WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Цілеспрямований синтез – найбільш прогресивний шлях пошуку лікарських засобів - Реферат

Цілеспрямований синтез – найбільш прогресивний шлях пошуку лікарських засобів - Реферат

триброліфенал

8. Карбомінальна група ( С = 0) також підсилює фізіологічну дію сполук.
?
Альдегіди і кетони активніше відповідних вуглеводнів, а якщо замість атома водню в радикалі ввести галоген, активність збільшується ще більше. Наприклад, хлораль проявляєсильнішу гіпнотичну дію, ніж ацетальдегід:
Н Н
Н3С - С Сl3C - C
\ \
O О
ацетальдегід хлораль
8. Введення карбоксильної групи (-СООН) в ароматичні молекули значно знижує токсичність сполук надає їм нові фізіологічні властивості. Наприклад, фенол є протаплазменою отрутою і всередину не застосовується, а при введенні в о-положення молекули карбоксильної групи одержується саліцилова кислота, яка менше токсична і у вигляді натрієвої солі застосовується всередину, проявляючи антипіритичну і анальгезуючу дію. Водень карбоксильної групи обумовлює припікаючи і подразнюючу дію кислот. Ці властивості відсутні у їх солей, в яки водень карбоксилу заміщений катіоном металу.
Введення карбоксильної групи в молекулу приводить до зміни і фізичних властивостей. Так, якщо бензол зовсім нерозчинний у воді, то бензойна кислота слабо розчиняється і розчинність збільшується при перетворенні кислоти у сіль. Присутність карбоксильної групи знижує фізіологічну активність речовин. Тому багато органічних кислот використовується в медичній практиці.
10. Введення аміногрупи в ароматичне кільце приводить до підсилення жарознижувальних властивостей. Наприклад: NH2 надає сполуці токсичність, тому не є лікарським препаратом, але якщо проацетилювати аміногрупу аніліну, одержується антифебрин:
NHCOCH3
який діє як жарознижувальний засіб.
11. Одночана присутність в ароматичному кільці аміногрупи і гідроксила надає молекулі анестезуючих властивостей, які ще більше підсилюються етирифікацією гідроксилу:
Н2N OH H2N OC2H5
12. Зовсім інакше діє нітрогрупа NO2. Нітросполуки ароматичного ряду впливають на центр дихання.
13.Нітрозосполуки активні по відношенню до нервів, які розширюють кровоносні судини.
14.У циклічних сполуках на фізіологічний ефект впливає збільшення числа ароматичних циклів. Наприклад, якщо порівняти бензол і дифеніл:
бензол дифеніл
то дефініл фізіологічно активніший. Сполучення двох кілець в біциклічну конденсовану систему підсилює фармакологічну дію. Так, фармакологічна дія у нафталіну виражена сильніше, ніж у бензолу. Нафталін токсичні ший бензолу, але так як він погано розчинний у воді і важко всмоктується, його токсичність менше проявляється. Це ж саме відноситься до фенатрену і антроцену:
антрацен фенатрен
Приведені вище закономірності впливу хімічної структури речовини і її фізико-хімічні властивості на прояв фізіологічної активності в наш час уже не можуть бути єдиною основою для наплавленого синтезу лікарських сполук.
Розвиток сучасної біохімії і особливо патобіохімії, які дозволяють встановити біохімічні основи захворювання, ставить перед вченими нові завдання - хімічне пізнання механізму біологічної активності лікарських препаратів, т.б. визначення біосубстратів організму, з якими лікарська речовина вступає у взаємодію і тим самим дає лікувальний ефект. Тому направлений синтез лікарських речовин набуває новий характер і для нього стає характерними три основні шляхи розвитку:
1. Створення хімічних речовин, які могли б реагувати певним чином з тим чи іншим біосубтратом, який утворюється в організмі при захворюванні. При цьому основною вимогою до хімічної синтезованої речовини повинна її здатність реагувати з певним біосубстратом в необхідному для організму напрямку.
2. Створення речовин, здатних біохімічно регулювати (зменшувати чи збільшувати) біосинтез того чи іншого біосубстрата, якщо при захворюванні цей процес порушений (метаболічний принцип створення лікарських речовин).
3. Третій шлях розвитку ціле направленого синтезу базується на принципі замісної терапії: при зменшенні в організмі будь-якого біосубтранта, що викликано певним захворюванням, необхідно ввести в організм аналог (по дії) цього субстрата, який викликав би необхідний лікувальний ефект.
Особливе значення зараз набуває ціле направлений пошук лікарських речовин, які нормалізують метаболічні процеси в організмі. Пошук таких речовин базується на досягненнях молекулярної біології і біохімії. Визначились два основних напрямки в пошуках, метаболічних лікарських речовин. Перший ґрунтується на хімії і біохімії вітамінів, коферментів і ферментів, поскільки встановлено, що ряд захворювань супроводжується порушенням цих біокаталітичних систем. Другий напрямок розвивається по шляху вивчення хімії і механізму дії гормонів.
Створення метаболічних лікарських речовин має те значення, що при порушенні регуляції обмінних процесів організм потребує постійно введення того чи іншого метаболіту.ю Крім того, перевага метаболічних засобів в порівнянні з чужерідними синтетичними лікарськими речовинами в тому, що вони більш близькі або ідентичні біологічним субстратам, в наслідок чого менш токсичні для організму.
Висновки.
1.Наведені приклади впливу хімічної структури молекули на фармакологічний ефект відображає лише основні класичні закономірності цього зв'язку. Якщо спочатку основна увага приділялась головним чином хімічній структурі речовини, то, як стало відомо, всяка зміна структури молекули супроповджується зміною її фізико-хімічних властивостей, від чого залежить дія речовин на організм. Фізико-хімічнівластивості речовини впливають на всмоктування (проходження через мембрани), роз приділення в тканинах, що впливає на дію речовини на організм.
Тому при модифікації молекул зараз враховують не тільки нові структурні елементи сполуки, але і їх вплив на фізико-хімічні властивості молекул (основність, гідрофільність, ступінь дисоціації і т.д.).
2.При цілнеаправленому синтезі враховують механізм біологічної активності лікарських препаратів, т.б. визначення біосубстратів, з якими лікарська речовина вступає у взаємодію ч тим самим дає лікувальний ефект.
3.Вивачення молекулярно-біологічних принципів життєдіяльності клітин організму, зміна її хімізма при тому чи іншому захворюванні, вивчення метаболітів і створення їх штучним (синтетичним) шляхом є основою для створення нових засобів (метаболітів) в певному напрямку.
Література:
1. Г.А. Мелентьєв. Фармацевтическая химия т. І.
2. 2. В.Г. Беликов. Учебное пособие по фармацевтической химии.
3. А.Г. Натрадзе. Химия лекарственніх веществ.
4. В.М.Авакумов. Судьба лекарств. Химия и жизнь. 1966, №10.
5. Г.А.Пономарев. К вопросу о хиических превращениях лекарственніх веществ в
Loading...

 
 

Цікаве