WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи військової гігієни. Коротка характеристика польових жител (Реферат) - Реферат

Основи військової гігієни. Коротка характеристика польових жител (Реферат) - Реферат


Реферат з гігієни
На тему:
Основи військової гігієни. Коротка характеристика польових жител
Основи військової гігієни. Коротка характеристика польових жител
Заслони і заслони-навіси застосовують для укриття від вітру та атмосферних опадів, а по можливості розведення багаття - і для обігріву людей. Вони мають вигляд вертикальних або нахилених стінок із жердин, хмизу і брезенту чи плащ-наметів, що спираються на дерева чи кобилиці з жердин із перекладинами. Заслони-навіси можуть бути одно і двоскатними. Підлоги в них настеляють гілками, глицею, мохом, травою чи соломою. Вони призначені для 10-20 осіб (із розрахунку 0,5 м2 на людину).
Курені більш надійно, ніж заслони, захищають від непогоди. їх роблять двоскатними або конусоподібними. Місткість куренів приблизно така ж, як і зас-лонів-навісїв. Двоскатні курені (рис. 15.4) мають як кістяк дві прямокутні рами з жердин, що встановлюються, як і навіси. Вхідний отвір закривають плетеним щитом з хмизу чи плащ-наметом. Конусоподібні курені роблять Із жердин, які зв'язують на вершині й заплітають гілками. У центрі влаштовують заглиблення для багаття. У куренях можна встановити найпростіші нари. Підлогу в них також вимощують гілками, сіном, соломою тощо.
Сніго-крижані будівлі споруджують з крижаних блоків у вигляді куренів чи накритих ям. Всередині їх облаштовують дошками, брезентом, солом'яними матами тощо. У стінах роблять вентиляційні канали, вставляють вікна. У підлозі видовбують дренажні канави, які закінчуються ямками для збору талої води. У центрі ставлять жарові обігрівачі. З метою збереження тепла зовнішній отвір входу (лазу) доцільно облаштовувати нижче рівня підлоги. Для відпочинку людей обладнують нари з підручних матеріалів. Температура повітря в таких будівлях може підтримуватися від +6 до +8 "С і більше, але тоді підвищується вологість повітря і посилюється танення снігу.
Землянки є одним із найзручніших типів польових осель. Із досвіду війн, особливо Другої світової, в них можна створювати більш оптимальні гігієнічні умови, в тому числі й мікроклімат, порівняно з іншими польовими спорудами. Землянки можна добре замаскувати від повітряного та наземного спостережень. Вони є досить міцними і можуть захищати від осколків, вогню стрілецької зброї, певною мірою - від ударної хвилі, світлового випромінювання і проникаючої радіації ядерного вибуху. При застосуванні противником отруйних речовин землянки можуть бути загерметизованї й перетворені таким чином у сховища. Для їх облаштування бажано вибирати сухі підвищені ділянки місцевості з піщаним грунтом. Землянки поділяються на глибокі, напівглибокі, косогірні й наземні. Місткість цих польових будівель коливається від 10 до 40 осіб при висоті 2,2-2,5 м і площі підлоги на 1 людину 1,8-2,0 м2.
Конструктивно землянки будують з підручних матеріалів або елементів збірного типу (рис. 15.5). В першому випадку опорною конструкцією є каркас з накатника, укладеного на прогони й опорні стояки. На нього накладають шар гілок, м'якої глини або руберойду, далі шар землі, потім шар глини, листя і гілок, землі, і останнім є шар дерну. Загальна товщина перекриття досягає 30-50 см. Підлогу найкраще викласти дошками чи жердинами або залишити земляною.
Збірні землянки типової конструкції складаються з каркаса - дерев'яних рам і стінових, віконних та покрівельних щитів. У торцевій частині землянки встановлюють двері з тамбуром, який забезпечує економію тепла, зниження рівня зовнішнього шуму та підвищення ступеня захисту від ударної хвилі. При необхідності створюють гідроізоляцію, найчастіше у вигляді глиняного замка по периметру стін, а також викопують неглибокі дренажні канави всередині землянки з ямками для збору води у кутах, а також водозбірними або водопоглинаючими криничками ззовні землянок. Землянки обігрівають чавунними або цегляними пічками. Для вентиляції влаштовують припливні канали, витяжні шахти або аератори вздовж гребеня даху, що забезпечує в землянці достатній повітрообмін.
Влітку землянки добре захищають від спеки. Взимку низька температура стін та необхідність швидкого обігріву людей потребують постійного підтримання температури повітря в землянках у межах від +20 до +22 °С. Під час сну військовослужбовців в зимовому одязі температура повітря не повинна бути меншою +10 °С.
Земляні нари Зменшують Рис. /5.5. Землянка з елементів збірного типу.
Більш сучасним є польове розміщення військ (штабів, медичних підрозділів) у пересувних будівлях-автомобілях і причепах до них - модулях. Вони мають металевий каркас, оббитий ззовні ва-гонкою, а всередині - фанерою або пластиком. Проміжок заповнюють утеплювачем (мінеральною ватою тощо). Обігрів їх здійснюється електричними обігрівачами або калориферами, можливим є встановлення в них електроводонагрівачів та кондиціонерів.
Крім польових жител, для розміщення військ можна використовувати польові фортифікаційні споруди: перекриті щілини, бліндажі або сховища (рис. 15.8). У деяких випадках особовий склад може розміщуватись для відпочинку в танках, бронетранспортерах, кабінах і кузовах автомобілів, тягачів тощо. Таке розташування слід допускати у виняткових випадках і лише на короткий термін за умови категоричної заборони роботи двигунів. В іншому випадку може бути смертельне отруєння людей вихлопними газами.
Санітарний нагляд за очисткою місць розташування військ
У місцях розташування військ швидко накопичуються різні покидьки (сеча, фекалії, гній, помиї, харчові відходи, стічні води тощо) багаті органічними речовинами, які за сприятливих температурних умов швидко загнивають і виділяють гази з неприємним запахом. У них можуть міститися також збудники хвороб та яйця гельмінтів, що робить їх небезпечними в епідемічному відношенні. Крім того, покидьки і сміття є джерелом харчування для гризунів та місцем виплоду мух. Гризуни можуть переносити такі захворювання, як чуму, лептоспіроз, туляремію тощо, а мухи - гострі шлунково-кишкові Інфекції. Покидьки та сміття поділяють на рідкі та тверді. Очистка території включає збирання, зберігання видалення, знезаражування та утилізацію сміття і покидьків.
В умовах стаціонарного розміщення, зазвичай, військові містечка підключені до загальноміської каналізації або мають автономну систему відведення стічних вод. Рідше використовується вивізна система, коли рідкі покидьки вивозять спеціальним транспортом у місця їх знезаражування й утилізації. В принципі очищення військових містечок не відрізняється від очищення населення місць (див. розд. 5).
Кожен військовослужбовець мусить берегти природу та охороняти її багатства протягом своєї повсякденної діяльності, неухильно проводити передбачені правилами та Інструкціями заходи щодо запобігання забрудненню водних ресурсів, атмосферного повітря, грунту та збереження тваринного і рослинного світу.
Для попередження негативних наслідків життєдіяльності на навколишнє середовище у військовій частині відпрацьовують план заходів щодо охорони навколишнього середовища, якийдоводять до відома всього особового складу, і призначають постійно діючу комісію для контролю за його виконанням.
Збирання і знезаражування сміття і покидьків у польових умовах
Згідно із ст. 368 Статуту внутрішньої служби ЗС України, територію полігону (табору) необхідно утримувати у чистоті з виконанням вимог щодо пожежної
Loading...

 
 

Цікаве