WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Джерела фтору та вплив фтору на людський організм. - Реферат

Джерела фтору та вплив фтору на людський організм. - Реферат

органів померлих робітників або експериментальних тварин не було виявлено значних морфологічних змін, хоча при цьому не можна відкидати можливість функціональних порушень.
У експериментальних тварин при впливі невеликих доз фтору кістковий мозок червоний, мають місце явища активної кровотворної діяльності; при великих дозах спостерігається фіброз кісткового мозку. При введенні кролям фтористого натрію у кількості 2-4 мг/кг ваги, дослідили кістковий мозок і виявили багато полінуклеарних форм лейкоцитів та збільшення кількості гігантських клітин.
У селезінці при хронічному отруєнні великими дозами спостерігають явища атрофії і збільшення фолікулів.
Фтор також впливає на ендокринну систему. Найбільшу кількість досліджень присвячено впливу фтору на щитовидну залозу. З'ясовано, що великі дози фтористого натрію у їжі викликають припухання щитовидної залози. Ще у 1927 році Ю.Г.Гольдемберг здійснив дослід: впродовж 6-8 місяців він добавляв до їжі білих щурів 2-3 мг фтору, тобто 10-20 мг на 1 кг ваги. Після розтину тварин він виявив гіпертрофію щитовидної залози(збільшення у декілька разів),гіперплазію паренхіми і збільшення фолікулів. Добавляючи великі кількості фтору у раціон щурів та інших тварин, Гольдемберг припустив, що ендемічний зоб можна пояснити в рівній мірі як малим вмістом йоду, так і великою кількістю фтору в раціоні людини. Згодом Гольдемберг рекомендував фтористий натрій для лікування базедової хвороби. З метою експериментально підтвердити терапію базедової хвороби препаратами фтору Крафт показує, що фтор нейтралізує загальновідому дію тироксину на метаморфоз личинок амфібій. Літцке виявив, що фтортирозин знімає дію тироксину, який сповільнює синтез глікогену в органах. Крафт, Літцке та Май спостерігали, що дія фтортирозину сильніше за дію фтористого натрію, а введення його щурам знижує основний обмін.
Сучасними дослідженнями доведено, що дія інгібіторів щитовидної залози полягає не в нейтралізації тиреоідного гормону, а в пригніченні його утворення. Більш чіткий механізм дії інгібіторів не з'ясований. Припускають, що зниження концентрації тиреоідного гормону в крові від дії інгібітора викликає реакцію нервової системи, в результаті чого гіпофіз продукує збільшену кількість тиреотропного гормону. Це призводить до гіпертрофії і гіперплазії щитовидної залози без адекватного збільшення продукції тиреоідного гормону.
За даними спеціалістів надлишок фтору приводить щитовидну залозу стан пригнічення і перешкоджає її реакції на гіпофізарний і тиреотропний гормон. У зв'язку з цим треба врахувати, що вплив відносно великої кількості фтору, який розповсюджується і на гіпофіз, значно ускладнює загальну картину інтоксикації.
Все це вказує на те, що біохімічні, функціональні і морфологічні зміни щитовидної залози при дії фтору є результатом більш складних процесів ніж грубо механічне уявлення Ю.Г.Гольдемберга та інших авторів, які зводять різноманіття впливів фтору та йоду в організмі до їх антогонізму в результаті хімічного заміщення одного іншим. Проведені експерименти говорять про те, що лише концентрації фтору вище 1 мг на 1 кг ваги впливають на функцію щитовидної залози. Спостереження Р.Д.Габовича також підтверджують це. Він не спостерігав збільшення щитовидної залози навіть у найбільш сильних осередках ендемічного флюорозу. Про зміни в інших ендокринних залозах відомо ще менше.
Після того, як спеціалісти з'ясували, що сполуки фтору можна використовувати в якості засобу боротьби з карієсом, фтор стали добавляти у питну воду. Так 54% населення США вживають воду з домішками фтору, концентрація якого становить близько 1 мг/ л, щоб запобігти появі карієсу. Питна вода, яка містить 2-3 мг/ л і більше фтору може спричинити флюороз зубів.
У 1916 році Фредерік С.Маккей(Frederick S.McKay), молодий дантист з Колорадо Спрінгс виявив, що плямистість та зміна кольору зубів у багатьох його пацієнтів є наслідком наявності якоїсь речовини у місцевий питній воді.
Згодом у 1931 році Гаррі В.Чарчіль, хімік-аналітик, з'ясував, що причиною флюорозу зубів була висока концентрація іонів фтору у питній воді. Подальші дослідження показали, що захисту від карієсу можна досягнути, коли питна вода містить 2 мг фтору на літр, але при цьому розвивається флюороз. Ці ж експерименти підтвердили, що якщо у воді міститься 1 мг/ л фтору, то флюороз не з'являється і при цьому зберігається захист від захворювання карієсом.
ПІДСУМОК
У проблемі водопостачання населення доброякісною питною водою вже давно була усвідомлена необхідність гігієнічної, зокрема токсикологічної, оцінки її якості, тобто її хімічного складу. Це пояснюється тим, що вживання води, яка містить шкідливі речовини у підвищених концентраціях, призводить до порушення стану здоров'я населення. На жаль проблемі нормування фтору приділено недостатньо уваги. Зараз детально вивчається лише питання впливу фтору на зуби. Як діє фтор на інші органи людини і досі мало відомо. Тому, на мою думку, слід продовжувати дослідження Габовича Р.Д., Міллера С.В., Шаркевича І.Н. та інших спеціалістів, щоб докладніше з'ясувати роль фтору у житті людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Вознесенский С.А. Химия фтора.ОНТИ-ХИМТЕОРЕТ.Ленинград,1937.-168 с.
2. Войнар А.О. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. Изд. "Советская наука", М., 1989.-135 с.
3. Выхованец Ю.Г. Гигиеническая оценка суммарного поступления фтора в организм с учетом биогеохимических условий Донбасса: Дис. канд. мед. наук: Донецкий мед. ин-т. им. М. Горького; Днепропетровский мед. ин-т.-Донецк; Днепропетровск. 1993.-132 с.
4. Габович Р.Д. Фтор и его гигиеническое значение. М., Медгиз., 1957.-250 с.
5. Габович Р.Д. Экспериментальные исследования токсичности малых концентраций фтора. Гигиена и санитария, 1953,№1, С.9.
6. Микроэлементы в природных водах и атмосфере./под ред. Жигаловской Т.Н. и Малахова С.Г./ М., 1974.-215 с.
7. Исикава Н., Кобаяси Ё. Фтор. Химия и применение. М.,"Мир".,1982.-250 с.
8. Крепкогорский Л.Н. К проблеме флюороза. Гигиена и санитария, 1953, №11, С. 7.
9. Лукомский И.Г. Фтор в медицине., М.,1940.-380 с.
10. Миллер С.В. Предельнодопустимые концентрации соединений фтора в воздухе населённых мест., М.,1955.-217 с.
11. Николаева Т.А. Очаг эндемического флюороза. Гигиена и санитария,1949, №7, С.21.
12. Саймонс Дж. Фтор и его соединения/Сб. статей/ Т.1,2. М.,1956.-45 с.
13. Успехи химии фтора. Т.1,2,4, "Химия". М.-Л., 1987.-720 с.
14. Шаркевич И.Н. Влияние некоторых микроэлементов(Co, F) на функциональное состояние щитовидной железы. Тезисы докладов на научной сессии Укр. ист. эксперим. эндокринологии., Харьков,1955.-187 с.
15. Hall, Stephen K. Toxicology and Chemical Safety. Journal of Chemical Education, February 1983,pp.145-146.
16. G. Tyler Miller.,Jr., David G. Lygre, Wesley D.. Smith. Chemistry/A Contemporary Approach/2. Wadworth Publishing Company, California, 1987.-638 pp.
Loading...

 
 

Цікаве