WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Шкіра (Cutis) - Реферат

Шкіра (Cutis) - Реферат

ШКІРА (CUTIS)
- є загальним покривом тіла, вона покриває тіло людини, переходячи в слизову оболонку в області природних отворів.
Площа шкірного покриву залежить від росту, ваги і віку; в середньому становить 1,5-2 м2. Товщина шкіри без підшкірної жирової клітковини 0,5-4 мм.
Основні функції шкіри:
Шкіра є зовнішнім покривом і бар'єром між організмом і навколишнім середовищем. 1)захисна функція (захищає організм від шкідливих дій навколишнього середовища (механічних, хімічних, температурних і біологічних). Щільність рогового шару, жирова змазка його поверхні, еластичність волокон сполучної тканини дерми, амортизуючи дія підшкірної жирової клітковини захищає організм від механічних травм; від дії слабких кислот і лугів; роговий шар відносно стійкий до дії електричного струму. Завдяки здатності до самоочищення (фізіологічне злущування, кисла реакція), завдяки щільності рогового і блискучого шарів шкіра попереджує проникнення. В організм мікробів. У випадку проникнення хвороботворних мікроорганізмів через пошкоджений епідерміс починають діяти антимікробні речовини, що містяться в шкірі. Вони пригнічують дію мікробів; до вогнища пошкодження прямують лейкоцити, виникає запальна реакція, розвивається запалення.
Однією з важливих захисних функцій шкіри є підтримання температури тіла, захист організму від переохолодження і перегрівання: через шкіру виділяється 80% тепла, що утворюється в організмі в основному завдяки випаровуванню поту з поверхні шкіри; інакше ця функція називаються функцією теплорегуляції. (теплорегуляції).
2. Шкіра бере участь в водному, сольовому, вуглеводному, жировому, вітамінному обміні.
3. Функція газообміну - шкіра поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ .
4. Рецепторна функція (шкіра містить велику кількість рецепторів, що сприймають різні подразнення з зовнішнього середовища).
5. "Депо" крові.
6. "Депо" енергетичних запасів (депо жиру).
Видільна функція.
БУДОВА ШКІРИ
Шкіра являє собою тонку, але дуже стійку еластичну оболонку, що зв'язана з органами з допомогою шару жирової тканини, яку звичайно називають підшкірною жировою клітковиною.
Шкіра складається з трьох основних шарів: епідерміса, дерми (власне шкіри), підшкірної жирової клітковини.
І Епідерміс - це поверхнева частина шкіри, складається з багатошарового плоского ороговівшого епітелію. В ньому розрізняють п'ять шарів:
1) найглибший - базальний, складається з одного ряду клітин, за рахунок поділу (розмноження) яких утворюються верхні шари епідермісу, лежить на базальній мембрані;
2) шипуватий - складається з 5-15 рядів клітин, що з'єднані між собою відростками - мостиками, між якими циркулює міжклітинна рідина, що живить епідерміс;
3) зернистий - складається з 1-2- рядів клітин, що містять зерна кератогіальна - білкової речовини, з якої утворюється в дальнійшому кератин - рогова речовина шкіри;
4) блискучий шар, складається з 1-2 шарів клітин, що містять емідін - проміжний продукт перетворення кератогіаліна в кератин;
5) роговий шар, складається з ороговівши клітин, відрізняється тим, що мають велику стійкість до різних зовнішніх впливів.
Непокшодений роговий шар не пропускає збудників інфекційних хворію. Верхня частина рогового шару в нормі постійно відторгається (фізіологічне шелушіння).
Клітини базального шару можуть утворювати шкірний пігмент меланін, такі клітини називаються меланоцитами. Базальний шар і клітини шиповатого шару об'єднують під назвою росткового (мальпігієвого) шару, клітини якого мають загальну властивість - здатність розмножуватися, завдяки чого проходить постійне поновлення клітин всіх шарів епідерміса. Найтовстіший епідерміс на підошвах і долонях.
В епідермісі відсутні кровоносні судини; але є багато вільних нервових закінчень - рецепторів, які вважаються "вікнами нервової системи".
ІІ. Дерма, або власне шкіра (dermis, corium) - глибока частина шкіри, складається з щільної волокнистої сполучної тканини і основної речовини. В дермі розміщені кровоносні судини, нерви, потові і сальні залози, корені волосся і нігтів. Дерма поділяється на два шари: сосочковий і сітчастий.
1) Сосочковий шар прилягає до епідермісу, складається з пухкої волокнистої сполучної тканини. Виступи цього шару - сосочки. Вони заходять в епідерміс і утворюють на його поверхні гребінці і борозенки, борозни шкіри. Ці анатомічні утворення на шкірі утворюють шкірний малюнок. Вони добре виражені на долонній поверхні і мають у кожної людини індивідуальний рисунок, що часто використовують у кримінальній справі. Дактилоскопія (шкіра пальця) користуються в судовій справі для встановлення особи. Такі самі особливості рисунка шкіри на долонях і підошвах (дерматогліфіка) допомагають установити спадковий характер захворювання.
В сосочкову шарі є гладкі місцеві клітини, які пикріплюються до волосяних сумок і їх називають м'язами, що підіймають волосся. При їх скороченні з'являється так звана "гусяча шкіра", зменшується приток крові, в результаті чого зменшується тепловіддача. Цей шар містить велику кількість:
1) кровоносних судин;
2) лімфатичних судин;
3) нервових волокон і нервових закінчень.
2) Сітчастий шар складається з щільної неоформленої сполучної тканини. Вона мітить пучки коллагенових волокон і сітки еластичних волокон, що зумовлюють стійкість всієї шкіри. В сітчастому шарі знаходяться потові і сальні залози і корені волосся.
а) Потові залози розміщені по всьому шкірному покрову, за виключенням кайми губ, головки статевого члена; особливо багато їх на шкірі долонею, підошв, чола. Потові залози відкриваються в дрібнесенькі ямки - вивідні отвори; вивідні протоки відкриваються на гребінцях.
Потові залози виділяють піт, в склад якого. Крім води (89%) входять хімічні речовини, в результаті обміну речовин, що проходять в організмі - сечовина, сечова кислота, хлорид натрію і калію. Процеси потовиділення відіграють важливу роль в підтриманні нормальної температури тіла. З потом з організму виділяється шкідливі речовини в великій кількості.
Загальна кількість потових залоз у людини досягає 2,5 млн.
б) Сальні залози по своїй будові являється альвеолярними залозами. Вони розміщені в сітчастому шарі, на всій поверхні тіла, особливо багато їх в шкірі обличчя, грудей, спини, за виключенням долонею і підошв. Вивідні протоки цих залоз відкриваються в волосяні мішки. (волосяні волікули). Сальні залози виділяють секрет - шкірне сало - складна по хімічному складу жирова речовина, що складається з ефірів холестерину, жирних кислот, білкових продуктів, гормонів. Покриваючи шкіру тонкою плівкою, шкірне сало надає їй еластичності, зменшує тертя дотикаючи поверхонь, обмежуючи випаровування води з поверхні шкіри, захищає її від висихання. Шкірне сало і піт створюють кисле середовище на поверхні шкіри - так звану кислу мантію шкіри, яка відіграє важливу роль в захисті шкіри від гнійничкових захворювань. Функція сальних залоз і властивості їх секретав значній мірі залежить від етилу ендокринної системи.
Живлення шкіри проходить за рахунок розвинутої сітки кровоносних та лімфатичних судин, що утворюють багаточисленні сплетення.
ІІІ. Підшкірна жирова клітковина (підшкірний жир), складається з пухкої сполучної тканини, петлі якої заповнені жировими дольками. Товщина клітковини не однакова на різних ділянках: наприклад, на очній повіці вона повністю відсутня, на щоках, животі, сідницях може досягати 10 см.
ІV. На межі між підшкірним шаром і дермою розміщена глибока артеріальна сітка (крововонсні судини шкіри можуть вміщати до 1 л. Крові).
Колір шкіри залежить від наявності в ній пігмента меланіна, наповнення кровоносних судин, товщини епідерміса. Пігментація шкіри може замінюватись під впливом різних факторів - наприклад, ультрафіолетового опромінення, при деяких захворюванням; можлива повна відсутність пігмента.
ПОХІДНІ ШКІРИ.
І Волосся (pili) - є на всій шкірі. Воно відсутнє на долонях, підошвах, червоній каймі губ, головці статевого члена, малих статевих губах.
У волосині виділяють дві основні частини: стержень, корінь.
Стержень - частина, що виступає над шкірою, корінь - частина, що знаходиться в товщині шкіри. Потовщена частина кореня називається цибулиною волосини. Стержень волосини складається з коркової речовини і кутикули.
Корінь волосини знаходиться в так званому волосяному мішечку або фолікулі.
ІІ. Нігті (unguis) - це тверді, дещо зігнуті пластини, розміщені на кінцях пальців з тильної сторони. В нігті розрізняють тіло, корінь, передній вільний край, задній край і два латеральні краї. Ніготь лежить в ложі, що складається з росткового епітелію і сполучної тканини. Ш(Кіра нігтьового ложа має велику кількість кровоносних судин і чутливих нервових закінчень.
Рецептори шкіри. Шкіра містить велику кількість рецепторів, що сприймають різні подразнення із зовнішнього середовища. В залежності від характеру подразнень розрізняють больові, температурні (теплові, холодні) і тактильні шкірні рецептори.
В епітелії особливо чутливих ділянок шкіри є так звані чутливі диски (клітини Мерк еля). Температурні рецептори - це кінцеві колби (колби Краузе), вони лежать в глибоких відділах дерми і підшкірному шарі.
До рецепторів дотику відносять чутливі тільця (тільця Матеснара), залягають в сосочках шкіри, до рецепторів тиску - пластинчасті тільця (тільця Фатера - Пучіні).
ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ
Для того, що шкіра функціонувала нормально, необхідно тримати її в чистоті. Основним способом догляду за шкірою являється миття. При якому з поверхні шкіри ліквідовуються пил, мікроби, шкірне сало, піт, рогові лусочки, а також різні речовини, що забруднюють шкіру в процесі роботи
Поперемінне умивання теплою та холодною водою - добра гімнастика для судин, що сприяє поселенню. Кровообігу, а отже покращенню живлення шкіри.
Loading...

 
 

Цікаве