WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія розвитку фармації - Реферат

Історія розвитку фармації - Реферат

залежність від церкви, яка контролювала статути, уклад життя, навчальні плани університетів. Що ж до філософських медичних обґрунтувань, то в університетах було офіційно визнано вчення Галена.
У Салернському університеті була складена перша в Європі Фарма-копея (Антидоторій, 1100 р. Antidotarium Nicolai Solarnitani). Тут же встановлено одиницю ваги гран (Granum), який дорівнював жазі однієї пшеничної зернини. У той час це було великим; уточненням, бо досі лікарі, виготовляючи ліки, користувалися різними мірилами, наприклад: "жменя", "зернятко"і "щіпка", "шматок" і т. п. У підручнику Салернської школи "Сіrса instans" описано багато лікарських рослин, їх застосування і культуру. Салернська школа запровадила в практику камфору. Тут готували фахівців чотирьох ступенів: ліценціатів, бакалаврів (наставників), магістрів (учителів) і докторів (учених).
Великий обсяг знань із медицини; змушує вчених відокремити ліку-вання і діагностування хвороб від лікознавства (фармації), бо досконале знання всіх цих наук уже не під силу одній людині. Спеціалістам аптечної справи почали забороняти лікування, а лікарям - постачати хворим ліки.
Розвиток науки спричинився до культурніших форм лікарського об-слуговування, ніж торгівля лікарськими засобами на ринку. З ХЇІ ст. у Франції (1178 р.) і в Англії (1180 р.) відкриваються аптеки і вперше з'являється назва професії - ароШесагіиз. Аптечна монополія в Європі виникла пізніше, у XV ст., як наслідок розвитку торгівлі.
Поступово лікознавство виходило на матеріалістичні позиції і звільнялось від схоластичної теології та догматизму. Відкриття Везаліем малого кола кровообігу остаточно спростувало вчення Галена про будову людського тіла і дало поштовх медицині і лікознавству для дальшого розвитку.
Подорожі, географічні відкриття і колоніальне загарбання земель збагатили медицину ліками. До Європи почали привозити опій, камфору, хінну кору, плоди какао, гваякове дерево, коріння ялапи тощо.
Великий фактичний матеріал, зібраний алхіміками, а потім поставлений на матеріалістичну основу, підготовив швидкий розвиток хімії, явився новий її напрямок - ятрохімія, або лікувальна хімія, яка е початком фармацевтичної хімії.
Проти галенізму і схоластики в медицині одним із перших розпочав боротьбу Парацельс (1493-1541 рр.). Він вважав, що тільки експериментом вдається довести, що добре, корисно і відповідає істині, а пози експериментом - немає знань. Дуже цінним у лісознавстві є його вчення, нове для свого часу,- про дозування ліків: "Усе є отрута і ніщо не позбавлене отруйності; лише доза робить отруту непомітною".
Парацельс вважав, що життєдіяльність людського організму є спо-лученням певних хімічних речовин. Хвороби - це відхилення складу організму від своєї норми, тобто хімічне порушення рівноваги. Щоб її відновити, треба діяти на організм хімічними засобами. Він перший виступив проти гуморальної теорії і замість неї для пояснення життєвих явищ висунув теорію хімічних перетворень.
Парацельс створив наукову хімічну фармацію. Він випробував лі-карську дію усіх відомих на той час препаратів. Парацельс вказував на потребу добувати з рослини речовини, які зумовлюють її дію,- "діючі начала", чим заперечував вчення Гіппократа про необхідність зберігати природність лікарської сировини.
Препарати, виготовлювані за методом Парацельса, називалися medicamenta spagirica (spao- витягую, ageiro - збираю) на відміну від medicamenta galenica.
Вплив ятрохіміків на розвиток та організацію роботи аптек був величезний. В аптеках обладнувалися лабораторії для готування хімічно чистих препаратів, завдяки чому були відкриті способи і методи добування, очищення речовин і хімічного дослідження їх як нарізно, так і в суміші.
З'явилося багато збірок прописів, фармакопей та інших порадників про складання ліків і виготовлення лікарських препаратів.
Поряд з блискучими відкриттями Парацельс не зміг цілком подолати середньовічну містику та ідеалізм. Парацельс припускав, що для лікування кожної хвороби бог створив особливі ліки, і наводив приклад дії ртуті на сифіліс. Звідси пішла ідея, що "весь світ - аптека, а всевишній - верховний аптекар".
Виходячи з теорії, що проти кожної хвороби є відповідні ліки, парацельсисти шукали метод, який дав би можливість розпізнавати цю від-повідність. Так почало розвиватись вчення Парацельса про "сигнатури." (Signa naturae - знаки природи), наприклад, звіробій з дірчастим листям - для лікування колотих ран; колючий будяк - проти внутрішніх кольок і т. д. (подібне лікується подібним). Крім форми, брався до уваги смак і колір.
ФАРМАЦІЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVIII-XIX ст.
Перехід до капіталістичного способу виробництва позначився і на фармації.
Багато відкриттів із хімії та фармації зробили в ту пору в Західній Європі фармацевти під тиском воєнних потреб держав або конкуренції. Французький учений фармацевт Фуркруа запропонував дубильні кислоти для дубіння шкіри. Пермантьє запровадив культуру картоплі як додатковий продукт харчування для солдатів і голодуючої держави. Кавенту розробив спосіб виготовлення мила із золи і масляних відходів, запропонував метод очистки питної води і т. п.
У зв'язку з широким застосуванням опію для лікування різних хвороб і в пошуках парацельсівського діючого начала фармацевти приділяли велику увагу дослідженню наркотиків. Виділити морфін, довести його лужний характер і те, що саме він є діючою речовиною в опії, пощастило аптекареві Сертюрнеру (1783-1841 рр.), за яким і визнано пріоритет у відкритті цього наркотика.
Велику увагу приділяли також дослідженню хінної кори. Порошок її під назвою "єзуїтського" вживали в Європі з 1639 р. Фармацевт Сегюєн, вивчаючи хінну кору, виділив хінін, але не чистий. У чистому вигляді його добули фармацевти Пеллетьє і Кавенту, Ці дослідники не тільки знайшли алкалоїди, а й виробили основні методи видобування їх із рослин. Звідси почався переворот у фармацевтичній справі, бо було закладено фундамент длясинтезу численних лікарських засобів.
Французькі фармацевти Робіне, Нотівель, Пелуза, Куртуа та інші досліджували глікозиди, а працею фармакогноста А. Чирха "Handbuch der Pharmakognosoe" користуються й досі.
Вдосконалення способів хімічних досліджень дало змогу розкривати "секрети" готування ліків, що їх автори тримали в таємниці (наприклад, оподельдок, доверів порошок, єрусалимський бальзам, фовлерів розчин та ін.). Працюючи над цією проблемою, фармацевти запропонували багато методів, які склали струнку систему аналізу, і створили аналітичну хімію. Фармацевт Мор (1806-1879 рр.) розробив методи об'ємного аналізу (його ім'я носять багато приладів: терези, бюретки, піпетки, затискачі, крани і т. д.), Тромсдорф - методи дослідження води і т. д.
Застосування аналітичних методів дослідження при вивченні діючих речовин рослинних матеріалів привело до розквіту хімії рослин (фітохімії); це сприяло підвищенню ефективності ліків, спрощенню їх виготовлення, що дало поштовх розвиткові лікарської промисловості. Німецький хімік Юстус Лібіх (1803-1873) і лікар-хімік Велер (1800- І882) довели, що можна одержувати в лабораторії сполуки, які раніш вважали специфічним продуктом діяльності живих істот.
Лікарське обслуговування в Західній Європі здійснювалось приват-ними аптеками, які мали в себе лабораторії, а також аптеками мона-стирськими, державними і благодійними.
Із розвитком хімії виробництво цілого ряду ліків переноситься в ла-бораторії чи на спеціальні заводи. Так виникає фармацевтична промис-ловість. З аптечних лабораторій утворилося багато світових фірм ("Шерінг" - Німеччина, "Берроус - Белкам" - Англія, "Парк - Де-віс" Америка і багато інших). Аптеки чимраз більше реалізують патентовані засоби.
Заводський характер виробництва повільно позначався на внутрішньоаптечній технології ліків. До XIX ст. багато фармакопей західних раїн містять прописи: теріяки, кашки, цукерки, консерви, згущені соки, оцет, мед та ін. Готували їх в аптеках ручним способом.
Loading...

 
 

Цікаве