WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт. Бурсит. Гнійний гастрит - Реферат

Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт. Бурсит. Гнійний гастрит - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт.
Бурсит. Гнійний артрит."
Підготувала:
Хільчук Н.М.
Медсестра ТМО
м. Коломия
2000
Викликається стафілококами, стрептококами, пневмококами і гонокока-ми, рідше - синьогнійною, кишковою і черевнотифозною паличками.
У зв'язку з широким застосуванням антибіотиків питома вага стреп-токока і пневмокока в розвитку гнійної інфекції знизилася; на перше мі-сце вийшла стафілококова інфекція. Численні дослідження і клінічні спо-стереження свідчать про зрослу стійкість мікроорганізмів, особливо стафілококів, до антибіотиків, що утруднює профілактику і лікування гнійних захворювань.
Мікроорганізми проникають в організм через "вхідні ворота" - при порушенні шкіри і слизових оболонок або ендогенним шляхом - по лімфатичних і кровоносних судинах. У травмованих тканинах ство-рюються сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів внаслідок не-кробіотичних змін і порушення окисних процесів.
Гостра гнійна інфекція супроводиться місцевою і загальною реакці-єю організму.
Організм реагує як цілісна система. В захисній реакції беруть участь насамперед центральна нервова та ендокринна системи й органи кровотворення.
У захисній реакції організму велике значення має підвищення числа лейкоцитів - місцеве в ділянці заглиблення мікробів і в крові хворих. Лейкоцити, як показали дослідження І.І. Мечникова, поїдають мікробів фагоцитоз) і тим самим запобігають поширенню інфекції в організмі, сприяють її відмежуванню.
Місцева запальна реакція характеризується почервонінням, набряком, болем, підвищенням температури тіла і порушенням функції. В резуль-таті місцевої запальної , реакції настає відмежування інфекції. Місцева лейкоцитарна інфільтрація тканин, потім грануляційна тканина і піоген-на оболонка перешкоджають поширенню мікробів у організмі.
Загальна реакція організму виявляється у високій температурі, ознобі, головному болі, збільшенні кількості лейкоцитів у крові (лейко-цитоз), порушенні обмінних і окисних процесів. Ці симптоми пов'язані із заглибленням мікробів, інтоксикацією організму мікробними токсинами та продуктами розпаду тканин і поширенням мікробів.
Залежно від реактивності організму запальна реакція може бути нормальною (нормергічною), підвищеною (гіперергічною) і зниженою (гіпоергічною).
Центральна нервова система регулює складні обмінні трофічні про-цеси в організмі, в тому числі й функцію ендокринної системи, яка впли-ває на перебіг запального процесу. Викликаючи зміни функції нервової системи, наприклад, новокаїновими блокадами, можна вплинути на пе-ребіг запального процесу. Гормони кори надниркових залоз зменшують (кортизон) або посилюють (дезоксикортикостерон) запальну реакцію.
Принципи лікування гнійних захворювань включають проведення загальних і місцевих лікувальних заходів. Загальне лікування спрямова-не на дезинтоксикацію .організму, підвищення його захисних сил та но-рмалізацію функції внутрішніх органів і нерозривно пов'язаних з ними обмінних і окисних процесів.
Місцеве лікування полягає у відмежуванні запального процесу, зменшенні деструкції тканин і своєчасному розрізуванні гнійного вог-нища для зменшення інтоксикації і створення достатнього відтікання гнійного виділення.
Велике значення мають своєчасна іммобілізація, боротьба з болем і антибактеріальне лікування (антибіотики, сульфаніламідні препарати). Використання антибіотиків повинне грунтуватися на чутливості до них збудників гнійної інфекції.
Бурсит (Bursitis) - запалення слизової сумки. Захворювання вини-кає в результаті механічної травми (травматичний бурсит) або виклика-ється різними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами та ін.). Травматичний бурсит здебільшого виникає у ділянці препателярної і лі-ктьової слизових сумок, наприклад у шахтарів наслідок постійного професійного травмування. У ділянці плечового суглоба часто спостері-гаються піддельтовидний і акроміальний бурсит.
Захворювання характеризується м'яким еластичним утворенням округлої форми, розміщеним над кістковими виступами в ділянці сугло-бів. Шкіра при серозному бурситі не змінена, болісність незначна. При гнійному бурситі визначаються симптоми гнійного запалення - різка болісність, набряклість та гіперемія шкіри і порушення функції. Захво-рювання супроводиться підвищенням температури, лейкоцитозом та ін-шими симптомами гнійної інтоксикації.
При хронічному бурситі відбувається фіброзне стовщення стінки слизової сумки, утворення вільних сольових відкладів ("рисових тіл"). Хронічний бурсит називають гігромою.
Лікування. Для лікування гострого серозного бурситу застосову-ють зогрівальні компреси, УВЧ. При тривалому перебігу роблять пунк-ції для видалення випоту і введення антибіотиків. Після пункції накла-дають давлячі пов'язки. При хронічному бурситі рекомендуються фізіо-терапевтичні методи лікування (грязелікування, парафін та ін.). Якщо консервативна терапія неефективна, вдаються до операції - видалення запаленої слизевої сумки. При гнійному бурситі показані розріз і дре-нування запаленої слизової сумки, призначення антибіотиків.
Профілактика бурситу полягає в запобіганні професійному травма-тизму і своєчасному лікуванні Інфекційних захворювань.
Гнійний артрит (Arthritic purulenta) - гостре гнійне запалення суглобів - виникає у зв'язку з інфікуванням під час травми (поранення, пере-лом), лімфогенним і гематогенним шляхом з різних гнійно-запальних вогнищ. Особливо часто гнійний артрит розвивається при сепсисі і по-раненнях суглобів. Захворювання викликається стрептококом, стафіло-коком, пневмококом та іншими мікроорганізмами.
Гнійний артрит характеризується різким болем у суглобі, загаль-ною слабістю, підвищенням температури тіла. Активні та пасивні рухи суглобів неможливі внаслідок різкої болісності. Суглоб збільшується в об'ємі, відмічається почервоніння і набряклість шкіри, контури суглоба згладжені. При пальпації визначається підвищення температури в ділян-ці суглоба, різка болісність і наявність випоту. Гнійний артрит може ро-звинутися як ускладнення серозного запалення суглоба.
Розрізняють емпієму суглоба, коли гнійний процес обмежується си-новіальною оболонкою. Тяжке ураження всіх елементів суглоба назива-ють панартритом. При прориві гною в тканини, що оточують суглоб, виникають гнійні запливи, розвивається параартикулярна флегмона.
Лікування гнійного артриту хірургічне. В ранній стадії захворю-вання застосовують пункції для видалення гнійного ексудату і введення антибіотиків. Якщо це не дає ефекту, роблять артротомію - розріз суг-лоба і дренування. Через дренажі систематично промивають суглоб ро-зчинами антисептичних речовин (фурацилін та ін.) або антибіотиків. Су-глоб іммобілізують гіпсовим лонгетом у функціонально вигідному по-ложенні. Призначають лікування антибіотиками, вітаміни, повноцінне харчування.
Після вилікування гнійного артриту може розвинутися нерухомість суглоба (анкілоз) або обмеження рухів (контрактура). Длялікування контракту? показані механотерапія,
Loading...

 
 

Цікаве