WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ(Реферат) - Реферат

Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ(Реферат) - Реферат

призначення, СКП розміщуються на великих залізничних вузлах, у морських та річкових портах, на аеродромах і військово-автомобільних дорогах.
СКП організовує перевірку санітарно-епідемічного стану всіх ешелонів, які проходять у зоні його дії, виявляє інфекційних хворих і знімає їх з ешелонів, проводить необхідний комплекс ізоляційно-обмежувальних та Інших (санітарна обробка) протиепідемічних заходів, а також контролює роботу медичного складу, що супроводжує ешелон чи колони, здійснює інструктаж медичних працівників, поповнює їх запаси медикаментів і дезінфікуючих засобів. На нього покладається також контроль за санітарним станом відповідних залізничних станцій, аеродромів та портів І території, яка прилягає до них.
До категорії санітарно-епідеміологічних установ необхідно віднести також військовий польовий інфекційний госпіталь (ВПІГ). ВПІГ призначений для надання спеціалізованої медичної допомоги і лікування інфекційних хворих та уражених біологічною зброєю. На нього покладається також проведення ряду протиепідемічних заходів, а саме: повідомлення командирів частин і начальників медичних служб з'єднань про встановлений діагноз захворювання кожного госпіталізованого хворого (ураженого), участь у локалізації і ліквідації епідемічних осередків. ВПІГ може розгортатись як у складі госпітальної бази, так і висуватись самостійно до осередку ураження біологічною зброєю чи в район великого епідемічного осередку інфекційних захворювань для проведення заходів щодо його ліквідації й організації лікування хворих на місці.
У складі ВПІГ розгортаються управління, приймально-діагностичне, два лікувальних, лабораторне, рентгенівське відділення, аптека, віварій, підрозділи забезпечення (рис. 16.2). У приймально-діагностичному відділенні проводять прийом хворих, медичне сортування, надають їм невідкладну медичну допомогу, здійснюють санітарну обробку. Хворих з встановленим діагнозом направляють у лікувальні відділення. ВПІГ є кінцевим етапом медичної евакуації інфекційних хворих, подальша евакуація з якого допускається лише в разі загрози його захоплення противником, при несприятливій хімічній, радіаційній обстановці тощо.
Особливості організації лікувально-евакуаційних заходів в умовах застосування противником біологічної зброї
При госпіталізації поранених і хворих з осередку біологічного зараження медичні підрозділи, частини, заклади переходять на суворий протиепідемічний режим роботи, який передбачає ряд особливостей в організації розгортання та роботи етапів медичної евакуації, а саме:
- роздільний прийом і роздільне розміщення хворих з клінічними ознаками інфекційного захворювання від інших хворих І поранених;
- обов'язкову санітарну обробку всіх хворих і поранених, які поступили з обов'язковою дезінфекцією обмундирування І транспорту, що доставив їх з осередку зараження;
- проведення екстреної профілактики всім хворим і пораненим, яких привозять з осередку біологічного зараження;
- захист медичного персоналу від зараження.
При поступленні на медичний пункт полку хворих і поранених з осередку біологічного зараження, перш за все, проводять заходи щодо обмеження контакту між ураженими біологічними засобами та пораненими і хворими, які є безпечними в епідемічному відношенні. Для цього на медичному пункті організовують двопоточний прийом потерпілих, ретельніше здійснюють медичне сортування поранених і хворих, збільшують ємкість ізолятора, підсилюють його особовим складом і медичним майном.
У процесі медичного сортування вже на сортувальному посту виділяють два ізольованих потоки (рис. 16.3). Перший складається з уражених із клінічними проявами інфекційного захворювання, другий - із уражених, які евакуйовані з осередку, але не мають ознак ураження, а також поранених, які не зазнали впливу біологічної зброї. Розподіл потерпілих на вказані потоки відбувається на основі первинного огляду, опитування поранених І хворих, а також отриманих даних від осіб, які їх супроводжують. Перших направляють в ізолятор, других - на майданчик спеціальної обробки, після чого - на сортувальний майданчик.
Повторне медичне сортування з метою виявлення підозрілих на інфекційні захворювання проводять на сортувальному майданчику. Тих поранених, які потребують надання першої лікарської допомоги, направляють до перев'язочної, а решту, після проведення їм неспецифічної профілактики, в евакуаційну.
Особовий склад медичного пункту в умовах суворого проти-епідемічного режиму працює в індивідуальних засобах захисту (два халати, маска). У його функціональних підрозділах систематично проводять дезінфекцію. Обмундирування та взуття уражених і хворих, які надходять у медичний пункт, зрошують 2 % розчином монохлорамїну (за допомогою автомаксу). При цьому досягається зменшення ступеня зараження одягу та взуття, а також обмежується розсіювання збудників інфекційних захворювань внаслідок їх фіксації. Евакуація інфекційних хворих з медичного пункту полку здійснюється окремим санітарним транспортом у військовий польовий інфекційний госпіталь. У деяких випадках при несприятливій бойовій обстановці уражених евакуюють в ізолятор омедб.
У медичному батальйоні виділяють такі ж два потоки потерпілих. Забезпечують роздільну повну санітарну обробку поранених і хворих, а також роздільне надання медичної допомоги. З метою недопущення внутрішньопунктового зараження прийом поранених і хворих з частин, які не зазнали біологічного нападу, а також евакуація з омедб до встановлення виду збудника, припиняються. При отриманні від'ємних результатів лабораторних досліджень на чуму, холеру, натуральну віспу І за умови, що серед поранених і хворих немає підозрілих на захворювання на особливо небезпечні інфекції (ОНІ), евакуація з омедб відновлюється. При виявленні збудників ОНІ (або появі хворих з відповідними формами) до осередку біологічного зараження висуваються військовий польовий інфекційний госпіталь та інші спеціальні госпіталі (військовий польовий хірургічний госпіталь, військовий польовий терапевтичний госпіталь тощо).
ЛІТЕРАТУРА
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.
2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого госпо-дарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996р. №383.
3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа,1983. - 320с.
4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. - 568 с.
6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.
7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
9. Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с.
10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. - К.: Здоров'я, 1993. - 260 с.
11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94.
Loading...

 
 

Цікаве