WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієна лікувально-профілактичних закладів(Реферат) - Реферат

Гігієна лікувально-профілактичних закладів(Реферат) - Реферат

додаткові джерела забруднення повітря патогенними мікроорганізмами та леткими, з неприємним запахом органічними речовинами. Цьому сприяють кашель та чихання хворих, рани, що загноїлись, випорожнення тяжкохворих, які перебувають на суворому ліжковому режимі, перестелювання ліжок, запахи медикаментів та дезінфекційних засобів тощо. Для забезпечення хворих свіжим і чистим повітрям необхідні достатня площа І кубатура палати, а також належна вентиляція.
Враховуючи біологічну, психофізіологічну, теплову та бактерицидну дію сонячної радіації, необхідно забезпечити у палатах добру інсоляцію та природне освітлення. Опромінення ультрафіолетовими променями сприяє поліпшенню імунобіологічної реактивності організму, прискорює загоєння ран, скорочує післяопераційний період. Крім того, сонячні промені підвищують настрій хворих, поліпшують їх стан ісамопочуття. Тому найбільш раціональною орієнтацією вікон палат є південна, південно-східна, східна. Операційні, перев'язочні, пологові, реанімаційні орієнтують на південь, південний-схід, південний-захід. Допоміжні приміщення - на північ.
Світловий коефіцієнт у палатах, приміщеннях для денного перебування хворих, у кабінетах для лікарів, процедурних повинен становити 1:5-1:6, в операційних, пологових, перев'язочних - 1:4-1:5, у буфетах, кімнатах для чекання - 1:6-1:7. Потрібно, щоб КПО в палатах був не меншим, ніж 1 %, глибина палати не перевищувала 6 м, а коефіцієнт глибини закладання приміщення (відношення глибини до ширини) не перевищував 2 (ширина - не менше ніж 2,9 м). Висота палати повинна бути не меншою 3-3,2 м.
Штучне освітлення за рахунок загального люмінесцентного освітлення в операційних повинно становити 400 (загальне) - 300 лк, зубопротезних лабораторіях, бібліотеках - 300 лк, кабінетах лікарів -200 лк, палатах, процедурних, боксах, постах чергової медсестри - 150 лк, ванних - 100 лк, коридорах, проходах, санвузлах - 75 лк. За рахунок ламп нажарювання - у 2 рази меншим. Місцеве освітлення під час огляду хворого, виконання медичних процедур повинно становити у 300 (мінімально) - 1000 (оптимально) лк. Загальне освітлення в палатах інтенсивної терапії повинно забезпечити освітлення не менше ніж 500 лк. Крім того, над кожним ліжком на висоті 1,6-1,8 м від підлоги рекомендують встановлювати настінні світильники, які дають пряме і розсіяне світло.
Особливу групу лікарняних закладів складають радіологічні відділення, їх є шість типів: рентгенодіагностичне, дистанційної променевої терапії, променевої терапії закритими радіоактивними речовинами, променевої терапії відкритими радіоактивними речовинами, діагностичне з використанням закритих радіоактивних речовин, змішані відділення. Несприятливі наслідки у всіх відділеннях пов'язані з дією іонізуючих випромінювань на персонал і пацієнтів, що вимагає цілеспрямованого здійснення запобіжного нагляду і дотримання науково обгрунтованих правил їх експлуатації. Кожне відділення зобов'язане мати спеціальний санітарний паспорт, інструкції з радіаційної аварії та пожежної безпеки.
Найпоширенішими радіологічними установами є рентгенодіагностичні кабінети або рентгенодіагностичні відділення. Згідно НРБУ-97 робота в них повинна забезпечувати радіаційну безпеку обслуговуючому персоналу (категорія А) й людям, які перебувають у суміжних приміщеннях (категорія Б). Доза опромінення для лікарів-рентгенологів і лаборантів повинна становити 20 мЗв на рік. Для захисту обслуговуючого персоналу від радіаційного випромінювання використовуються захисні екрани, пересувні захисні ширми, запони з просвинцьованої гуми, нагрудний фартух і захисні рукавиці, які необхідно періодично перевіряти. Унаслідок утворення в повітрі процедурної озону й оксиду азоту під дією іонізуючої радіації для захисту персоналу влаштовують припливно-витяжну вентиляцію з перевагою притоку.
З метою захисту від рентгенівського опромінення людей у суміжних приміщеннях стіни, перекриття, перегородки, оглядові вікна в кабінетах роблять з просвинцьованого скла або бетону, баритобетону, цегли, сталі.
Радіологічні відділення інших типів розміщують в ізольованій прибудові або окремому будинку, їх планування передбачає чотири групи приміщень: для діагностики відкритими джерелами Іонізуючих випромінювань, променевої терапії відкритими і закритими, дистанційної променевої терапії. При роботі з джерелами іонізуючого випромінювання основними принципами профілактики є захист дозою, часом, віддаллю та екрануванням. Захист дозою проведення роботи з якомога менш інтенсивним джерелом випромінювання, захист часом - зменшення опромінення персоналу за рахунок зменшення тривалості робочого дня і кількості процедур. Захист віддаллю оснований на тому, що потужність випромінювання зворотно пропорційна квадрату віддалі між джерелом (точковим) випромінювання І робочим місцем (використання маніпуляторів, візочків з довгими ручками тощо). Захист екрануванням оснований на здатності різноманітних матеріалів поглинати іонізуючі випромінювання. Так, для захисту від р випромінювання використовують органічне скло, пластмаси, алюміній; від рентгенівського і у-випромінювання - екрани зі свинцю, сталі, просвинцьованого скла, цегли, бетону, баритобетону. Для поглинання нейтронного випромінювання необхідними є матеріали, які містять велику кількість атомів водню: вода, парафін, бетон.
Поліклініка складається з вестибюлю-роздягальні, чекальні, а також лікарських кабінетів. Вхід до поліклініки здійснюється переважно через вестибюль, який має безпосередній зв'язок з реєстратурою та гардеробом. Великі зали для чекання прийому лікаря робити недоцільно, оскільки це призводить до значного збільшення контактів людей із різними захворюваннями. З цією метою для очікування використовують коридори, які повинні бути завширшки не менше 3,2 м, добре освітлюватися і провітрюватися. При фтизіатричному, шкірно-венерологічному, гінекологічному і рентгенологічному кабінетах доцільно влаштовувати окремі приміщення для очікування. Мінімальні розміри лікарського кабінету становлять 12 м2, а спеціалізованих - 15-18 м2. Вікна приміщень не повинні виходити на шумну вулицю і бути орієнтовані на північні румби.
Дитячу поліклініку потрібно повністю ізолювати від поліклініки для дорослих. Вхід у неї здійснюється через "фільтр-бокс". Тут медична сестра проводить бесіду з батьками, оглядає шкіру та слизові оболонки хворої дитини, вимірює температуру тіла. Дітей з ознаками інфекційних захворювань направляють в оглядовий бокс, що має окремий вихід на вулицю. Усі інші діти направляють до лікарів за фахом. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у дитячих відділеннях, крім убиралень для хлопчиків і дівчаток, повинна бути кімната з горщиками для маленьких дітей, унітазом для змиву нечистот та устаткуванням для миття і дезінфекції
Loading...

 
 

Цікаве