WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу - Дипломна робота

Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу - Дипломна робота

82 % (9 випадків з 11). Серед гострого лімфобластного лейкозу і гострого мієлобластного лейкозу більш поширений варіант гострого мієлобластного лейкозу, за нашими даними 15 хворих, що складає 57%. Вік більшої половини хворих (12 випадків з 15) перевищує 40 років, чоловіки і жінки хворіють з однаковою частотою. Для гострого мієлобластного лейкозу характерний більш важкий перебіг, ніж для гострого лімфобластного лейкозу.
Таблиця 2.
3.2. Зміна основних біохімічних показників крові в залежності від форми і ступеня важкості захворювання.
Діагноз Загальна кількість хворих ШОЕ,
мм/год Гемоглобін, г/л Еритроцити, х 1012/л Лейкоцити, х 109/л
Хронічний лімфоїдний лейкоз
10 15 60 2,0 13,4
7 70 2,4 23,5
22 60 1,9 20,3
10 60 2,2 25,7
18 60 2,0 61
12 70 2,2 27,9
10 60 2,0 16,7
7 54 2,0 58
40 52 1,9 46,2
23 80 3,0 23,3
Гострий мієлобластний лейкоз
10 46 50 1,7 18,3
58 52 1,8 4,2
50 48 1,6 8,5
76 50 2,0 3,8
80 60 2,1 3,4
65 54 2,0 23,4
40 50 1,8 11,1
32 60 2,2 5,2
45 60 2,0 9
34 55 1,8 10,8
Нами спостерігалася група з 20 хворих з діанозами хронічного лімфоїдногоі гострого мієлобластного лейкозів. Відповідно стану хворих виявлялися зміни основних біохімічних показників периферійної крові в загальному клінічному аналізі.
З отриманих нами даних встановлено, що для хворих хронічним лімфоїдним лейкозом характерні різні цифри ШОЕ. У окремих хворих, 4 випадки з 10, ШОЕ нормальна, в межах 7-10 мм/год. При загостренні процесу відмічається підвищення ШОЕ в межах 12-23 мм/год - 5 випадків з 10, а значно прискорена ШОЕ - 40 мм/год (1 випадок) є прогностично поганою ознакою.
В ході експерименту виявили, що при хронічному лімфоїдному лейкозі повільно розвивається малокрів'я, яке явно виявляється на 3-6 рік хвороби. Гемоглобін в 8 випадках з 10 складає 60-80 г/л, а в 2 хворих - біля 50 г/л, що обумовлено редукцією еритропоезу, внаслідок лейкемічної інфільтрації кісткового мозку. Кількість еритроцитів також відповідно зменшується в межах 1,9-2,4 х 1012 /л; поступово наростає функціональна неповноцінність еритроцитів.
Лейкоцитоз при хронічному лімфоїдному лейкозі з'являється, в основному, за рахунок зрілих лімфоцитів. В 2 випадках з 10, лейкоцитоз 13,4-16,7 х 109 /л відповідає повільно прогресуючій, доброякісній формі хронічного лімфолейкозу. Значний лейкоцитоз 20,4-46 х 109/л спостерігаємо у 6 хворих в розгорнутій стадії хвороби. У цих же 6 хворих в крові виявляються тіні Гумпрехта-Боткіна, в кількості 1-2 в полі зору. При лейкоцитозі до 58 х 109 /л, в 1 випадку - кров набуває зеленуватий (піоїдний) відтінок.
За отриманими даними при гострому мієлобластному лейкозі спостерігаються особливо високі цифри ШОЕ. Значні цифри осідання до 50-80 мм/год констатуємо вже через 20-30 хв. від моменту постановки реакції - у 5 вхорих з 10. ШОЕ прискорюється в ранніх стадіях захворювання, поступово наростає по мірі розвитку хвороби і прогресування анемії - 3 випадки з 10. У 2 хворих спостерігалося прискорення ШОЕ до 30-40 мм/год внаслідок приєднання вторинної інфекції, що є прямим показом для призначення антибіотиків.
З виявлених нами даних видно, що гострий мієлобластний лейкоз супроводжується значною і постійною анемією. Анемія відмічається в 9 випадках з 10 (90%) в межах 48-60 г/л і при цьому значна 48-54 г/л в більшої половини (у 7 хворих з 10). Число еритроцитів менше 1,9-2,0 х 1012 /л спостерігається у 20% хворих - 2 випадки з 10, з гемоглобіном нижче 60 г/л, у останніх хворих коливається від 2,0 до 3,0 1012 /л. У 4-х хворих ведучими клінічними симптомами відмічалися невеликі геморагічні прояви у вигляді спонтанних синців на шкірі, непостійних ясенних і носових кровотеч. У 3-х хворих вдалося виявити можливі мієлотоксичні впливи: рентгенівське опромінення, струми зверхвисокої частоти, анілінові барвники.
Зміни числа лейкоцитів характерні в широких межах. В 4 випадках спостерігається лейкоцитоз 11,1-23,4 х 109/л, а в більшої половини хворих загальна кількість лейкоцитів або в межах норми 4,2-9 х 109 /л - у 4-х хворих. або дещо понижена 3,4-3,8 х 109 /л - у 2 хворих - лейкопенія.
Таблиця 3.
3.3. Зміна біохімічних показників крові хворих хронічним мієлолейкозом в залежності від статі.
Група хворих
(чол. і жін.)
Фаза захворювання
Еритроцити,
1012 /л
Лейкоцити,
109 /л
Тромбоцити,
109 /л Селезінка нижче реберної дуги, см
М1
хронічна 4,0 1,3 101,6 390,9 4,1
М1 3,5 33,0 230 0
М1 4,2 72,0 280 1,5
М1 4,6 130,5 440 4,8
М2
прогресуюча, бластна 3,1 1,6 48,9 328,1 11,7
М2 2,4 13,6 70 2
М2 3,1 37,2 140 14
М2 3,6 71,0 482 20
Ж1
хронічна 3,7 1,8 103,2 553 6,7
Ж1 3,3 39,3 340 1
Ж1 3,8 87,5 430 4
Ж1 4,2 139,5 520 10
Ж2
прогресуюча, бластна 3,5 1,5 59 348 9,2
Ж2 3,2 12,3 90 1
Ж2 3,5 37 300 7
Ж2 4,0 103 525 15,8
Дослідження проводили у 16 хворих хронічним мієлолейкозом в віці від 15 до 78 років. При цьому з пацієнтів були сформовані дві групи хворих: в першу увійшли 4 чоловіка і 4 жінки з хронічною фазою захворювання, в другу - 4 чоловіка і 4 жінки з прогресуючою і бластною фазами лейкозного процесу.
У всіх хворих визначали розміри селезінки, шляхом УЗД і досліджували вміст еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів в периферійній крові.
Результати дослідження занесені до таблиці, з якої видно, що при вимірюванні розмірів селезінки у чоловіків її край визначався нижче реберної дуги на 4,1 см, в той час як у жінок - 6,7 см.
В периферійній крові в хронічній фазі лейкозного процесу розподіл числа еритроцитів по підгрупам показав, що у жінок, в основному, вміст еритроцитів коливався в межах 3,5-4,0 · 1012 /л, в той час як у чоловіків цей показник знаходився в межах 4,0-4,5 · 1012 /л.
Для цієї фази лейкозного процесу для найбільшого числа чоловіків і жінок був характерний лейкоцитоз (20-50 · 1012 /л), а у другої частини хворих число лейкоцитів відрізнялось в досліджуваних групах. знаходячись для жінок в межах 100-250 · 109 /л, а для чоловіків - 70-100 · 109 /л.
Наряду з цим видно різницю при підрахунку кількості тромбоцитів периферійної крові в хронічній фазі ХМЛ. Середнє їх число суттєво відрізнялось у хворих досліджуваних груп, складаючи для чоловіків 390 · 109 /л, а для жінок - 553 · 109 /л. Розподіл даного показника в підгрупах хворих виявив, що у більшості чоловіків кількість тромбоцитів периферійної крові знаходилась в межах 200-400 · 109 /л, а у більшої частини жінок число тромбоцитів (400-600 · 109 /л) перевищувало ці величини.
В прогресуючій фазі і фазі бластного кризу середні розміри селезінки у чоловіків були в 1,3 рази більші, ніж у жінок.
Середня кількість еритроцитів серед цих хворих у жінок виявилась більша, ніж у чоловіків (3,5 1,5 і 3,1 1,6 · 1012 /л).
Loading...

 
 

Цікаве