WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ(Реферат) - Реферат

Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ(Реферат) - Реферат

документів. Постійний контроль за умовами розміщення військовослужбовців, підтриманням належного санітарного стану в приміщеннях, організацією харчування та водопостачання, дотриманням особовим складом правил техніки безпеки, особистої гігієни та іншими сторонами його життя здійснює безпосередньо середній медичний персонал. Високі ділові якості, знання своєї справи, не-примириме ставлення до порушень санітарних вимог, постійна робота з виявлення та усунення недоліків, які можуть призвести до появи інфекційних захворювань, твердість і принциповість у боротьбі за епідемічне благополуччя є невід'ємними умовами діяльності військових фельдшерів.
Фельдшер батальйону зобов'язаний проводити планування медичного забезпечення підрозділу, регулярно здійснювати контроль за всіма сторонами життя особового складу, доповідати командиру батальйону про захворюваність особового складу та виявлені недоліки, що можуть негативно впливати на боєздатність військовослужбовців і боєготовність батальйону.
Загальна характеристика протиепідемічних сил І засобів
Для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу Збройних Сил України створено організаційну систему - відповідні заклади (установи) у складі державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони (МО) України, які підпорядковані Головному державному санітарному лікарю МО України. У штаті цих закладів (установ) є лікарі - спеціалісти: епідеміологи, мікробіологи, паразитологи, гігієністи, які організовують і проводять протиепідемічні заходи у військах. Кожен із вказаних спеціалістів має в межах свого профілю більш вузьких спеціалістів, наприклад, епідеміологів з питань епідеміології антропонозів та особливо небезпечних природновогнищевих і зоонозних інфекцій, а також їх імунопрофілактики. До компетенції мікробіологів відносять питання бактеріології, серології та вірусології. Паразитологи разом з ентомологами і зоологами спеціалізуються у сфері гельмінтології та паразитології. Гігієністи різних спеціальностей, але переважно з комунальної гігієни та гігієни харчування, проводять сані-тарно-гігієнІчнІ заходи протиепідемічного спрямування. Не можна при цьому обійтися і без участі спеціалістів лікувальних закладів, насамперед лікарів-інфекціоністів. Діяльність з питань профілактики інфекційних захворювань усіх вищевказаних спеціалістів коор-динують епідеміологи. У штаті всіх санітарно-епідеміологічних закладів (установ) передбачено посади для середнього медичного персоналу, який виконує найрізноманітніші завдання під час проведення протиепідемічних заходів.
У з'єднаннях та частинах протиепідемічний захист особового складу здійснює військова медична служба, яку очолюють начальники медичної служби, а у батальйоні - начальник медичного пункту батальйону (фельдшер). При розташуванні в одному гарнізоні декількох частин наказом начальника гарнізону призначаються начальник медичної служби та епідеміолог гарнізону, які організовують і проводять скоординовані профілактичні та протиепідемічні заходи щодо забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя військ зони гарнізону. На штатну посаду епідеміолога гарнізону призначають начальника розміщеної у гарнізоні санітарно-епідеміологічної лабораторії (СЕЛ), причому зоною гарнізону СЕЛ є як з'єднання, частини, підрозділи, що розташовані на території гарні-зону, так і військові частини, постійно чи тимчасово розміщені в інших військових містечках, гарнізонах, які додатково визначаються Головним державним санітарним лікарем МО України.
Лікарі-спеціалісти СЕЛ (епідеміолог, бактеріолог, гігієніст та ін.) у межах зони гарнізону поряд з проведенням санітарного нагляду на об'єктах, перелік яких затверджено начальником гарнізону, здійснюють методичне керівництво роботою військової медичної служби, військових госпіталів та поліклінік з медичних розділів протиепідемічного забезпечення особового складу військових формувань.
Важливим розділом у роботі лабораторії є проведення звичайних гігієнічних, бактеріологічних і токсикологічних досліджень, індикація бактеріальних засобів, взятих з об'єктів зовнішнього середовища. Індикацію бактеріальних засобів, як правило, здійснюють за скороченою схемою - на чуму, холеру, сибірку і ботулізм. Матеріал, який доставляють у лабораторію, ділять на дві частини, одну з яких відправляють у лабораторію територіального СЕЗ для індикації за розширеною схемою. У складі лабораторії, окрім лікарів-спеціалїстів, працюють також лаборанти, санітарні інструктори (дезінфектор та дозиметрист), оператор ПЕОМ, санітар і водії, у тому числі водій-електрик. Для СЕЛ виділяють необхідні приміщення із спеціальним обладнанням, забезпечують її санітарним і спеціалізованим транспортом та засобами зв'язку (лабораторія медична військова типу ВМЛ, дезінфекційно-душова установка типу ДДА-2 (рис. 16.1), спеціальні та вантажні автомобілі тощо).
Для територіальних та регіональних санітарно-епідеміологічних загонів начальником санітарно-епідеміологічного управління МО України визначаються зони відповідальності, в яких вони виконують організаційну, методичну, контрольну, діагностичну та виконавчу функції щодо забез-печення в цій зоні санітарного й епідемічного благополуччя особового складу військ.
Рис. 16.1. Дезінфекційно-душова установка на автомобілі ДДА-2.
Центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду також має визначену територію відповідальності й виконує організаційну, методичну, контрольну та діагностичну функції щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя в частинах і закладах центрального підпорядкування.
Ці заклади (установи) виконують організаційну, методичну та контрольну функції з метою санітарного нагляду за діями всіх груп виконавців: командування всіх рівнів служб життєзабезпечення військовослужбовців (речової, продовольчої, квартирно-експлуатаційної та ін.) та медичної служби усіх ланок, які організовують та проводять санітарні, а також первинні гігієнічні та протиепідемічні заходи у військах, 3 метою оцінки санітарного стану, санітарно-епідемічної ситуації або обстановки для прийняття відповідних рішень щодо її покращання або оздоровлення виконується діагностична функція. До неї відносять проведення в установленому для кожного закладу обсягу кваліфікованих гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах.
Санітарно-епідеміологічні заклади (установи) мають в своєму розпорядженні приміщення, санітарний і спеціалізований транспорт, обладнання (лабораторії медичні військові типу ВМЛ, лабораторії медичні польові типу ЛМП, установки дезінфекційно-душові типу ДДП-2, ДДА-66, ДДА-3 тощо), а також засоби зв'язку. Залежно від умов бойової і медичної обстановки підрозділисанітарно-епідеміологічних загонів можуть працювати як в одному місці, так і виділяти частину сил і засобів для проведення епідеміологічної розвідки та підсилення медичної служби частин і з'єднань.
У системі протиепідемічних заходів важливу роль відіграють санітарно-контрольні пункти (СКП). Основне завдання СКП -здійснення санітарного контролю за станом військовослужбовців і цивільного населення, яке пересувається автомобільним, залізничним, повітряним і водним шляхами сполучення з метою попередження потрапляння інфекційних хворих у війська діючої армії з тилу країни або ж з військ у тил. Відповідно до
Loading...

 
 

Цікаве