WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Чинники, що сприяють виникненню кровотеч - Реферат

Чинники, що сприяють виникненню кровотеч - Реферат

спинення кровотечі може бути здійснене безпосередньо в рані або проксимальніше, на певній відстані від неї.
У деяких випадках з метою остаточного спиненнякровотечі застосовують методи тимчасового спинення: туга пов'язка (при капілярних, венозних, невеликих артеріальних кровотечах);
дещо піднята кінцівка (при кровотечі з розірваного варикозне розширеного вузла вен нижніх кінцівок).
Невеликі капілярні або паренхіматозні кровотечі можуть бути спинені шляхом тугого тампонування рани шматками марлі. Введений у рану тампон тисне на її стінки і кровоточиві судини, через що в них сповіль-нюється рух крові і створюються сприятливі умови для утворення тромбу.
Спинення кровотечі шляхом тампонування може бути використане при капілярній кровотечі з прямої кишки, піхви, порожнини носа, з паренхіма-тозних органів, кров'яних пазух твердої мозкової оболонки, кісткових по-рожнин.
Метод цей має свої недоліки. Введення тампонів гальмує регенерацію тканин, у разі тампонування свіжих ран створюється небезпека їх інфіку-вання; раннє видалення тампона може бути причиною вторинної кровотечі.
Для виготовлення тампонів використовують білу гігроскопічну стерильну суху або просочену антисептичним розчином чи гарячим ізотонічним розчином натрію хлориду марлю.
Видаляти тампон рекомендують не раніше як через 6-7 діб. Маніпуля-ція ця часто буває болючою, тому її треба проводити після знеболення.
І все-таки найчастіше для остаточного спинення кровотечі вдаються до оперативного втручання, під час якого виконують різні маніпуляції.
Накладання лігатури на кровоточиву судину (шовк, кетгут, синтетичні нитки тощо) проводять так. Судину захоплюють спеціальним кровоспинним затискачем і нижче перев'язують. Перед цим судину бажано ізолювати від прилеглих тканин. Перед тим як захопити кровоточиву судину, треба добре роздивитися, щоб не потрапили в затискач сусідні близько розташовані тканини і органи (нерви, кишки та ін.). Для зав'язування лігатури можна використовувати різні види вузлів: морський (подвійний), при якому кінці в першій і другій петлях проводять у протилежному напрямку; хірургічний, що являє собою морський вузол з подвійним закрученням першої петлі; ба-б'ячий (подвійний) - кінці в першій і другій петлях проводять у такому са-мому напрямку. Хірургічний вузол надійніший, а тому ним користуються під час перев'язування великих судин. Для середніх і дрібних судин вистачає морського вузла. Баб'ячий вузол є ненадійний, може зісковзнути, а тому його застосовують рідко.
Для запобігання ретроградній кровотечі треба перев'язувати обидва кінці судини (проксимальний і дистальний).
У деяких випадках на судину (рідко на артерію, частіше на вену) накла-дають бічну лігатуру. Така лігатура не перекриває просвіту судини, а лише дещо його звужує.
У разі накладання на судину лігатури перше затягування нитки прово-дять при накладеному затискачі, друге - після його зняття.
Прошивання судини. Метод цей застосовується у разі небезпеки зісковзування лігатури із судини. Затискач із затисненою судиною піднімають дещо вгору, під кінчиком затискача проколюють голкою з ниткою м'які тканини із судиною і перев'язують їх по обидва боки від нього.
Недоліком описаного вище методу є те, що голку з ниткою проводять сліпо, через що є небезпека проколювання судин, які глибше розташовані, і виникнення з них додаткової кровотечі.
Обколювання кровоточивої судини застосовують тоді, коли захопити затискачем кровоточиве місце в судині важко або його в рані не видно. Нит-ку з допомогою голки проводять через м'які тканини навколо і поблизу судини (за типом "кисету") і зав'язують. При цьому судина стискається разом із м'якими тканинами. Метод застосовують при перев'язуванні судин шлема, твердої мозкової оболонки, фасцій, деяких м'язів, сальника, брижі.
Недоліком цього методу, як і попереднього, є те, що прошивання проводиться всліпу.
До вимушених механічних методів остаточного зупинення кровотечі можна зарахувати залишення в рані (на затиснутій судині) затискача (а demeure) строком на 4-7 діб до тромбування. Метод ненадійний і застосовується рідко, вимушено, у разі пошкодження в глибоких ранах великих судин і неможливості застосувати інші методи зупинення кровотечі.
При кровотечі із судини, яка розташована в септичній, гнійній рані або пухлині, що розпадається, коли технічно неможливо застосувати жоден із описаних вище методів, виконують перев'язку судини проксимальніше від місця кровотечі, у здорових тканинах. Показаннями до такої перев'язки є: не-можливість перев'язати кровоточиву судину в рані через її ламкість, гниль-ний розпад або розчавлення тканин, оскільки будь-яка орієнтація в них стає неможливою. Крім того, цей метод можна застосовувати як попередній етап перед деякими операціями (перев'язування зовнішньої сонної артерії перед резекцією щелепи, перев'язування язикової артерії перед видаленням язика). Описуваний метод має і негативні сторони: за добре розвинених колатералей кровотеча може продовжуватися, а у разі погано розвинених - може змертвіти ділянка, яка кровопостачається перев'язаною' артерією.
Штучна емболізація судин частіше використовується у разі кровотеч з легеневих, бронхіальних, мозкових, шлункових судин. Метод полягає в тому, що під рентгенологічним контролем через спеціальний катетер, уве-дений в кровоточиву судину, вводять емболи, які закривають її просвіт. Звичайно це кульки желатину, силікону, полістиролу. Згодом у місці знаходження ембола утворюється згусток крові.
Ідеальним механічним методом остаточного зупинення кровотечі є накладання судинного шва або заміна пошкодженого відрізка судини транс-плантатом (консервована судина або синтетичний трансплантат). Накладати судинний шов повинен уміти кожний хірург. Позитивною якістю цього методу є те, що при ньому повністю відновлюється кровообіг у по-шкодженому руслі. Великі судини можна зшивати без використання оптики, дрібні - за допомогою мікрохірургічної техніки. Підчас накладання судинного шва треба дотримувати таких умов:
а) найсуворіша асептика і антисептика, оскільки зшивання судин багато в чому залежить від стану рани;
б) обов'язково з'єднувати судини внутрішніми їх оболонками;
в) наявність відповідних інструментів для накладання шва - тонких анатомічних пінцетів, атравматичних голок, голкотримача (у останні роки запропоновано спеціальні апарати, за допомогою яких судини з'єднують танталовими скріпками або спеціальним медичним клеєм);
г) уникнення травматизації і відокремлення судини від зовнішньої обо-лонки (денудація) на значній відстані, бо при цьому можуть пошкоджуватися судини, які живлять її стінку.
У разі повного розриву судини накладають круговий шов, у разі при-стінкового-бічний.
Для запобігання тромбуванню судини в місці її зшивання в просвіт і навколо неї вводять гепарин.
Фізичні (переважно термічні) методи зупинення кровотечі грунтуються на застосуванні високих або низьких температур.
Loading...

 
 

Цікаве