічна розвідка (Реферат) - Реферат

смужку змоченого водою фільтрувального паперу. Кліщів, які потрапили на тіло людини, спочатку змащують вазеліновим маслом для закриття їх дихальних шляхів, потім обережно", щоб не роздушити і не заразити ранку їх вмістом, знімають пінцетом, а ранку обробляють дезінфікуючим розчином (йодом, спиртом тощо).
Воші в житлових приміщеннях виловлюють на аркуш липкого паперу. Збір вошей, які паразитують на дрібних тваринах, проводять таким чином: відловлену тварину декапітують, труп підвішують у широкій частині великої скляної лійки, вузький кінець якої опущений у високу колбу. Коли труп охолоне, воші залишають його і по стінках лійки скочуються у посудину.
Усі відібрані проби в осередку біологічного зараження поміщають в банки, флакони, пляшки тощо, які щільно закривають, і вживають заходів щодо запобігання їх пошкодженню при транспортуванні у лабораторію. З метою попередження розповсюдження інфекції в процесі доставки проб в лабораторію після закінчення роботи і виходу Із зони проводять знезаражування набору (укладки).
До проб, які пересилають у лабораторію, додають супровідну записку з підписом того, хто їх відбирав, вказавши адресу лабораторії, найменування матеріалу, час (дату, годину доби) та місця взяття проби, а також мету дослідження.
Доставлені в лабораторію проби підлягають дослідженню на виявлення типу збудників бактеріальних захворювань. Класичні методи виявлення патогенних мікроорганізмів є найбільш надійними, однак вони вимагають тривалого часу івеликої затрати матеріальних засобів та праці. Тому першочергового значення набувають експресні методи (адсорбційний та люмінісцентно-серологічний).
З моменту встановлення факту застосування противником біологічної зброї в осередках ураження негайно починають проведення режимно-обмежувальних заходів. До них відносять обсервацію та карантин.
Обсервація - це система режимно-обмежувальних, лікувально-профілактичних і спеціальних санітарно-гігієнічних заходів, які спрямовані на попередження розповсюдження інфекційних захворювань. З цією метою за особовим складом встановлюють спостереження, проводять активне виявлення хворих, їх Ізоляцію і госпіталізацію. У частинах і з'єднаннях посилюють медичний контроль за харчуванням і водопостачанням. Продовольство і воду використовують лише після надійного їх знезаражування. Для попередження розповсюдження інфекції в інші частини (з'єднання) максимально обмежують виїзд і в'їзд в осередок зараження. Забо-роняється вивезення з нього різного майна без попереднього знезаражування та дозволу відповідних командирів. Особовому складу проводять екстрену профілактику. Велике протиепідемічне значення мають своєчасно проведена санітарна обробка особового складу, дезінфекція обмундирування, техніки, озброєння.
Режим обсервації встановлюється наказом командира частини (з'єднання) на підставі доповіді начальника медичної служби частини (з'єднання). Війська при цьому продовжують виконувати бойове завдання. Термін обсервації визначається тривалістю Інкубаційного періоду того чи іншого захворювання. Якщо противник застосував збудники неконтагіозних інфекцій (які не передаються від хворої людини до здорової), обсервацію проводять лише до закінчення дезінфекції в осередку та санітарної обробки'особового складу.
При встановленні факту застосування противником збудників особливо небезпечних інфекцій - чуми, натуральної віспи тощо, вводять карантин. - систему протиепідемічних і режимних заходів, яка спрямована на повну Ізоляцію епідемічного осередку І ліквідацію захворювання в ньому. Військові формування, що піддалися впливу біологічної зброї, виводять з поля бою і розташовують окремо від інших частин. Наказ про встановлення карантину віддається командуючим оперативним напрямком на підставі доповіді начальника медичної служби. При карантині навколо ізольованої частини виставляють озброєну охорону, забороняють виїзд і в'їзд в її розта-шування, а також вивезення майна. Постачання частини продовольством, водою та іншим майном здійснюють через перевантажувальні майданчики та передавальні пункти (рис. 16.9).
Особовий склад у карантині розміщується окремо в складі дрібних підрозділів. Це дозволяє попередити розповсюдження інфекції всередині карантинної ділянки та швидше вивільнити для
зовнішня охорона
Рис. 16.9. Принципова схема розміщення військової частини при введенні карантину:
1 -перевантажувальний пункт; 2 - контрольно-пропускний пункт; 3 - штаб частини; 4 - клуб; 5 - медичний пункт; 6 - солдатська їдальня; 7 - зона парку техніки та озброєння; 8-лазня;9-склади; 10-спортивнийзал; 11-казарми; 12-передавальні пункти.
виконання завдань військовослужбовців тих груп, в яких протягом максимального інкубаційного періоду не виникло нових випадків даного захворювання. Для організації і проведення ізоляційно-лікувальних, дезінфекційних, лабораторних заходів, а також надання консультативної допомоги медичному персоналу частин, які знаходяться на карантині, залучають спеціалістів із санітарно-епідеміологічних та лікувальних закладів.
Термін карантину визначається тривалістю максимального інку-баційного періоду з моменту виявлення останнього хворого і проведення заключної дезінфекції.
ЛІТЕРАТУРА
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.
2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого госпо-дарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996р. №383.
3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. - 568 с.
6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.
7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
9. Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с.
10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. - К.: Здоров'я, 1993. - 260 с.
11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94.
Loading...

 
 

Цікаве