WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієна лікувально-профілактичних закладів(Реферат) - Реферат

Гігієна лікувально-профілактичних закладів(Реферат) - Реферат

забруднене повітря. При розташуванні операційних на верхніх поверхах в операційному блоці обов'язково повинна бути припливно-витяжна вентиляція з перевагою притоку.
Операційний комплекс повинен мати вигідні зв'язки з хірургічними відділеннями, анестезіологічно-реанімаційним, рентгенодіагностики і стерилізації. При наявності операційного комплексу більш ефективно використовуються устаткування й обладнання допоміжних приміщень, раціональним організовується робота персоналу.
Приміщення операційного блоку групується у три зони: стерильну, особливо чисту та чисту. До першої зони ставлять найвищі вимоги асептики. Цеопераційні, стерилізаційні інструментарію. До другої зони належать приміщення, що безпосередньо пов'язані з операційною: передопераційна, наркозні. До третьої - приміщення для зберігання крові та переносної апаратури, протокольні, для хірурга і медичних сестер, лабораторія термінових аналізів, чиста зона санітарного пропускника. Площа операційної повинна становити не менше ніж 45-50 м2, висота - не менше ніж 3,5 м.
Стіни операційної повинні бути гладенькими, легко митися і піддаватися зрошенню дезінфікуючими розчинами. Усі види проводки та нагрівальні прилади вмонтовуються у стіни. Стіни і стелю рекомендується фарбувати світлою матовою олійно-восковою фарбою, що усуває світлові відблиски і не втомлює очі хірурга. Підлогу вкладають плиткою з невеликим нахилом до трапа. В операційній бажано Мати двоє дверей: одні - для ввезення хворого на операцію, а другі, у бічній стіні, - для вивезення прооперованого. Вікна операційної орієнтують на північні румби. Світловий коефіцієнт повинен становити 1:3 -1:4. Двері операційної потрібно щільно зачиняти.
Джерелом загального освітлення можуть бути лампи нажарювання та люмінесцентні лампи білого кольору для забезпечення роботи операційної сестри (маніпуляції з голками, матеріалом для швів, інструментами) й анестезіолога, який спостерігає за кольором шкіри та слизових оболонок, реакцією зіниць хворого. Потужність ламп повинна бути не меншою 200 лк (краще - 300-500 лк). Потрібно, щоб мікроклімат відповідав вимогам комфорту. Температура повітря влітку в операційній повинна бути +20-22 °С (взимку -19 -20 °С) при вологості 50-55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,1 м/с. Опалення операційної краще влаштовувати водяне радіаційне з розташуванням панелей на стелі або підлозі.
Повітря операційної може інтенсивно забруднюватись парами ефіру, фторетану та інших летких наркотичних речовин. Ще більше значення мають забруднення повітряного середовища операційної мікроорганізмами, що у значної кількості післяопераційних хворих є причиною септичних ускладнень.
Джерелами обсіменіння повітря операційної патогенною мікрофлорою може бути персонал і хворі. Тому до роботи в операційній не допускають осіб із септичними ранами та будь-якими гноячковими забрудненнями шкіри. Усе устаткування, що надходить в операційну, потрібно попередньо продезінфікувати, а інструменти і матеріали для перев'язок - простерилізувати. Дуже перспективними є метод газової дезінфекції, наприклад оксидом етилену, однак він триває декілька годин. Після операції приміщення старанно прибирають, ретельно провітрюють, підлогу та панелі миють дезінфікуючим розчином і гарячою водою.
Для доброго обміну повітря в операційних припливні отвори розміщують під стелею біля однієї стіни операційної, а витяжні на протилежному боці біля підлоги. Така вентиляція дозволяє знизити мікробне обсіменіння повітря у 2-4 рази.
З метою створення асептичних умов на час проведення операції операційна бригада працює в шлемах із пластику і повітронепроникних костюмах (скафандрах) з індивідуальним постачанням повітря. Стерильне повітря з необхідними параметрами мікроклімату подається під шлем, а забруднене відсмоктується. Голова хворого ізольована від приміщення фіранкою з пластику. Тут же розміщується анестезіолог з реанімаційною апаратурою. У цьому разі частота септичних ускладнень навіть при найтриваліших і надто травматичних операціях не перевищує 0,3 %.
Акушерське відділення включає у свою структуру пологове та післяпологове фізіологічні обсерваційні відділення, відділення патології вагітних, а також відділення для новонароджених. Палатні секції тут проектуються згідно з вимогами до загальносоматичних відділень для дорослих.
Інфекційне відділення розміщують в окремому будинку. Воно повинно мати два входи: один - для хворих, другий - для персоналу, доставки їжі та чистих речей. Для індивідуальної госпіталізації хворих застосовують одноліжкові палати зі шлюзом, напівбокси І бокси. Напівбокс складається з палати, шлюзу та санітарного вузла. Суттєвим недоліком напівбоксу є те, що хворі потрапляють у нього через палатний коридор. При цьому можливе обсіменіння повітря коридора патогенною мікрофлорою, яка може проникати в інші палати.
Повністю гарантує від внутрішньолікарняного зараження інфекціями, що передаються повітряно-краплинним шляхом, лише індивідуальний повний бокс. Він складається з вуличного тамбура, санітарного вузла, власне палати І шлюзу (рис. 7.7). Хворий потрапляє в бокс через тамбур безпосередньо з вулиці (якщо відділення на другому поверсі, - то з галереї). Персонал же входить з палатного коридора через шлюз. У стіні, яка відділяє бокс від коридора, влаштовують засклені вікна для спостереження за хворим. Миття І дезінфекцію посуду проводять у боксі. У повному боксі розміщують, перш за все, хворих із нез'ясованим діагнозом або зі змішаною інфекцією. Таке планування та суворе дотримання санітарного режиму дозволяє звести до мінімуму і навіть повністю ліквідувати внутрішньолікарняні інфекції в дитячих інфекційних відділеннях. Площа боксу на 1 ліжко - 22 м2, на 2 - 27 м2. Палати мають площу 7,5 м2на 1 ліжко.
У відділенні обов'язково повинен бути санітарний пропускник з роздягальнею, душовою, одягальнею і приміщенням для тимчасового зберігання речей.
У дитячому відділенні палатні секції для дітей до одного року розраховані на 24 ліжка, а для дітей віком понад один рік - на 30 ліжок. Вони складаються з одно (9 м2 на 1 ліжко), дво (7 м2 на 1 ліжко) та чотириліжкових палат (4 м2 на 1 ліжко), поста чергової медичної сестри, їдальні, приміщення для матерів, ігрової кімнати, приміщення для денного перебування дітей, умивальні, убиральні та процедурної.
Для запобігання поширенню повітряно-краплинної інфекції у дитячих лікарнях застосовують палати-бокси. У них можна розміщувати лише хворих з однією визначеною інфекцією, наприклад скарлатиною або дифтерією. Біля входу в палату є шлюз.
Основними гігієнічними чинниками, які формують умови у палаті, є чистота повітря, мікроклімат, освітлення та інсоляція, внутрішньолікарняний та вуличний шум.
Порівняно з житловими приміщеннями, у палатах є
Loading...

 
 

Цікаве