WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової епідеміології. Санітарно-епідеміологічна розвідка (Реферат) - Реферат

Основи військової епідеміології. Санітарно-епідеміологічна розвідка (Реферат) - Реферат

-артилерійські снаряди; 5 - пакети (мішки, коробки, контейнери), що скидаються з 1 літаків; 6-диверсійні методи.
(хімічною, інженерною, речовою тощо) проводиться ряд заходів, які спрямовані на попередження занесення та поширення захворювань у військах: організація і ведення біологічної розвідки; проведення режимно-обмежувальних заходів; санітарна обробка особового складу; проведення екстреної профілактики; дезінфекція техніки та озброєння; за необхідності - знищення комах, кліщів, гризунів тощо.
Для успішного виконання завдань щодо захисту особового складу військ від біологічних засобів велике значення має надійно організована біологічна розвідка. Від якості її проведення залежить своєчасне виявлення факту застосування противником біологічних засобів, а також ефективність заходів щодо попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань. Комплекс заходів, які спрямовані на встановлення факту використання противником біологічної зброї та визначення виду збудника,прийнято називати індикацією. Відповідно до поставлених завдань Індикацію поділяють на неспецифічну і специфічну. Неспецифічна індикація визначає факт застосування противником біологічної зброї. В її проведенні беруть участь підрозділи радіаційної, хімічної і біологічної розвідки, спостережні пости, розвідувальні групи. На них покладаються візуальне спостереження за діями противника, появою на місцевості підозрілих ознак, які можуть свідчити про застосування противником біологічної зброї, відбір проб з підозрілих предметів, ділянок грунту, повітря, а також встановлення меж осередку зараження.
Зовнішніми ознаками використання противником біологічної зброї можуть бути: слабкий, невластивий звичайним боєприпасам звук вибуху ракет, бомб, снарядів, мін; наявність у місцях вибухів боєприпасів крапель рідини або ж порошкоподібних речовин; виявлення на місцевості залишків ракет, снарядів, мін з поршневими або іншими пристроями для утворення аерозолів; поява аерозольної хмари за літаком противника; наявність на поверхні грунту, води, рослин незвичних для даної місцевості скупчень комах і кліщів (рис. 16.7). Однак візуальне спостереження є ненадійним і малодо-стовірним способом неспецифічної індикації. Більш ефективною є автоматична реєстрація та сигналізація про виявлення ознак біологічного зараження повітря. Конструкція таких приладів розрахована на реєстрацію загальної кількості аерозольних частинок в повітрі або лише частинок, які створюють отруйні речовини.
Методи специфічної індикації бактеріальних засобів використовують не тільки для встановлення факту біологічного нападу, але і для виділення та ідентифікації патогенних мікроорганізмів і токсинів. Специфічна індикація біологічних засобів включає три основні етапи: відбір проб для лабораторного дослідження, транспортування їх в лабораторію і лабораторне дослідження. Відбір і транспортування проб в лабораторію мають важливе значення, тому що
Рис. 16.7. Зовнішні ознаки застосування біологічної зброї:
1 -утворення при вибуху боєприпасів хмар, туману або диму; 2 - поява на грунті та різних предметах порошкоподібних речовин або крапель рідини; З - наявність на місцевості залишків спеціальних авіабомб, снарядів, різних контейнерів; 4 - поява смуги туману або диму на шляху руху літака; 5 -труп" тварин.
від їх правильності І швидкості залежать достовірність і своєчасність отримання даних біологічної розвідки. Зовнішнє середовище не завжди є сприятливим для існування мікроорганізмів, і їх концентрація у повітрі, воді та інших об'єктах довкілля переважно зменшується, але при задовільних умовах може і швидко зростати.
У лабораторії дослідженню підлягають повітря, вода, продукти харчування, фураж, змиви з поверхонь предметів тощо. Відбір проб з об'єктів зовнішнього середовища в осередках біологічного зараження покладається на хімічну, медичну та ветеринарну служби.
При взятті проб в осередку біологічного зараження та їх транспор-туванні в лабораторію необхідно дотримуватись правил техніки безпеки. Відбір проб проводять у засобах захисту і з дотриманням правил роботи зі збудниками особливо небезпечних Інфекцій. Проби відбирають стерильними інструментами і в стерильний посуд (банки, пляшки, пробірки тощо) (рис. 16.8). Для цього використовують спеціальні набори (укладки).
Проби необхідно відбирати відразу ж після виявлення ознак застосування біологічної зброї, перш за все, з тих місць, де е ймовірність швидкого виявлення збудника інфекції. Тому перед їх відбором необхідно оглянути місцевість і особливу увагу при цьому звернути на наявність воронок від вибухів боєприпасів, живих і мертвих гризунів, скупчення комах і кліщів, крапель рідини, напилення порошкоподібних речовин тощо.
При виявленні ознак застосування противником біологічної зброї, особливо при утворенні характерної хмари, насамперед проводять відбір проб повітря за допомогою спеціальних приладів. Принцип їх роботи базується на примусовому осадженні аерозольних частинок на щільні або рідкі середовища, які потім підлягають мікробіологічним дослідженням у СЕЛ (СЕЗ).
Для виявлення мікроорганізмів у воді проби її відбирають у стерильний посуд (пляшки) ємністю не менше 1 л. З відкритих джерел чи шахтних колодязів проби води відбирають за допомогою батометра з поверхневого і придонного шарів, а при його відсутності можна використати відро. При відборі борошна, крупи, цукру лопаткою знімають поверхневий шар продукту з різних місць мішків, ящиків, а також з декількох рядів та відсіків (штабелів). Для бактеріологічного аналізу м'яса вирізають шматочки з туші й роблять змиви з різних ділянок її поверхні. Проби з поверхонь різних предметів (озброєння, техніки, стін будівель, покриття доріг тощо), а також обмундирування, відбирають за допомогою змивів стерильними тампонами. Проби грунту відбирають у місцях найбільш ймовірного його зараження. Для дослідження беруть поверхневі шари грунту (не глибше 0,3-0,5 см) в кількості 100-150 г.
Збір кліщів на місцевості проводять за допомогою марлевих прапорців, якими проводять по траві, кущах тощо.' Кліщів, які по-
Рис. 16.8. Відбір проб для лабораторних досліджень:
І -відбір проб повітря на пІнисто-желатиновї фільїри; 2 - відбір проб з рослинності на пінисто-желатиновї фільтри; 3 - відбір проб з поверхневого шару фунту; 4 -відбір проб води; 5 - відбір проб сипучих продуктів; 6 - взяття змивів з відкритих поверхонь.
трапили на прапорці, збирають у пробірку, але попередньо в неї кладуть згорнуту в "гармошку"
Loading...

 
 

Цікаве