WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

насамперед іммобілізацію хребта чи кінцівок переважно гіпсовими пов'язками, скелетним чи нашкірним витяганням та адекватним положенням у ліжку. Можливі також інші ортопедичні та хірургічні втручання, якщо в них виникає потреба. Так, у артритичній фазі роблять пункцію суглоба чи абсцесу, у постартри-тичній (відповідно дисковій та поза-дисковій) - резекцію суглоба та ар-тродез, корекцію хребта, пластичне подовження ноги та ін.
Туберкульозний спондиліт. Туберкульоз хребетного стовпа - найчастіша форма кісткового туберкульозу. На його частку припадає близь-ко 40 %. Захворювання розпочинається звичайно в дитячому віці (З- 15 років), переважно в 3-5 років, і є наслідком гематогенного занесення мікобактерій з первинного осередку в легенях. Головною є дискова форма, рідко - позадискова. Процес розпочинається з оститу в тілі хребців грудного чи поперекового (частіше) відділу, рідко - шийного. Процес поширюється в напрямку диску, руйнує його, після чого переходить на суміжний хребець - верхній чи нижній, зумовлюючи підвивих хребта з утворенням гострого горба. У разі поширення по передній поверхні хребця виникають напливні абсцеси попереду та з боків хребта. У дорослих туберкульозний остит поширюється по передній поверхні тіла суміжних хребців, тому у них підвивих хребта та горби бувають рідко.
Деструкція 2-3 чи більше хребців призводить до різкого порушення рухів у хребті, укорочення його (за нормальної довжини ніг та рук) та ви-кривлення (кіфоз чи кіфосколіоз), іноді - достискання та ушкодження спинного мозку. У більшості хворих утворюються напливні абсцеси. Останні при туберкульозі у верхньогруд-ному відділі розташовуються тут же спереду чи з обох боків за типом "гнізда ластівки" або дещо вище. За ураження нижньогрудного чи поперекового відділу абсцеси спускаються вниз по щілинах люмбальних м'язів за ходом нервових та судинних стовбурів у пахвинну ділянку або в ділянку крижів. У разі шийної локалізації туберкульозного спондиліту напливні абсцеси розташовуються або в над- чи підключичній ділянці, або в заглотковому просторі.
Клініка туберкульозу спинного хребта: інтоксикація, слабкість, зни-ження апетиту, анемія, нерідко суб-фебрильна температура тіла, тахікардія, різкий біль у хребті при рухах в ньому (внаслідок подразнення та стискання корінців спінальних нервів), який іррадіює в руки (якщо уражений шийний відділ), в спину чи ноги (при грудному чи люмбальному спондиліті), нерідко парестезія і навіть парез чи параліч ніг. У крові, крім низького рівня гемоглобіну, спостерігається лімфоцитоз.
Місцеві ознаки спондиліту: деформація хребетного стовпа (навіть горб або незвичне викривлення хребта) та тулуба, зокрема грудної клітки (мал. 81, б); порушення рухомості хребетного стовпа, особливо при нахиленні вперед: хворі згинають ноги в кульшових суглобах, а не хребет, щоб на-хилитись (мал.81, а); явища радикуліту та інші неврологічні порушення.
У період активного процесу у хворих на спондиліт спостерігається гіпертонія м'язів спини, які подібно віжкам двома валиками чи жмутами спрямовуються вгору до ділянки ураженого хребця (симптом П.Г. Корнєва, або симптом віжок). Згодом гіпертонія м'язів змінюється на склеротичне ущільнення їх.
Головним методом діагностики спондиліту є рентгенологічне дослід-ження - знімок у двох проекціях (фас та профіль). Виявляють деструкцію та сплющення хребців, у більшості - підвивих.
Лікування зводиться передусім до іммобілізації хребта гіпсовою пов'яз-кою-ліжечком, що охоплює голову
(потилицю), шию, груди та таз. У стадії затухання у разі значних деформацій хребетного стовпа, при підвивихах його виконують коригуючі ортопедичні операції.
Загальне лікування - таке саме, як і при інших формах кісткового ту-беркульозу, включно із санаторно-курортним. Оскільки курс лікування тривалий, діти шкільного віку в період лікування також навчаються.
Туберкульозний коксит. Туберкульоз кульшового суглоба, або коксит, складає до 20 % від усіх форм кістково-суглобового туберкульозу. Захворювання майже завжди уражує один бік. Коксит, як і спондиліт, спосте-рігається в дитячому віці, переважно в 5-10 років, і належить до найтяжчих форм кісткового туберкульозу. Первинний остит (кісткова каверна) розвивається переважно у губчастій речовині кісток, що утворюють верт-люжну западину (у 2/3 хворих), рідше-в головці або шийці стегнової кістки (П.Г. Корнєв, 1971). Первинний осередок (остит) варіює у розмірах від горошини до сливи та більше. Форма його переважно куляста чи овальна. Вміст первинного осередку частіше має вигляд сироподібної маси з маленькими секвестрами (останні схожі на шматочки цукру, що тане), рідше це грануляції або ж гній.
Процес первинного оститу у більшості хворих прогресує та поширюється в напрямку суглоба з переходом на останній, і лише у невеликої кількості хворих, особливо у разі локалізації оститу в периферичних відділах вертлюжної западини чи в ділянці шийки стегна, поширюється позасуглобовим шляхом на кісткову тканину з виходом через навколишні тканини продуктів некрозу та утворенням у них напливних абсцесів і нориць.
Перехід туберкульозного процесу з кістки на суглоб відбувається переважно поступово, шляхом контактного ураження синовіальної оболонки, рідше - шляхом проривання в суглоб первинного осередку (оститу) через зруйнований хрящ. Ураження синовіальної оболонки виражається в гіперемії, набряку, накопиченні серозно-фібринозного ексудату (неспецифічні зміни), появі на поверхні специфічних горбиків та розвитку туберкульозних грануляцій.
Сироподібний розпад грануляцій призводить до перетворення серозного ексудату у гнійний. Ексудат може проривати капсулу, внаслідок чого утворюються напливні абсцеси.
Ріст грануляцій з синовіальної оболонки поширюється на суглобовий хрящ, руйнуючи його (іноді повністю - у разі росту грануляцій під ним, між ним та кісткою) та на суглоботворчу поверхню кісток з деструкцією їх (вторинний остит). Деструкція елементів сустава призводить до підвивихів та вивихів стегна. З часом запальний процес у суглобах затихає, і туберкульоз переходить у постартри-тичну фазу (метатуберкульозний ос-теоартроз). У суглобі та навколо нього утворюється сполучна тканина, розвиваються зрощення, які обмежують, відмежовують сироподіб^ні некротичні маси та грануляції, котрі нерідко стають причиною загострення та рецидиву процесу. Іноді суглобові поверхні кісток зрощуються між собою або фіброзними спайками, або ж безпосередньо, утворюючи анкілоз. Процес деструкції в кістках припиняється,
Loading...

 
 

Цікаве