WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація медичної допомоги. Структура жіночої консультації (Реферат) - Реферат

Організація медичної допомоги. Структура жіночої консультації (Реферат) - Реферат


Реферат з гігієни
На тему:
Організація медичної допомоги. Структура жіночої консультації
Організація медичної допомоги. Структура жіночої консультації
Як правило, до складу жіночої консультації входять: реєстратура, кабінети акушерїв-гінекологів, маніпуляційний кабінет, кабінет психопрофілактичної підготовки до пологів, кабінети головного лікаря, старшої медичної сестри, лабораторія, кабінет УЗД, фізіотерапевтичний кабінет, кабінети лікарів: терапевта, стоматолога, соці-ально-правовий кабінет, денний стаціонар, господарча частина.
Основним принципом диспансеризації вагітних є постійний нагляд за їх станом здоров'я, перебігом вагітності, внутрішньоутробним розвитком плода, своєчасне виявлення так званих груп ризику перинаталь-ної патології і визначення тактики стосовно збереження вагітності.
Первинна медико-санітарна допомога не обмежується дільничною службою. Вона включає також І службу швидкої медичної допомоги. Швидка медична допомога надається станціями швидкої допомоги та аналогічними відділеннями центральних районних лікарень у сільській місцевості, лікарнями швидкої медичної допомоги. Існували і продовжують існувати суттєві відмінності у забезпеченні цією допомогою міського та сільського населення. У містах забезпеченість бригадами швидкої допомоги вдвічі вища, ніж у сільських районах, хоча, враховуючи стан здоров'я, доступність медичної допомоги, стан комунікацій і засобів зв'язку тощо, потрібно було б зробити навпаки.
Служба швидкої медичної допомоги, на відміну від дільничної, працює цілодобово.
Завданням станцій швидкої допомоги є надання цілодобової невідкладної допомоги при нещасних випадках, травмах, отруєннях, раптових захворюваннях та станах, шо загрожують життю, а також перевезення хворих у стаціонари згідно із заявками лікарів.
Виклик бригади швидкої допомоги здійснюють за єдиним номером - "03". Бригади швидкої допомоги бувають загальнолінійні, спеціалізовані й бригади для перевезення хворих. Спеціалізовані бригади створюються за такими профілями: кардіореанімаційні, неврологічні, педіатричні, психіатричні, акушерські тощо. Серед спеціалізованих бригад виділяються бригади інтенсивної терапії (БІТ), які надають екстрену медичну допомогу при гострих захворюваннях, травмах та отруєннях. До складу загальнолінійної бригади входять лікар, фельдшер, санітарка, спеціалізованої - лікар певного фаху, 2 середніх медичних працівники і санітар.
Станції швидкої допомоги оснащені спеціальним санітарним транспортом, який обладнаний лікувально-діагностичною апаратурою для термінової діагностики і лікування станів, небезпечних для життя, проведення штучного дихання, переливання крові, електрокардіографії, дефібриляції й електростимуляції діяльності серця.
Для наближення швидкої допомоги і надання її в найкоротші строки у містах організовуються підстанції швидкої допомоги, які розміщені у певних масивах міст.
У великих містах станція швидкої допомоги об'єднана з лікарнею швидкої допомоги з метою створення цілісного лікувально-профілактичного закладу для надання догоспітальної і госпітальної швидкої допомоги.
За визначенням ВООЗ, цей рівень медичної допомоги потребує обслуговування особливого характеру, вторинна медична допомога більш витончена і складна, ніж допомога, яку надає лікар загальної практики, вона включає допомогу, що надається спеціалізованими службами за направленням первинних ланок медичної служби.
Вторинну медичну допомогу надають у містах багатопрофільні міські об'єднані лікарні та медико-санітарні частини, у селах - центральні районні та районні лікарні, інколи на цьому рівні трапляються деякі спеціалізовані диспансери- протитуберкульозний, онкологічний тощо. Первинна та вторинна медична допомога у нас, на відміну від більшості розвинутих країн, не має чіткого адміністративного розмежування. Вторинна медична допомога включає первинну як свій компонент.
Місткість міських та районних лікарень коливається у великих межах, що залежить від кількості мешканців, яких обслуговують ці лікарні, та потужності стаціонарів. Однак усі вони мають спільні структурні та функціональні характеристики.
Кожну лікарню очолює головний лікар, який має заступників: з лікувальної роботи, поліклінічної роботи, питань лікарсько-трудової експертизи і з адміністративно-господарської роботи, у ЦРЛ є ще заступник з медичного обслуговування населення.
У багатопрофільній міській об'єднаній лікарні виділяють такі структурні підрозділи: амбулаторно-поліклінічний, стаціонар, лікувально-допоміжний та господарча служба.
Амбулаторно-поліклінічний підрозділ вважають провідним у системі вторинної медичної допомоги. Сюди щорічно звертається більшість мешканців території, яку обслуговує той чи інший заклад. До 75 % відвідувачів цього підрозділу проходять тут повністю діагностику, лікування та реабілітацію, четверту частину відвідувань направляють для дообстеження та лікування в стаціонар.
У поліклініках міських та центральних районних лікарень ведеться прийом за 15-20 спеціальностями. Прийом пацієнтів відбувається двома шляхами: за безпосереднім зверненням жителів в амбулаторії та поліклініки та шляхом профілактичних оглядів.
У роботі амбулаторій та поліклінік перевагу надають диспансеризації або активному обслуговуванню пацієнтів. Суть її полягає в тому, що пацієнта обстежують не лише згідно з його скаргами, а й відповідно до певної програми, яка включає скринінгові обстеження, огляди лікарів певних фахів, а далі - активне спостереження й оздоровлення виявлених хворих.
Стаціонар складається з приймального відділення та спеціалізованих лікувальних відділень. Пересічна потужність стаціонарів міських лікарень в Україні за 1999 р. склала 190 ліжок, а центральних районних лікарень - 230 ліжок.
Лікують хворих у стаціонарі лікарі-ординатори. За нині діючими нормативами, на 1 посаду лікаря припадає пересічно 20-30 ліжок. Кожне спеціалізоване відділення очолює його завідувач. Основна функція завідувача відділення полягає в керівництві й контролі за лікувально-діагностичною роботою, а також систематичний аналіз її ефективності.
Основним помічником завідувача відділення є старша медична сестра, яку вибирають із найбільш досвідчених і кваліфікованих медичних сестер. Вона контролює роботу медичних сестер і молодшого медичного персоналу, складає графіки їх роботи, наглядає за санітарним станом відділення і хворих, веде облік медикаментів та перев'язувальних матеріалів, слідкує за організацією харчування хворих. У хірургічних відділеннях введено посади старших операційних медичних сестер.
Безпосереднім помічником головного лікаря ;і його заступника з лікувальної роботи є головна медична сестра лікарні. Вона організовує, координує і контролює роботу середнього та молодшого медичного персоналу, слідкує за систематичним підвищенням їх кваліфікації. Головна медична сестра очолює раду медичних сестер лікарні.
Результати лікування хворих у стаціонарі значною мірою залежать відякості догляду за ними. Безпосередній догляд здійснюється підготовленими медичними сестрами, які працюють у відділеннях за змінним графіком (денні й нічні чергування). У середньому для обслуговування 25-30 хворих (один пост) потрібно 5 медичних сестер. Щоденно, спілкуючись з лікарями, медичні сестри знають стан хворих, отримують вказівки лікарів у випадках, що
Loading...

 
 

Цікаве