WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

Фістули часто спричиняють розвиток у тканинах вторинної банальної інфекції (суперінфекція), що значно погіршує стан хворого та може призвести до сепсису.
Фунгозна форма туберкульозного артриту характеризується тяжкими змінами в суставі та навколишніх тканинах. Суглоб різко збільшується в об'ємі, стає щільним, пухлиноподібним, м'які тканини набрякають, судини стискаються, і шкіра над ним стає блідою ("біла пухлина"). Через збільшення суглоба на тлі атрофії м'язів кінцівка набуває веретеноподібної форми.
Функція суглоба різко порушується - рухи в ньому обмежені (контрактура) та супроводжуються болем, пересування на ногах стає неможливим.
У більшості хворих туберкульозний гоніт є наслідком переходу туберкульозного процесу (первинного туберкульозного оститу в епіметафізі гомілки та стегна) на суглоб, тобто це вторинний процес, як артритична ста-дія кістково-суглобового туберкульозу. В фазу оститу (преартритичну) скарги хворих нечітко виражені. Спостерігаються нерізко виражений періо-дичний біль у суглобі та деякі порушення функції як суглоба, так і всієї кінцівки (швидка втома та оберігання від навантаження). З розвитком артриту клініка стає чіткою. Перебіг хвороби залежить від морфологічної форми її - ексудативна чи фунгозна - та реактивності організму хворого.
Лікування туберкульозного гоніту, як і кокситу, здійснюється консервативними засобами (хіміотерапевтичні препарати, фізіотерапевтичні процедури, санаторно-кліматичне лікування, багате на вітаміни харчування тощо), ортопедичними та хірургічними методами (гіпсові пов'язки з іммо-білізацією кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів, після за-тихання запального процесу різні операції - від дренування та некректомії аж до резекції суглоба та пластично-коригуючих втручань,зокрема подов-ження ноги шляхом сегментарної остеотомії тощо).
Ураження туберкульозом інших кісток та суглобів спостерігається на-багато рідше, ніж хребетного стовпа, кульшового та колінного суглобів. За зниженням частоти ураження інші суглоби розташовуються в такому по-рядку: гомілковостопний (5-7 %), плечовий, ліктьовий, променевоза-п'ястковий та ін. Ці артрити виникають за такою ж самою схемою, як
коксит і гоніт, тобто переважно внаслідок поширення процесу з кісток на суглоб. Ураження діафізів трубчастих кісток, зокрема коротких (п'ястко-вих, передпліччя, фаланг пальців), зустрічається рідко.
Особливостями туберкульозу рідкісних локалізацій (артрит та остит) є їх часте виникнення у дорослому віці та нетака тяжка інваліди зація хворих. Туберкульоз діафізів довгих та коротких трубчастих кісток зумовлює вере-теноподібну деформацію їх - spino ventosa.
Туберкульоз лімфатичних вузлів є частою формою позалегеневого туберкульозу як первинного, так і, особливо, вторинного. Спостерігається переважно у дітей та юнаків, рідко буває у молодих людей.
Найчастіше уражуються лімфатичні вузли шиї, бронхіальні, трахсальні (середостінні) та мезентеріальні лімфовузли. Лімфаденіт поверхневої (зовнішньої) локалізації спостерігається головним чином на шиї - піднижньощелепні, підборідні та бічні югулярні лімфовузли впродовж судинного пучка шиї (включно з надключичними).
Лімфатичні вузли шиї інфікуються через слизову оболонку порожнини рота та носа, куди мікобактерії потрапляють або при первинному інфіку-ванні організму травним шляхом, або з харкотинням під час кашлю у хво-рих на туберкульоз легень. Лімфовузли середостіння та мезентеріальні ура-жуються у разі проникнення мікобактерій через дихальні шляхи та травний канал з осередків інфекції відповідно у легенях та кишечнику.
Особливістю туберкульозу лімфатичних вузлів є множинність їх ура-ження з утворенням конгломератів. Туберкульозний лімфаденіт середостіння та мезентеріальний і позаочере-винний (як лімфогенні метастази тубер-кульозної інфекції легень, кишечнику та інших органів, рідше як наслідок гематогенної дисемінації мікобактерій із первинного комплексу в легенях) розглядаються у відповідних розділах спеціальної хірургії. Туберкульоз зовнішніх (периферичних) лімфатичних вузлів, насамперед шиї, традиційно вивчається в курсі загальної хірургії.
Туберкульоз лімфатичних вузлів шиї має дві клініко-морфологічні форми. При одній з них у лімфовузлах превалюють продуктивний процес, явища проліферації сполучної тканини та утворення специфічних гранульом, і тому лімфовузли щільні, безболісні, рухомі і не зрощені зі шкірою та між собою. При другій формі, яка характеризується превалюванням ексу-дативно-некротичного процесу, вони бувають зрощені між собою та зі шкірою (наслідок періаденіту), болісні, щільно-еластичні або м'які, утворюють великі пакети.
Некроз у лімфовузлах з розрідженням некротичних мас і утворенням гною призводить до появи численних
нориць на шкірі шиї, через які виділяються рідкий сіро-білуватий гнійний ексудат та крихти некротичних мас.
Ураження лімфовузлів шиї майже завжди двобічне. Лімфовузли мають різні розміри, нерідко уг-рупування складаються з одного великого лімфовузла, навколо якого є ланцюг малих лімфовузлів. У хворих часто спостерігаються загальні патологічні реакції - субфебрильна температура тіла, кволість, знижений апетит, анемія, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ. Хворі бліді, виснажені. Такі загальні порушення особливо характерні для туберкульозу лімфатичних вузлів шиї з утворенням гнійних абсцесів та нориць, так званої скрофулодерми. Спостерігаються набряк обличчя та губ, значна інтоксикація, нерідко приєднується вторинна гнійна інфекція.
Діагностика туберкульозного лімфаденіту складна. Задавнені форми майже не зустрічаються, особливо такі, як скрофулодерма - лімфаденіт з набряком обличчя, абсцесами підшкірної основи та норицями. Дифе-ренціювати туберкульозний лімфаденіт треба з банальним лімфаденітом, лімфогранулематозом, лейке-мічними лімфаденопатіями, метастазами раку в лімфовузли шиї. Важливу діагностичну роль відіграють специфічні тести на туберкульоз і, особливо, пунк-ційна біопсія.
Лікування хвороби комплексне: хіміотерапевтичні специфічні засоби (стрептоміцин, фтивазид, ПАСК, рифампі-цин, ізоніазид тощо), загальнозміцню-вальні (вітаміни, білки, добре харчування), ультрафіолетове та сонячне опромінення, за ускладнення банальною інфекцією - інші антимікробні, зокрема антибіотичні, препарати після визначення чутливості до них мікрофлори. Добре обмежені конгломерати лімфатичних вузлів можуть бути радикально видалені з подальшим специфічним кон-сервативним лікуванням.
Loading...

 
 

Цікаве