WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Чинники, що сприяють виникненню кровотеч - Реферат

Чинники, що сприяють виникненню кровотеч - Реферат

зупинити кровотечу можна лише в стаціонарі, в умовах операційної або перев'язувальної.
Розрізняють такі методи тимчасовоїзупинки кровотечі.
Притискання кровоточивого місця стерильною тугою пов'язкою. Це можна здійснити лише тоді, коли в руках лікаря є стерильний матеріал. Виняток можуть становити лише кровотечі, які безпосередньо загрожують життю хворого. Але в такому разі тугої пов'язки часто буває недосить.
Пальцьове притиснення артерій. Цей метод може бути застосований у разі кровотечі з великих судин. Суть його полягає в тому, що артерію (її проксимальний відрізок) поблизу місця кровотечі притискають до кісткових виступів. Так, сонна артерія може бути притиснена до поперечних відростків шийних хребців, підключична - по верхньому краю середини ключиці до першого ребра;
пахова - в пахвовій ямці, до головки плечової кістки; плечова - до плечової кістки; стегнова - безпосередньо над пахвинною зв'язкою до гори
зонтальної гілки лобкової кістки, черевна аорта - до хребетного стовпа.
Притискають артерію до кістки двома великими пальцями рук, по-кладеними один на одного, або великим пальцем однієї руки. У міру сто-млення пальці міняють.
Метод пальцьового притиснення артерій має свої недоліки: за тривало-го стискання виникає біль (при цьому можна стиснути і нервові стовбури);
пальці, які стискають судину, швидко втомлюються, через що віднов-люється кровотеча; труднощі, пов'язані з транспортуванням хворого.
Пальцьове притиснення судини в рані. Одягнувши стерильну рукавичку або обробивши руки спиртом, розчином йоду спиртовим, хлоргексиди-ном чи іншим антисептичним засобом, хірург притискає кровоточиву судину в рані, зупиняючи тим самим кровотечу.
Максимальне згинання або пере-розгинання кінцівки в суглобах (спосіб Адельмана). Внаслідок максимального згинання чи перерозгинання суглоба проксимальніше від місця пошкодження стискається привідна ар-терія. Метод згинання може бути використаний у ліктьовому, кульшовому і колінному суглобах; метод пере-розгинання - в плечовому і кульшовому суглобах. Ці способи можна застосовувати у разі пошкодження підключичної, пахвової, плечової, стегнової, великогомілкової артерій. При пораненні інших артерій спосіб Адельмана ненадійний.
Для максимального згинання на згинальну поверхню суглоба кладуть ватний валик, згинають кінцівку і закріплюють її в такому положенні бинтом (мал. 24, б).
Для перерозгинання обидва лікті із зігнутими передпліччями зводять на спині (майже до повного дотикання) і фіксують у такому положенні бинта-ми. Метод супроводжується болем і неприємний для хворого.
Припідняте положення кінцівки. Це досягається підкладанням подушок, підняттям кінця ліжка або просто підвішуванням кінцівки. При цьому значно знижується в артеріях і венах кінцівки кров'яний тиск, на кілька градусів знижується температура піднятої частини, що сприяє припи-ненню кровотечі. Особливо таким чином зупиняють венозні кровотечі.
Кругове перетискання кінцівки про-ксимальніше від місця кровотечі здійснюють за допомогою джгута Ес-марха. Це найбільш використовуваний метод тимчасового спинення кровотечі. За відсутності стандартного джгута можуть бути використані бинти, закрутки, пояси, пневматичні манжетки та інші допоміжні засоби.
Застосування цього методу в хірургії має давню історію. Ще хірурги Александрії користувалися ним. Амб-руаз Паре удосконалив його, а 1873 p. Есмарх запропонував для кругового стискання кінцівки користуватися ела-стичним джгутом - міцною гумовою трубкою завдовжки 1,5 м і завширшки 1,5 см, що на одному кінці має гачок, а на протилежному невеликий ланцюжок. Бір з цією метою використовував товсту гумову стрічку завшир-шки 2 см з гузиком на одному кінці і дірками на другому.
Крім гумового джгута запропоновано й джгути з тканин. З цією метою використовують і еластичні бинти, які діють м'якше. Застосовують їх частіше на плечі, а також у дітей.
Під час накладання джгута треба дотримувати таких правил.
1. Не накладати джгут на голе тіло, щоб уникнути защемлення шкіри.
2. Перед накладанням джгута кінцівку треба підняти і утримати в такій позиції 1-2 хв, щоб кров, яка є в судинах, відпливла і не брала участі у загальному кровообігу.
3. Накладати джгут проксималь-ніше від місця кровотечі в натягненому вигляді.
4. Кінцівку стискати до зникнення пульсу на периферичній артерії. Слабо накладений джгут може перетискати лише вени, тим самим збільшуючи кровотечу.
5. Накладати джгут треба не дуже сильно, щоб не стискати нервові стовбури (це особливо важливо під час маніпуляцій у середній третині плеча, де можна притиснути до кістки променевий нерв).
6. Кожний наступний тур джгута накладають слабше за попередній.
7. Тривалість стискання джгутом верхньої кінцівки повинна становити не більше 1,5 тод, нижньої - не більше 2 год. Триваліше стискання може призвести до ішемічної контрактури кінцівки, що виникає внаслідок переродження і розпаду м язових волокон, які погано постачаються кров'ю. Якщо джгут треба тримати довше, його періодично розпускають, попередньо притиснувши пальцем артерію (проксимальніше від місця кро-вотечі).
8. До джгута прикріпляють етикетку, на якій вказують час його накла-дання.
9. Під час транспортування хворого джгут повинно бути видно.
Протипоказанням до накладання джгута є запалення судин кінцівки (флебіт, артеріїт, тромбофлебіт). Це може бути причиною відривання тромбу і тромбоемболії легеневої артерії чи її гілок. За наявності в судинах інфекції зняття джгута може призвести до проникнення її в загальне русло крові. У людей літнього віку, хворих на алкоголізм, цукровий діабет, сифіліс, хвороби судин під час стиснення джгутом можна дуже травмувати судини.
У разі використання джгута можливі такі помилки і зв'язані з цим ус-кладнення: розвиток паралічу і парезу (у разі сильного стискання); некроз шкіри (накладання джгута на голе тіло); гангрена кінцівки (тривале, понад 2-2,5 год, стискання кінцівки джгутом); зниження опірності тканин кінцівки до інфекції; сприяння виникненню газової гангрени (через припинення доступу кисню в тканини).
Тимчасове шунтування судини виконують звичайно в умовах, що близькі до таких у операційній. Обидва кінці пошкодженої артерії з'єднують щільноеластичною трубкою, навколо якої стінку судини фіксують лігатурами. Позитивним є те, що в ділянці тіла, яка розташована дисталь-ніше від місця пошкодження, зберігається кровообіг. Шунт може функ-ціонувати до кількох діб, поки не з'являться умови для остаточного спинення кровотечі.
Перетискання кровоточивої судини затискачем. За наявності сте-рильного затискача можна перетиснути ним кровоточиву судину, ста-раючись не захопити при цьому нервових стовбурів.
Остаточне спинення кровотечі можебути здійснене безпосередньо в рані або проксимальніше, на певній відстані від неї.
Розрізняють 4 види остаточного спинення кровотечі: механічний, фізичний, хімічний і біологічний.
Механічне
Loading...

 
 

Цікаве