WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра специфічна інфекція правець - Реферат

Гостра специфічна інфекція правець - Реферат

м'язів, за ураження IX-XI пар черепних нервів порушуються смакові відчуття; тулу-ба, в тому ж числі правець внутрішніх органів; поєднання обмежених лока-лізацій, наприклад рука+тулуб, рука+ головатаін.).
Місцевий правець звичайно передує загальному, але своєчасно не роз-пізнається.
За клінічним перебігом виділяють 4 форми правця: блискавичну, гостру, підгостру і хронічну.
За тяжкістю перебігу процесу розрізняють дуже тяжку, середнього ступеня і легку форми правцю.
Клінічна картина. Загальний правець починається з незначно вираже-них продромальних явищ: слабкість, дратівливість, швидке настання втоми, головний біль, пітливість, біль і незначне посмикування м'язів у ділянці рани.
Після продромального періоду з'являється перша грізна ознака захворювання - ригідність м'язів. При висхідному правці вона виникає спочатку в м'язах поблизу рани, при низхідному - захоплює жувальні м'язи (тризм - trismus). Вони не мають антагоністів, тому раніше судомно скорочуються. Хворий відчуває утруднення під час відкривання рота, короткотривалі судоми і біль у жувальних м'язах ("замкнена щелепа"). Ознаки ці неухильно наростають.
Хворих турбують тягнучий біль і ригідність м'язів шиї, потилиці, спи-ни, поперекової ділянки. Виникають утруднення під час ходьби, тяжкість у спині і поперековій ділянці. Іноді з'являються біль у животі і напруження м'язів передньої черевної стінки, що може бути причиною помилкового діагнозу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини. У літературі описано випадки помилкових оперативних втручань на органах черевної порожнини при правці.
Часто правець починається з порушення ковтання і болю у горлі, що є підставою для направлення таких хворих на консультацію до оториноларин-голога.
У зв'язку зі скороченням мімічних м'язів обличчя хворого набуває характерного вигляду - "сардонічна посмішка" (risus Sardonicus).
Всі ці явища супроводжуються відчуттям страху, порушенням сну, загальною слабкістю, а іноді збудливістю, пітливістю, підвищенням тем-ператури тіла.
Згодом тонічні судоми охоплюють усі м'язи тулуба. Позаяк м'язи спини сильніші за м'язи передньої поверхні тулуба, під час їх скорочення хворий вигинається дугою, лежить на п'ятках і потилиці. Положення таке дістало назву опістотонусу - opisthotonus. Кінцівки в цей час зігнуті в ліктьових і кульшових суглобах.
Ригідність міжреберних м'язів різко обмежує дихальні рухи грудної клітки, яка стає малорухомою. Коли судомними скороченнями охоплюється діафрагма, може виникнути різке порушення дихання аж до 'асфіксії. Судоми виникають під впливом найменших слухових чи зорових подразнень. Крапля води, що падає з крана, промінь сонця, скрип ліжка - все це може спричинити їх появу. Спочатку судоми рідкі, але у разі прогресування хвороби вони стають щораз частішими і виникають уже спонтанно.
Тривалість незначних судом не перевищує 1 -2 с з інтервалами в кілька годин, середніх - 2-5 с з інтервалами 10-15 хв.
Судоми супроводжуються сильним болем. Вони іноді такі сильні, що призводять до розриву м'язів і перелому кісток.
Через тонічні скорочення м'язів промежини порушуються акти дефе-кації і сечовиділення.
У деяких випадках тонічні (характеризуються тривалим спазмом) і клонічні (спазм м'язів чергується із їх розслабленням) судоми можуть охоп-лювати м'язи лише певної ділянки тіла (місцева форма правця).
Притомність при правці збережена, що робить стан хворого ще тяж-чим. Знижується артеріальний тиск, з'являються тахікардія і аритмія, зменшується виділення сечі (ояігурія).
Клінічна картина тяжкої форми низхідного правця наростає до 2- 3-го тижня. За сприятливого перебігу всі ці явища поступово затихають: ча-стота і сила судом зменшуються, температура тіла знижується, зменшується тризм, поліпшується ковтання. Судомні скорочення м'язів зникають у такій послідовності, в якій з'явилися: жувальні, мімічні м'язи, м'язи шиї, тулуба, кінцівок.
Кожна з клінічних форм правця має свої особливості. Так, за блис-кавичної форми симптоми розвиваються швидко, протягом 12-24 год. Захворювання перебігає тяжко, судоми з'являються, часто супроводжуються загрозливою асфіксією. Температура тіла підвищується до 39-40 °С, прискорюється серцебиття. Через 1- 2 доби настає смерть.
У разі гострої форми симптоми захворювання розвиваються протягом 24-48 год (всі симптоми захворювання). Приступи судом повторюються по кілька разів на годину. Часто протягом 4-5 діб хворий помирає.
Повільніше розвивається клініка у разі підгострої форми (інкубаційний період триває 4-6 діб). Симптоми виражені нерізко, судоми з'являються рідко, кілька разів на добу. Решта симптомів виражена помірно. Частіше за-хворювання закінчується одужанням.
Хронічний правець буває рідко і характеризується легшим перебігом. При ньому спостерігається обмежене ураження м'язів з локалізацією в ді-лянці поранення.
Розрізняють ще пізній і рецидивний правець. Перший може розвинутися через кілька місяців або й років після одержання хворим травми. Причиною його є активізація латентної інфекції під впливом провокуючих чинників:
травма, оперативне втручання (зокрема, пізнє видалення стороннього тіла).
Причиною рєцидивуючого правця є також активізація латентної інфекції.
Коли наявна класична тріада симптомів (тризм, дисфагія, ригідність потиличних м'язів), діагноз правця не складний. Наявність лише одного з компонентів тріади не є підставою для встановлення діагнозу правця. Тризм може бути проявом стоматологічної патології, а ізольована дисфагія або ригідність м'язів потилиці - наслідком нервово-психічного захворювання.
У цей період лікування, розпочате при типовій клінічній картині, можна вважати запізнілим. Важливо встановити діагноз на ранніх стадіях захворювання. Основною ознакою є симптом підвищеної рефлекторної збудливості. Його можна перевірити, постукуючи кінчиками пальців по при-вушній ділянці, що супроводжується спазмом м'язів обличчя. Лорін та Епштейн запропонували досліджувати рефлекс жувальних м'язів шляхом постукування по шпателю, покладеному на нижні зуби. У хворих на правець, за відсутності явних клінічних ознак, спостерігаються судомні, тривалі скорочення жувальних м'язів.
До ранніх проявів правця належать також тягнучий біль іпосмикування м'язів у ділянці рани, надмірне потовиділення, яке не відповідає температурі тіла, біль у спині.
Діагноз правця підтверджується виявленням у матеріалі некротичних тканин тонких бацил з подібними до барабанних паличок спорами, а також виявленням правцевого токсину в культурах при тестах "токсин- антитоксин" у мишей.
Лікування хворих на правець ставить перед собою мету максимального знищення збудника правця, нейтралізації токсину, який циркулює в крові, забезпечення вільного проходження дихальних шляхів, пригнічення рефлек-торної збудливості посмугованих м'язів, а також запобігання ускладненням.
Тому лікування правця повинно проводитися у таких напрямках:
1) специфічна терапія; 2) протису-домна терапія; 3) поліпшення загаль-ного стану, корекція білкового, водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану; 4) хірургічне лікування; 5) допоміжні засоби.
Специфічна терапія включає використання протиправцевої сироватки (ППС). Доза сироватки для дорослих становить 100 000-150 000 АО, для дітей - 20 000-80 000 АО, для новонароджених - 10 000-20 000 АО. Перед уведенням лікувальної дози проводять внутрішньошкірну і підшкірну проби за Безредком. Спочатку вводять 0,1 мл розведеної (1:100) сироватки внутрішньошкірно, через 20 хв - 0,1 мл нерозведеної сироватки підшкірно. За негативного результату (діаметр папули не перевищує 0,9 см) решту підігрітої сироватки вводять внутрішньом'язово і
Loading...

 
 

Цікаве