WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізики-хімічна характеристика медикаментозного електрофорезу - Реферат

Фізики-хімічна характеристика медикаментозного електрофорезу - Реферат

змочується 2 мл приготовленого розчину і проводиться електрофорез (2-3 хв. при 10 мА). При відсутності місцевої і загальної алергічної реакції лікування проводиться по слідуючий схемі: в 1-ий день АН прокладку наноситься 2 мл розчину, а потім кожний день долається по 1 мл і так до 8-10 мл в цій дозі лікування продовжується до кінця курсу. Силу струму повільно збільшується з 10 до 20 мА, а тривалість процедури з 10 хв. до 20 хв. Курс лікування - 15-20 кожноденних процедур. На протязі року можна провести 2-3 курси електрофорезу.
Таблетки апіфор мають очищений препарат бджолиного яду. Для проведення біологічної проби таблетка апіфора, маючи 1 мг ліофізії бджолиного яду, розчиняється в 20 мл фізіологічного розчину. Розчином змочують прокладку площею 150 см2. Активний електрод приєднують до позитивного полюсу апарата для гальванізації. Другий електрод, прокладка якого змочується фізіологічним розчином, розміщується поперечно. Електрофорез проводиться на протязі 3 хв. при силі струму 10 мА. Якщо в послідуючі 24 год. не появляються алергічні реакції, приступають до лікування, яке починається з тої ж концентрації розчину. Потім кожний день добавляють по 2 таблетки препарату на той же об'єм розчинника, доводячи їх число, до 8-20. Тривалість процедури поступово збільшується до 15-20 хв., щільність струму - 0,05 мА/см2. Курс лікування - од 20 процедур.
Апізатрон випускається у виді сухої речовини з хлоридом натрію, до якого додається ампула з дворазовою дистильованою водою, для приготування розчину. Для електрофорезу використовуються водні розчині анізатропа (в концентраціях 1:10000 - 1:1000), поміщують на анод.
Електрофорез препаратів бджолиного яду показаний при ревматоїдному поліартриті, стенділоартрозі, колоїдних рубцях, радикулітах, невралгіях і невритах, спортивних травмах, пошкодженнях і хр. захворюваннях мязево-суглобного апарату. Протипоказано: гострі інфекційні захворювання, гнійні процеси, туберкульоз, гепатити, нефрит, цукровий діабет, злоякісні новоутворення, непереносимість бджолиного яду.
Електрофорез антибіотиків в нас став вивчатись в 1945-1946 рр. Багаточисленними дослідженнями встановлено не тільки можливість введення цих сполучень в організм з допомогою постійного струму, але й переваги електрофорезу антибіотиків перед іншими способами їх примінення. Після електрофорезу антибіотики більш довше, як при їх в/м введенні, виявляються в крові, сечі, м'язах і шкірі. В шкірі вони зберігаються 48-72 год. в той час як після аплікацій і ін'єкцій 3-6 год.
Важливою перевагою методу електрофорезу антибіотиків являється проникнення їх через аваскулярні тканини і сполучні оболонки (Шаблавська, 1959). Не менш важлива відсутність небезпеки виникнення стійкості мікрофлори до антибіотиків при їх довгому введенні цим методом.
Антибіотики стійкі до постійного струму, але можуть інакше вводитись під впливом продуктів електролізу, накопичуючись на металічних електродах. В зв'язку з цим при електрофорезі антибіотиків (особливо пеніціліна і стрептоміцина) необхідно прибігати до допоміжних міроприємств, включаючи дію л електролітичних продуктів, зокрема до збільшення товщини гідрофільної прокладки. Ще більш ефективне примінення прокладки (2-3 шари фільтруючого паперу) з захисним розчином (5% розчин глюкози або 1% розчин глікокола), розміщуючи ліки струмонесучим електродом і гідрофільною прокладкою.
Найбільшого розповсюдження дістав електрофорез пеніціліна, стриптоміцина і нитроциклінів. В якості розчинника використовують дистильовану воду. При електрофорезі тетрациклінів найкраще примінювати підкислену дистильовану воду. Робочий розчин ерітроміцина готується на 70%-ному спирті.
Основні методичні відомості, про електрофорез антибіотиків.
Антибіотик Примінюючий препарат Концентрації розчину Полярність
Безилпеніцилін Бензипеціниліна натрієва сіль 5000-10000 од/мл -
Стрептоміцин Стрептоміцина сульфат 5000-10000 од/мл +
Окситетрациклін (тарраміцин) Окситетрацикліна гідрохлорид 0,5-1 г на процедуру +
Тетрациклін Тетрациклін гідрохлорид 100000 од/мл +
Хлортетрациклін (біоміцин) Хлортетрацикліна гідрохлорид 5000-10000 од/мл +
Еритроміцин Еритроміцин 0,1-0,25 г га процедуру +
Неоміцин Неоміцена сульфат 5000 од/мл +
Електрофорез антибіотиків, які є антимікробними препаратами, використовують при різних інфекційних захворюваннях. Викликані чутливими до них мікроорганізмами.
Бензилпеніцілін - електрофорез показаний для підготовки ран і виразок до пластичних операцій, при виразкових блефарішах, хр. конюктивітах, гнійних іридоциклітах (разом з ферментами), поверхнево розміщених інфекційно-запальних процесах, шкірних, гнійничкових захворюваннях, пораження периферичної нервової системи інфекційного генезу.
Електрофорез стрептоміцина примінюється в комплексному лікуванні деяких форм туберкульозу шкіри і очей, різномісних шкірних захворюваннях, хр.запальних процесах придатків матки.
Електрофорез тетрациклінів ефективний при інфікованих ранах, опіках, гнійничкових захворюваннях шкірних, інфекційних захворюваннях очей, маститах, бактеріальних пневмоніях.
Неоміцин - електрофорез можна рекомендувати для лікування гнійно-інфекційного запальних захворюваннях. Гарні терапевтичні результати відмічені при електрофорезі неоміцина в опікові рани.
Еритроміцин - електрофорез, методика якого розроблена Вержанскою (1977 р.) рекомендується для лікування нефритів.
М.Г. Млодик та інші (1974) успішно використовували електрофорез стафілококових антибіотиків (канаміцин, рістоміцин, тетраоман) в гнійній хірургії у дітей (при флегмонах, абсцесах, перопротитах, остеомієлітах). Електрофорез антибіотиків широкого спектру дії (міцерин, моноліцин і інші) ефективні при лікування інфікованих ранах.
Серед актуальних задач в області медикаментозного електрофорезу першим можна рахувати підвищення його фізіологічної активності і терапевтичної ефективності, що може бути досягнуто:
а) збільшенням кількості вводимої лікарської речовини;
б) зміною його фармакодинаміки;
в) зниження побічних ефектів і проявів;
г) розширенням діапазона фізіологічної активності метода.
Висновки
З вище вказано напрошується такий висновок:
1. Розвиток і удосконалення фізико фармакологічних методів лікування викликані перш за все практичною необхідністю.
2. Фізичні фактори, являються активними фізико-хімічними подразниками, не тільки самівпливають на організм лікувальну дію, но і підготовляють його до дії ліків. крім цього, при фізико-фармакологічних методах лікування забезпечують позитивні зміни фізичних властивостей і фармакологічної активності ліків, продовження часу їх дії, створення високої концентрації в патологічному вогнищі.
3. Достоїнство і перевага фізико-фармакологічних методів по порівнянню з традиційними фармакотерапевтичними значною мірою можуть проявлятись лише при правильному виборі ліків, обліку індивідуальної реактивності організму і особливостей протікання захворювання, своєчасної корекції дозування, чіткому дотриманні техніки і методики проведення процедур, правильному комбінуванні з іншими лікувальними міроприємствами.
Використана література
В.С. Улащик "Физико-фармакологические методы лечения и профилактика". Минск. "Беларусь", 1979.
Loading...

 
 

Цікаве