WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової гігієни. Особливості організації харчування у польових умовах(Реферат) - Реферат

Основи військової гігієни. Особливості організації харчування у польових умовах(Реферат) - Реферат

шляхах пересування та у місцях розташування у підготовчий період необхідно також проводити: медичну розвідку стану маршрутів пересування (по можливості), місць для організації привалів та денного (нічного) відпочинку; згідно з показаннями - профілактичні щеплення проти епідемічних інфекційних захворювань, загроза яких найбільш імовірна; негайно інформувати безпосередніх командирів та старших медичних начальників про виявлені недоліки і захворювання, проведені заходи та потрібну допомогу силами і засобами.
Велику частина цих заходів проводять і під час маршу, їх обсяг залежить як від умов проведення маршу, так і від наявності часу, що відводиться для підготовки до нього. Якщо термін стислий, то виконують тільки найбільш важливі заходи, що не потребують багато часу.
Лікар (фельдшер) частини повинен рекомендувати командуванню, а середній медичний персонал - контролювати відведення часу особовому складу, особливо водіям, для відпочинку перед маршем протягом 7-8 годин та видачу за1-1,5 години до початку маршу гарячої їжі.
У ході маршу під час туману, сильних опадів - дощу, заметілі або снігопаду можуть виникати підвищені вимоги до водіїв (механіків-водіїв).
Під час маршу на бойових машинах або транспортних автомашинах на організм військовослужбовців впливає ряд несприятливих факторів зовнішнього середовища, які можуть викликати передчасну втому і зниження боєздатності (табл. 1).
При необхідності подолання ділянок, які виникають внаслідок застосування противником зброї масового ураження, до цих факторів додають ще і чинники, що є специфічними для кожного виду цієї зброї.
На привалах і короткочасних зупинках середній медичний персонал зобов'язаний контролювати правильність використання часу, що відводиться для відпочинку. Весь особовий склад повинен вийти з машин на правий бік дороги і зробити легкі фізичні вправи. Особливу увагу звертають на виявлення у ході маршу відморожень (побіління видимих шкірних покривів) та ознак захворювання, за необхідності рахують частоту пульсу і дихання, вимірюють температуру, оцінюють загальний стан і поведінку, надають медичну допомогу.
З метою запобігання отруєнню вихлопними газами під час руху між машинами повинна витримуватися встановлена дистанція (30-50 м), на зупинках треба або виключати двигуни машин, або
Особливо необхідно дотримуватися збільшених дистанцій при русі змішаних колон (автомашини разом з бойовими машинами) в ущелинах і долинах, по лісових дорогах, в тунелях, а також при попутному вітрі або у безвітряну погоду. Категорично забороняється відпочинок водіїв у кабінах машин з працюючими двигунами.
При отруєнні чадним газом потерпілого потрібно винести на свіже повітря і дати понюхати нашатирний спирт, при появі блювання - доставити в медичний пункт, враховуючи можливість асфіксії блювотними масами.
Влітку для захисту від пилу і вихлопних газів треба також дотримуватися встановлених дистанцій. Відпочинок у тіні на ділянці з добрим провітрюванням і вживання достатньої кількості води запобігають тепловим ударам.
В умовах маршу не завжди є змога організовувати триразове харчування. При дворазовому харчуванні перед початком маршу дають гарячу їжу з розрахунку 50-60 % від загальної енергетичної цінності добового раціону, а решту - перед відпочинком. По можливості особовому складу видають продукти для проміжного харчування (м'ясо-рослинні консерви, сало, хліб або сухарі).
Медичні працівники контролюють також дотримання питного режиму і поповнення запасів води в індивідуальних флягах доброякісною водою.
Марш пішки, залежно від темпу руху, відстані й ступеня напруженості, поділяється на звичайний марш, форсований та марш-кидок.
При звичайному марші швидкість руху становить 4-5 км/год (на лижах - 5-7 км/год), а величина добового переходу - приблизно 25-30 км.
При виконанні форсованого маршу вона збільшується до 40-45 км. Під час маршу-кидка підрозділи рухаються, чергуючи прискорену ходьбу з бігом, швидкість пересування сягає 8-9 км/год. Цей вид маршу є надзвичайно важким фізичним навантаженням, ступінь якого залежить від рельєфу місцевості, клімато-погодних умов, відстані переходу, швидкості руху, а також вагового навантаження бійців та інших факторів. За добу організм витрачає більше ніж 4000 ккал.
Усі системи організму військовослужбовця під час маршу-кид-ка суттєво активізують свої функції. Збільшується навантаження на серцево-судинну систему, відповідно зростає хвилинний об'єм крові до 20-30 л (більше ніж у 6 разів, порівняно із станом спокою) та частішає пульс до 100-120 за одну хвилину в тренованих і до 140-160 - у нетренованих осіб.
Якщо в стані спокою частота дихання складає 16-18 за хвилину, то на марші досягає у тренованих бійців 20-25, а у нетренованих - 30-40. Легенева вентиляція відповідно становить від 20 до 50 л за одну хвилину (при 7-8 л у стані спокою). Змінюються функції центральної нервової системи, органів травлення тощо.
Різко збільшується продукція тепла організмом, що стимулює потовиділення. Випаровування поту з поверхні шкіри влітку сягає 5-6 л за добу і має охолоджувальний ефект, але при підвищеній відносній вологості, слабкому вітрі та температурі повітря понад +30 °С цей шлях втрати тепла буває недостатнім і внаслідок перегрівання тіла може трапитися тепловий удар.
Він проявляється головним болем, слабкістю, запамороченням, нудотою, втомою, а у важких випадках ці явища дуже швидко переходять у втрату свідомості, судоми, марення, виникає блювання, різко зростає частота серцевих скорочень та дихання, підвищується температура тіла до 41 °С і вище.
Взимку при високій вологості та низькій температурі повітря у вітряну погоду виникають умови, що сприяють переохолодженню окремих ділянок тіла або всього організму. Це може призвести до відмороження, а також виникнення простудних захворювань.
Медичний персонал, насамперед середній, у період підготовки до пішого маршу мусить приділяти велику увагу підбору взуття й обмундирування бійцям, проведенню особовим складом своєчасного прання шкарпеток або онуч, умінню правильно обмотувати ними ноги, миттю ніг і обрізанню нігтів.
Взуття повинно бути вільним, але не завеликим, Інакше виникне потертість ніг, що призведе до втрати боєздатності.
Фельдшери (санітарні Інструктори) під час проведення санітарно-просвітніх бесід роз'яснюють бійцям значення дотримання питного режиму, підтримання постійного розміреного темпу руху з метою економії сил, правильного відпочинку
Loading...

 
 

Цікаве