WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової гігієни. Коротка характеристика польових жител (Реферат) - Реферат

Основи військової гігієни. Коротка характеристика польових жител (Реферат) - Реферат

знезаражувати.
Очищенням води називається процес її обробки, в результаті якого відновлюються або надаються їй необхідні властивості, зумовлені гігієнічними вимогами. У процесі очистки можуть проводитися відстоювання, фільтрація, коагулювання, опріснення, знебарвлення, дезодорування, знезаражування, знешкодження і дезактивація води.
При освітленні, відстоюванні, фільтрації, коагулюванні (рис. 15.13) води збільшується її прозорість, зменшується колірність внаслідок осідання завислих частинок та колоїдних домішок.
Опріснення досягається демінералізацією води шляхом дистиляції (застосовують польові опріснювальні установки або станції) (рис. 15.14) і методом виморожування взимку, коли з поверхні солоної води збирається лід, з якого й отримують прісну воду (прісна вода замерзає при температурі О °С, а солона - при -3-4 °С). Можна також розтоплювати сніг, але він часто буває з різними домішками. Тала вода демінералізована, як і дистильована, без смаку і майже не містить мікроелементів (йод, фтор, мідь, кобальт тощо), що потрібні для забезпечення фізіологічних потреб організму. Тому ЇЇ потрібно мінералізувати (у добову норму питної води додають 0,1 г кухонної солі та 0,2-0,3 г гашеного вапна, а також 1,5 мг/л фториду натрію, 0,1 мг/л йодиду калію і 50 мг/л вітаміну С).
Незалежно від методів опріснення воду треба знезаражувати з метою досягнення її безпечності в епідемічному відношенні. Методи знезаражування води у польових умовах поділяються на фізичні (кип'ятіння, обробка ультрафіолетовим промінням) та хімІчно-ме-ханічні (хлорування, коагулювання з наступним відстоюванням або фільтруванням і її хлоруванням, а також обробка спеціальними таблетками).
Кип'ятіння (рис. 15.15) є ефективним методом знезаражування води у польових умовах (треба кип'ятити не менше 10 хвилин від моменту закипання, а при підозрі на зараження БЗ - не менше 1 години), але навіть при зберіганні її у чистій і добре закритій ємності термін придатності не перевищує однієї доби. Цей метод потребує значної затрати енергії і часу.
Обробку УФ-променями застосовують при наявності спеціальної установки і тільки прозорої води.
Тому найбільш ефективним залишаються хлорування та пере-хлорування води з використанням різних хлоровмісних речовин: хлорного вапна (містить до 35 % активного хлору), нейтрального гіпохлориту кальцію (НГК, 70 % активного хлору), 2/3 основної солі гіпохлориту кальцію (ДТС ГК, 55 % активного хлору).
Хлорування води нормальними дозами проводять згідно із за-гальноприйнятою методикою (визначають хлорпотребу води, вміст активного хлору в дезінфікуючій речовині, розраховують на цій підставі потрібну кількость її на об'єм води. Знезараження потребує проведення контролю його ефективності шляхом визначення залишкового активного хлору - 0,3-0,5 мг/л (методику визначення хлор-потреби води наведено в розділ 7). Після знезаражування у ній повинен відчуватися слабкий запах хлору. Рис. 15.15. Кип'ятіння води в польовій кухні.
Цей метод застосовують тільки для води із задовільними санітарними показниками.
Більш надійним є метод перехлорування, при використанні якого не треба визначати хлорпотребу води. За короткий час (15-20 хвилин влітку та 30-60 хвилин взимку) надійно знезаражується навіть каламутна вода та зникають неприємні запах і присмак. Послідовність його проведення: визначення вмісту активного хлору в дезінфіку-вальній речовині та розрахунок на цій підставі потрібної її кількості для взятого об'єму води; додавання дезінфікуючої речовини в ємність з водою; визначення вмісту залишкового хлору через потрібний для ефективного знезаражування термін; розрахунок кількості гіпосуль-фату натрію, необхідного для дехлорування води. Вміст залишкового хлору до дехлорування повинен становити 0,8-1,2 мг/л, про що свідчить різкий запах хлору від знезараженої води.
Недоліками цього методу є необхідності у визначенні вмісту активного хлору в дезінфікуючій речовині; збільшення її витрат та необхідність дехлорування, а також дотримання запобіжних заходів при роботі з концентрованими розчинами хлоровмісних речовин.
Для знезаражування індивідуальних запасів води у флягах або каністрах застосовують спеціальні таблетки - пантоцид (одна таблетка містить 3 мг активного хлору), акватабс (3,5 мг активного хлору), що достатньо для знезаражування повної фляги води -750 мл. Можна також використовувати для знезараження невеликих об'ємів води розчин йоду (концентрація - 6-8 мг/л при експозиції 2 хвилини), пероксид водню - 3 % розчин (концентрація - З мг/л при експозиції ЗО хвилин), а також перманганат калію -1 % розчин (концентрація 7-10 мг/л і експозиція 30-40 хвилин).
Знешкодження води - це нейтралізація або звільнення її від отруйних речовин штучного (отруйні бойові речовини, пестициди, гербіциди тощо) і природного (токсин ботулізму тощо) походження. Дезактивація - це очищення води від радіоактивних речовин.
У військах є засоби для очищення води: тканинно-вугільний фільтр (ТВФ-200), військова фільтрувальна станція (ВФС) та модернізована автомобільна фільтрувальна станція (МАФС).
ТВФ-200 очищає воду від природних забруднень, дезактивує І знешкоджує її. Комплект складається з фільтра (мішок з тканини й активоване вугілля), ручного насоса, резервуарів для води (РДВ-100), брезентових цеберок, фільтрувальних матеріалів (активоване вугілля) і реагентів (хлорне вапно, коагулянт) (рис. 15.16).
Тканинний мішок треба міняти через 4-6 годин роботи, а вугілля - після обробки 10-15 м3 води. ТВФ-200 може очищати до 200л води за годину.
Потужнішою є автофільтрувальна станція МАФС-3, що призначена для очищення води, її знезараження і знешкодження. Вона змонтована на шасі автомобіля ЗІЛ-131 та двохосьовому причепові. До її складу входять фільтр, два дехлоратори, три мотопомпи М-600, резервуари для води (РДВ-500), з'єднувальні комунікації для води, лабораторія для контролю за якістю очищеної води, фільтрувальні матеріали та реактиви.
При відсутності табельнихзасобів очищення води використовують фільтр з підручних засобів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.
2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого госпо-дарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996р. №383.
3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. - 568 с.
6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.
7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
9. Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с.
10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. - К.: Здоров'я, 1993. - 260 с.
11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94.
Loading...

 
 

Цікаве