WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Валеологічна етнопедагогіка - Реферат

Валеологічна етнопедагогіка - Реферат

ВАЛЕОЛОГІЧНА
ЕТНОПЕДАГОГІКА
Український народ з глибокої давнини поціновує здоров'я як найважливіший феномен буття. Багата скарбниця народної мудрості - фольклор - тому підтвердження. Глибоке розуміння необхідності турботи про своє здоров'я маємо й в образних порівняннях ("Здорова, як вода", "Здоровий, як дуб"), і в численних прислів'ях та приказках:
Найбільше багатство - здоров'я. Без здоров'я нема щастя.
Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий.
Гримай ноги в теплі, голову в холоді, живіт у голоді - не будеш хворіти, будеш довго жити.
Як нема сили, то й світ не милий.
У кого болять кості, той не думає Іти в гості.
Поганому животу І пироги вадять.
Здоров'я маємо - не дбаємо, а втративши, плачемо.
Побажання здоров'я є в народних піснях, колискових, колядках та щедрівках.
Турбота про здорове покоління програмувалася ще в дошлюбний період, під час весілля і в подальшому зумовлювала поведінку вагітної жінки. Так, під час весілля нареченим не дозволялося пити алкогольні напої та палити.
В народі засуджувалися ранні шлюби, бо організм батьків, особливо матері, ще недостатньо зміцнів для продукування нащадків. Не дозволялося укладати шлюби між близькими родичами, бо це теж погано позначиться на нащадках.
Вагітну жінку намагалися убезпечити від важких робіт, від нервових потрясінь, дбали про якісне повноцінне харчування. Новонароджене дитя купали у літеплі (воді кімнатної температури), у воду кидали різне зілля, що мало оздоровчий вплив, примовляючи з безмежною любов'ю й теплом наївні сподівання:
даю у купіль любисток, щоб люди любили;
кидаю листя дуба, щоб сини й дочки були міцні, як дубочки;
кидаю ромашку, щоб ніжними були діти;
кладу материнку і чебрець, щоб зростали в рідному краю з рідним словом, а запах материнки І чебрецю завжди повертав до рідних порогів.
Раціональні зерна санітарно-гігіенічних вимог містять численні правила й заборони щодо утримання помешкання, хатнього начиння, користування предметами особистої гігієни, як-от:
необхідно закривати від пилу та комах посуд з їжею чи відро з водою;
перед тим, як саджати хліб у піч, вишкребти й почистити діжу від тіста, накрити її;
їсти тільки своєю ложкою;
витиратися своїм рушником;
по закінченні дня замітати хату;
не можна невмитому виходити з хати;
виливати помиї перед порогом;
викидати кістки за вікно.
В нашого народу склалися усталений досвід та практика збереження навколишнього середовища і піклування про гігієну - свою власну, майбутньої матері та дитини.
Деякі заборони й певні правила поведінки, що подавалися здебільшого як повір'я, приписи, заклинання, були примітивними. Вони відобразили ілюзорні уявлення про навколишній світ (скажімо, заборона вагітній жінці наступати на коромисло, бо в дитини на ногах будуть нариви, або лякатися - тому що в дитини на тому місці, якого з переляку торкнулася майбутня мати, буде родима пляма, схожа на те, чого злякалася жінка). Однак усі вони ґрунтувалися, як правило, на бажанні запобігти шкідливим та небезпечним для здоров'я дитини впливам. Адже негативні емоції, що переживає жінка, шкодять дитині.
Заборони й правила, що містили в собі звичаї та обряди, які з дня народження І до останніх днів регламентували поведінку людини І спонукали до здорового способу життя, забезпечували життя в гармонії з навколишнім середовищем, з природою, людьми і самою собою.
Збереження здоров'я і працездатності протягом життях, завжди вважалося великим щастям. "Не смерть страшна, а недуга, - говорили в народі, бо здоров'я не купиш ні за які гроші, і берегти його треба змалку.
У науковій літературі існує багато визначень здоров'я. За І.Брехманом, здоров'я - це не відсутність хвороби, а гармонія фізичного і психічного в людині. Це - спокійні стосунки між людьми, єднання з природою і мир в душі.
Усвідомлення цінності здоров'я часто приходить тоді, коли воно частково втрачене. Статистика вимальовує сумну картину. Цілком здоровими в Україні народжуються тільки двадцять відсотків немовлят. На 1000 дітей віком від одного до 14 років реєструють 1300 хвороб, серед яких основними є захворювання центральної нервової системи, органів чуття, травлення.
Наші діти часто кволі, бліді, анемічні чи з явними ознаками ожиріння, що не менш небезпечно. Стан здоров'я і дітей, і дорослих дуже тривожний, що спонукує фахівців шукати причини та шляхи подолання цих негараздів. Нерідко стикаємося з різними звинуваченнями на адресу лікарів дитячих закладів, бабусь і, звичайно ж, екології... Нарікання справедливі лише до деякої міри, адже спадковість, вродженість, оточуюче середовище й медичне обслуговування за офіційними даними спричинюють лише 50 % захворювань. Половина ж хвороб виникає внаслідок зневажливого ставлення людей до свого здоров'я, інакше кажучи - через обраний спосіб життя. В повній мірі це стосується й того, як дорослі організували життя своїх малюків.
Досить часто ми стикаємося з перегріванням дитячого організму, що порушує процес становлення терморегуляційної системи. Це відбувається і в надто теплому приміщенні, і навіть на свіжому повітрі через надмірно теплий одяг дітей. Тобто дитина постійно відчуває себе наче в термостаті. А переконати батьків, що в малюка генетично закладена здатність легше переносити холод, ніж спеку, практично неможливо. І послаблення захисних сил дитячого організму, яке призводить до зменшення опірності хворобам, великою мірою є результатом неправильно! організації життя малюків. Наші прадіди добре розуміли шкідливість перегрівання тіла. Всі ми знаємо українське прислів'я "Тримай голо-ву в холоді, ноги в теплі - проживеш довгий вік на землі". Звернімо увагу, що воно знаходить підтвердження у висновках Гіппократа: якщо людина часто перебуває в теплі, це призводить до таких сумних наслідків, як слабкість м'язів, нервів,
Loading...

 
 

Цікаве