WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ(Реферат) - Реферат

Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ(Реферат) - Реферат


Реферат з гігієни
На тему:
Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ
Основи військової епідеміології. Завдання та основи протиепідемічного захисту військ
Протиепідемічний захист у Збройних Силах України являє собою систему заходів, які спрямовані на підтримання епідемічного благополуччя у військах як в мирний, так і у воєнний час. Головним завданням протиепідемічного захисту є організація та проведення заходів, які направлені на попередження занесення і розповсюдження інфекційних захворювань серед військовослужбовців, та їх локалізацію і ліквідацію у випадку виникнення.
В зв'язку з цим заходи протиепідемічного захисту військ умовно поділяють на дві групи.
Заходи першої групи спрямовані на попередження виникнення інфекційних захворювань у військах. До них відносять санітарно-гігієнічні (контроль за організацією харчування, водопостачання та розміщенням військ), дезінфекційно-дератизаційні заходи, санітарно-просвітню роботу, а також організацію і проведення планової імунопрофілактики (за епідемічними показаннями - екстреної профілактики), санітарно-епідеміологічної розвідки та санітарно-епідеміологічного спостереження в місцях розташування частин. Сюди ж належать протиепідемічні заходи, які проводять при перевезенні військ, а також при застосуванні противником біологічної зброї. Інфекція у війська може заноситись від полонених, звільнених з полону осіб, цивільного населення, а також при прийомі поповнення та при поверненні в частину військовослужбовців з відряджень і відпусток. Тому в цих випадках передбачається цілий комплекс протиепідемічних заходів, велику частину з яких проводить середній медичний персонал самостійно та під керівництвом лікарів.
При виникненні у військах інфекційних захворювань проводяться протиепідемічні заходи другої групи, які спрямовані на найшвидшу локалізацію та ліквідацію осередків інфекційних захворювань серед особового складу.
Насамперед це раннє виявлення інфекційних хворих. Від своєчасності виконання цього заходу значною мірою залежить ефективність і успішність подальшого проведення решти протиепідемічних заходів. Виявляє хворих, як правило, середній та молодший медичний персонал (фельдшери, медичні сестри, санітарні інструктори тощо) під час щоденного медичного спостереження за особовим складом. Воно здійснюється у плановому порядку І передбачає опитування і огляд особового складу, направлення хворих та військовослужбовців з підозрою на захворювання у медичний пункт для медичного обстеження.
За окремим планом медичне спостереження проводять за робітниками об'єктів харчування та водопостачання, оскільки їх стан здоров'я має велике епідеміологічне значення.
При підозрі на Інфекційне захворювання військовослужбовця негайно ізолюють, а при підтвердженні або сумнівності діагнозу направляють в інфекційний госпіталь спеціальним транспортом окремо від неінфекційних хворих та поранених. Вимога щодо негайної ізоляції зумовлена тією обставиною, що при скороченні терміну перебування інфекційного хворого у підрозділі зменшується ймовірність виділення ним збудника захворювання у зовнішнє середовище та зараження особового складу, з яким він контактує. Військові колективи, як правило, скупчені, й військовослужбовці постійно спілкуються один з одним при виконанні завдань, під час занять, при прийманні їжі, у побуті, тому виявлення та ізоляція інфекційних хворих повинні бути якомога ранніми.
Після встановлення у госпіталі діагнозу Інфекційного захворювання проводять спрямовані проти даної інфекції протиепідемічні заходи щодо локалізації та ліквідації епідемічного осередку. Одним із головних заходів в осередку захворювання є дезінфекція. Об'єктами, що підлягають знезараженню, є все, з чим контактував хворий до госпіталізації: приміщення, де він перебував, убиральня, ліжкова білизна та саме ліжко, особисті речі та інші об'єкти. Залежно від виду інфекційного захворювання, з метою переривання шляхів передачі збудника в осередку проводять комплекс заходів, який включає дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію, а також повну санітарну обробку особового складу (миття військовослужбовців з одночасними дезінфекцією та дезінсекцією обмундирування і заміною білизни). Для дезінфекційної обробки осередку можна використовувати хімічні, фізичні, механічні та біологічні методи. У деяких
випадках застосовують їх комбінацію. Усіх осіб, які були в контакті з інфекційним хворим, беруть на облік. Вони перебувають під щоденним посиленим медичним спостереженням протягом терміну максимального Інкубаційного періоду для даного інфекційного захворювання з метою своєчасного виявлення у них симптомів захворювання та негайної ізоляції. Активне виявлення хворих проводять шляхом опитування й обстеження: огляд, вимірювання температури, відбір аналізів тощо. Залежно від епідеміологічних особливостей інфекції і конкретних умов обстановки проводять режимно-обмежувальні заходи: обсервацію або карантин.
Ефективність протиепідемічних заходів зумовлена встановленням конкретних причин виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед військовослужбовців. Для цього проводять епідеміологічне обстеження. Його методи залежать від характеру інфекції, епідемічних закономірностей, які притаманні відповідній Інфекції, попередньо встановленого діагнозу тощо і можуть відрізнятися один від одного.
Заключним етапом у системі протиепідемічних заходів є встановлення епідемічного спостереження за ліквідованим осередком інфекційних захворювань, він триває 1-1,5 інкубаційного терміну від появи останнього захворювання (після епідемічного спалаху). Метою епідемічного спостереження є недопущення повторного виникнення інфекційного спалаху.
Протиепідемічний захист військ передбачає надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги інфекційним хворим з одночасним попередженням винесення інфекції в тил та внутрішньогоспітального зараження на етапах медичної евакуації.
З метою проведення протиепідемічних заходів у всіх медичних підрозділах частинах і закладах, де це передбачено штатом, завчасно розгортають ізолятор. Виявленого інфекційного хворого направляють, як правило, в ізолятор, але лише на період, що необхідний для уточнення природи інфекційного захворювання або підготовки транспортних засобів для евакуації його у військовий польовий інфекційний госпіталь.
Кожен ізолятор повинен мати свій санітарний вузол, у якому передбачається знезаражування виділень хворого. Усе медичне майно
Б ізоляторі маркують. Для медичного персоналу виділяють окремі халати та все необхідне для миття і знезаражування рук.
Середній медичний персонал виконує великий обсяг робіт у системі протиепідемічного захисту особового складу у військовій частині в цілому і в її підрозділах зокрема. Це вимагає від нього достатньої підготовки з розділів військової епідеміології і гігієни, інфекційних хвороб, паразитології і мікробіології, володіння навичками проведення дезінфекції, дезінсекціїта дератизації, знання основних санітарно-гігієнічних нормативів і правил, обов'язків посадових осіб щодо їх виконання.
Санітарно-епІдемІчний стан частини може бути сприятливим лише у випадку ретельного виконання вимог Статуту внутрішньої служби, наказів Міністерства оборони та інших регламентуючих
Loading...

 
 

Цікаве