WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра специфічна інфекція правець - Реферат

Гостра специфічна інфекція правець - Реферат

ГОСТРА СПЕЦИФІЧНА ІНФЕКЦІЯ
ПРАВЕЦЬ
Правець (tetanus) - тяжке інфекційне захворювання, поширене у багатьох країнах світу. Захворювання відоме з давніх часів під різними назвами. Ще тоді звернули увагу на зв'язок між пораненнями і розвитком цього захворювання. Гіппократ, у якого від правця помер син, описав його перебіг понад 2430 років тому. Тоді ж було помічено, що правець значно частіше виникає під час війни, проте пояснити це явище в той час не могли. Першим запідозрив заразне походження правця M.I. Пирогов. Лише через 18 років, у 1883 p., H. Монастирський уперше у мазках, взятих з рани хво-рого, виявив під мікроскопом мікроорганізми, а в 1884 p. італійці Кар-лє і Раттоне експериментальне модулювали це захворювання. 1884р. Ніколаєйер навів докази наявності збудника правця в грунті. С. Кітазато (1889) повідомив про одержання чистої культури мікроба.
Збудником правця є правцева паличка (Bac.tetani), яка належить до анаеробних мікробів. Тим не менше, з точки зору біології, патанатомічних змін чи клініки, вона не має нічого спільного з анаеробами, які спричинюють газову гангрену.
Епідеміологія, етіологія і патогенез. Паличка правця має три харак-терні ознаки: є анаеробом, утворює спори і виділяє токсин.
Вона міститься в грунті, а спори її є в травному каналі овець, коней і інших свійських тварин. Паличку правця неодноразово виявляли на забрудненому одязі, білизні, волоссі, а також у зруйнованих зубах. У зовнішнє середовище паличка потрапляє з випорожненнями людини і тварин.
Збудник правця дуже стійкий. Він протягом одної години витримує нагрівання до 80 °С. У висушеному вигляді може зберігати свою життєздатність без доступу світла до 10 років. Спори правця не завжди гинуть після кип'ятіння протягом ЗО-60 хв. У зовнішньому середовищі вони можуть зберігатися протягом тривалого часу (роки). Коли спори потрапляють у сприятливі умови, вони проростають і з них знову утворюються правцеві палички, які швидко розмножуються.
Правцева паличка має довжину від 2 до 4 мкм, ширину - від 0,3 до 0,6 мкм. За формою вона нагадує барабанну паличку.
Крім людини, до правцевої палички чутливими є свійські тварини:
коні, вівці, велика рогата худоба, свині, собаки, коти. У разі проник-нення палички правця через грануляції пуповини, що відпала, може розвинутися правець у новонароджених.
Вхідними воротами для правцевої палички є випадкові рани, механічні й термічні поверхневі пошкодження шкіри, відмороження, опіки. Паличка правця може проникнути в організм при кримінальних абортах, операції на товстій кишці, видаленні сторонніх тіл тощо.
Окремо треба виділити правець після так званих чистих операцій. Причиною його може бути погано простерилізований кетгут або недостатньо оброблене операційне поле.
Правець після ін'єкцій виникає через неякісне простерилізовані шприци.
У всьому світі щорічно від правця гине понад 160000 людей, що пере-вищує кількість померлих від холери, коливається від кількох діб до 3 міс, частіше це 10-14 діб. Щоправда, в літературі описані випадки, коли пра-вець розвивався вже через одну добу і через 3 міс. Що коротший інкубацій-ний період, то тяжчий перебіг захворювання.
Тривалість інкубаційного періоду при правці залежить від таких чин-ників:
1) місцеві (необроблена, розчавлена рана, наявність в ній сторонніх тіл, ділянок некрозу, забруднення рани землею, асоціація палички правця з іншими мікроорганізмами, зокрема стрептококом);
2) загальні (переохолодження, перевтома, анемія, інфекційні захворю-вання).
Потрапивши в рану, паличка правця починає продукувати сильний ек-зотоксин, який має дві фракції- те-таноспазмін (зумовлює судомні ско-рочення м'язів) і тетанолізин (зумовлює гемоліз еритроцитів).
Тетаноспазмін - це нейротоксин, який уражає центральну нервову си-стему. Відносно його дії існує кілька думок. Одні вважають, що токсин з рани осьовими циліндрами периферичних нервів (по передніх, моторних, корінцях) просувається у спинний мозок, де уражає клітини передніх рогів. Частина токсину потрапляє в лімфу і кров, а з ними - у закінчення моторних нервів і далі в клітини передніх рогів спинного мозку і рухові ядра стовбурної частини головного мозку. З утворених тут осередків збудження рефлекторно уражаються м'язи, зумовлюючи типовий для правця симптом - їх ригідність.
На думку інших учених, токсин з місця поранення відразу проникає в кров і лімфу і тільки звідти уражає рухові центри і нервово-м'язові спо-лучення.
Токсин пошкоджує й деякі внутрішні органи (серцевий м'яз, печінку, легені). Він уражає вищі вегетативні центри стовбура мозку, що призводить до тахікардії, гіпотензії, вираженої пітливості.
392 віспи, чуми, сказу, разом узятих. За міжнародною статистикою, правець займає третє місце серед причин смерті.
Під час Великої Вітчизняної війни правець зустрічався у 0,6-0,7 випадку на 1000 поранених, частіше - після осколкових пошкоджень.
Правець залишається великою проблемою в країнах, що розвиваються. За даними ВООЗ, правець не становить серйозної небезпеки в країнах з арктичним і помірним кліматом.
Захворюваність і смертність від правця залежать від багатьох чинників:
1) частоти, тяжкості і локалізації інфікованих ран; 2) можливості їх інфікування правцевою паличкою;
3) токсичності і сероварів (серологічних варіантів) правцевої палички;
4) часу, що минув з моменту поранення до моменту лікування; 5) якості хірургічної обробки рани; 6) стану імунітету і неспецифічної реактивності організму; 7) віку і статі пораненого;
8) складу грунту та кліматичних умов.
Встановлено, що асоціації правцевої палички з іншими мікроорганіз-мами, особливо анаеробними, діють сильніше, ніж чиста її культура.
Наявність на території великої кількості травоїдних тварин сприяє забрудненню грунту виділеннями, які містять як спори, так і правцеві палички.
Попадання палички в рану не обов'язково призводить до розвитку правця. Іноді з рани висіюють паличку правця без клінічних ознак захво-рювання. Аби за наявності мікроба розвинувся правець, потрібні відповідна його вірулентність, місцеві сприятливі умови, гіпоксія, наявність гематоми, сторонніх тіл (розчавлена рана з некротичними тканинами без доступу кисню), а також знижена опірність організму.
Характерним для правцевих паличок є те, що вони, проникнувши в рану, не поширюються за її межі. У цей час деякі автори вказують на мож-ливість переміщення збудника в організмі і навіть виражену бактеріемію.
Патологоанатомічні зміни. Правець не зумовлює в тканинах специфічних змін. Під час гістологічного дослідження в головному мозку виявляють іноді набрякання і вакуолізацію гангліозних клітин. У м'язах зустрічаються осередки некрозу, крововиливи, розриви м'язових волокон.
Класифікація. За місцем проникнення збудника в організм роз-різняють: рановий, післяін'єкційний, післяопіковий, післяопераційний пра-вець, а також правець після відморожень, електротравм. Окремо виділяють правецьновонароджених і післяпологовий.
За поширенням його класифікують таким чином. Загальний правець: висхідна форма частіше буває у тварин, низхідна - частіше спостерігається у людини. При цій формі спочатку з'являються напруження м'язів голови, шиї, загальна скутість. Згодом у процес втягуються м'язи всього тулуба і кінцівок, виникають загальні клонічні судоми.
Змішана форма характеризується однорідними проявами висхідного і низхідного правця.
Є ще місцевий (обмежений) правець, який характеризується обмеженим ураженням м'язів з локалізацією в ділянці поранення (кінцівок; голови - правець розвивається під дією токсину на черепні нерви, буває у разі ураження лицевого нерва, проявляється судомами мімічних
Loading...

 
 

Цікаве