WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гомеопатія - Реферат

Гомеопатія - Реферат

звичайним медикаментозним.
Гомеопатія не є панацеєю, так само як, і алопатія, але раціональна їх комбінація часто приносить велику користь при лікуванні багатьох розповсюджених захворювань, часто за випадків, де звичайні ліки не ефективні.
Гомеопатичне лікування дає позитивні результати за рахунок стимуляції природних захисних сил організму при гострих і хронічних захворюваннях. Воно особливо ефективне у дітей, а також при лікуванні захворювань, які виникли в результаті стресу і душевних переживань. Прискорити одужання допомагає також те, що гомеопати більшою мірою, ніж алопати, приділяють увагу симптомам, зв'язаним з особливостями темпераменту конкретного хворого і чисто індивідуальними проявами захворювання.
У рамках медицини гомеопатію можна визначити як регуляційну терапію.
Основними принципами гомеопатичного лікування є:
а) окресання індивідуальної картини захворювання;
б) порівняння симптомів від дії ліків з індивідуальною картиною хвороби (принцип подібності);
в) застосування нескінченно малих доз ліків, які викликають достатню силу лікувальної реакції в організмі.
Симптоми хвороби порівнюються з симптомами впливу ліків на здорову людину. "Подібне виліковується подібним" ("Similis similibus curantur"). Подібні з симптомами хвороби ліки називають "симіле" - нескінченно малі дози ліків зберігають лікувальну дію, майже не викликаючи побічних явищ; щоб "подібний" засіб володів лікувальним ефектом, його потрібно приготувати шляхом комбінації серійних розведень і енергійного збовтування; чим вище розведення, тим більшою активністю наділений засіб (принцип потенціювання).
Принцип алопатичної медицини - протилежне виліковується протилежним, коли від лихоманки дають жарознижувальні засоби, а від бактерій - антибіотики, призводить до блокування реакції організму на хворобливий агент, людина отримує рівновагу, досягнуту штучним шляхом. Тому складаються умови для хронічних захворювань.
У гомеопатії лікар виходить із подібності між картиною хвороби і картиною ліків, що не пригнічує, а стимулює внутрішні природні сили організму у боротьбі з хворобою.
Рідкі лікарські форми готуються із висхідної настоянки шляхом розведення індиферентною речовиною (вода, спирт, молочний цукор). Розведення проводиться або у співвідношенні "Д" (десятинна шкала), або "С" (сотенна шкала). Ганеман спочатку працював з сотенною шкалою.
Приготування ліків за десятиннною шкалою проводиться так.
Перше десятинне розведення повинне містити 1/10 частину лікарської речовини. Кожне наступне розведення готується із однієї частини попереднього розведення і 9 вагових частин індиферентної речовини (спирт, вода, цукор). Приготування розведень ліків за сотенною шкалою проводиться за таким правилом. Перше сотенне розведення повинно містити 1/100 частину лікарської речовини. Кожне наступне розведення готується із однієї частини попереднього розведення і 99 вагових частин індиферентної речовини.
Таким чином, у гомеопатії використовуються два способи позначення степеня розведення ліків:
1. Десятинна (децимальна) шкала позначається буквою "Д" або цифрою Х; у ній висхідне розведення складає 1:10, а кожне наступне вище від попереднього у 10 разів.
2. Сотенна (центисимальна) шкала позначається буквою "С" або ж вказується арабською цифрою номер розведення, в ній кожне розведення вище попереднього у 100 разів.
Гомеопатія не застосовується в тих випадках, коли не має закону подібності , а саме:
1. Коли збуджувальна причина хвороби присутня і перебуває у дії.
2. Коли після вилучення причини хвороби (шляхом механічних, хімічних, антипаразитарних або гігієнічних втручань) зникає й сама хвороба.
3. Коли хвороба виникає від руйнування тканин, які організм уже не може в подальшому відновити.
4. Коли сила реакції організму на лікарський подразник мала.
5. Коли схожість з природною хворобою не може бути відтворено у здоровому організмі шляхом яких-небудь лікарських засобів.
Таким чином, сфера застосування гомеопатії обмежується такими хворобами, які можуть бути відтворені з допомогою ліків у здоровому організмі людини. Щодо можливих лікарських засобів, які можуть впливати на здоровий організм, то закон подібності не стосується тих речовин, які:
а) зумисне вводяться з метою хімічної або біологічної дії на організм;
б) застосовуються лише для механічних цілей;
в) необхідні для розвитку здорового організму;
г) застосовуються для безпосереднього видалення або знищення паразитів, які потрапляють у тіло людини.
Таким чином, гомеопатичними ліками можуть бути лише ті засоби, які діють не завдяки своїм грубо хімічним, механічним або гігієнічним властивостям, а здатні динамічно викликати у здоровому організмі хворобливий стан, подібний до того, що спостерігається у хворого. Гомеопатія лікує хвору людину, тобто індивідуальну хворобу, а не її загальну назву. Вибір ліків робиться на основі закону подібності.
Маючи перед собою картину хвороби (хворого), тобто сукупність хворобливих симптомів (об'єктивних і суб'єктивних), із групи ліків вибирають ті, які мають у своєму патогенезі всі ці симптоми, або, можливо, більше їх число. При цьому встановлюють не подібність механічних сум симптомів хвороби і симптомів ліків (зовнішньо подібних), а подібність органічно цілого даного комплексу симптомів у хворого і такого ж - у лікарського засобу (внутрішньоподібного). Тому головним симптомам ліків надають великого значення. Крім того, при виборі ліків обов'язково враховуються дані досліду, який стосується причин захворювання, складу тіла і віку хворого, характеру протікання хвороби та інше.
При гомеопатичному лікуванні допомагає не величина доз, а лікувальна дія правильно підібраного засобу. Дози повинні бути малими, оскільки більша доза подібно діючих ліків підсилить хворобу (викличе первинну реакцію). Коли після одного або декількох прийомів ліків настає покращення, необхідно призупинити прийом на той час, покипокращення прогресує. Якщо через 4 години за гострих і 6 днів - за хронічних випадків не спостерігається зрушень у жодну з сторін, то це означає, що лікарський засіб не відповідає хворобі і необхідно вибрати такий, який більше підходить.
При гострих захворюваннях, які супроводжуються бурхливим і швидким розвитком симптомів, застосовують низькі ділення і часті прийоми. Чим важча і небезпечніша хвороба, тим частіше повторюють прийоми ліків.
При хронічних захворюваннях потрібно застосовувати ліки високих поділів (3:30) по 1 - 3 прийоми на день (залежно від важкості хвороби) на протязі 6 - 8 днів. Як тільки настануть покращення або зміна симптомів, необхідно зробити перерву у прийомах до тих пір, поки триватиме покращення або поки видозмінені симптоми зникнуть. Як правило ця перерва триває не менше 6 днів.
Таким чином, вчення Ганемана дає науці інструмент найбільш точного і глибокого впливу на індивідуальні характеристики людської конституції, пояснює, як на практиці реалізувати потенційні можливості, закладені в природі організму, і, впливаючи таким шляхом, підсилити рівень здоров'я населення. Однак можна з упевненістю сказати, що плідні ідеї, закладені у вченні Ганемана, ще далеко не розкриті.
Loading...

 
 

Цікаве