WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Холера - Реферат

Холера - Реферат

розчин Філіпса № 2 при нормальних показниках калію в плазмі крові - натрію хлориду - 6г, натрію гідрокарбонату - 4 г на 1 л води. Крім наведених розчинів можна застосовувати "Ацесіль", "Хлосіль", "Лактосіль".
Велике значення має швидкість введення розчинів. Так, у разі зневоднення III-ІV ступеня протягом перших 20-ЗО хв первинної регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних ЗО-40 хв - по 50 мл/хв (1,5-2 л), в останні 40-50 хв - по 25 мл/хв (1,5 л). Побоювання щодо небезпеки швидкого введення ізотонічних сольових розчинів перебільшені. Досвід свідчить, що саме швидка регідратація сприяє нормалізації гемодинаміки. Підшкірне введення розчинів хворим на холеру недоцільне і тепер не застосовується. Необхідною умовою проведення регідратаційної терапії є контроль за температурою застосованих розчинів (38-40°С).
Хворим із зневодненням І, а іноді й II ступеня можливо проводити регідратацію перорально. З цією метою використовують "Ораліт" ("Глюкосолан") такого складу: натрію хлориду - 3,5 г, натрію гідрокарбонату - 2,5, калію хлориду- 1,5, глюкози - 20г на 1 л перевареної питної води. Можна застосовувати також "Регідрон", "Гастроліт" та ін. Рекомендується наважки солей і глюкози розчиняти у воді з температурою 40-42 °С безпосередньо перед вживанням. У разі повторного блювання слід утримуватися від пероральної регідратації і вводити парентерально (внутрішньовенне) полііонні розчини.
Струминне вливання розчинів можна припинити лише після нормалізації пульсу, артеріального тиску, температури тіла. Критерієм також є усунення гіповолемії, згущення крові, ацидозу.
По закінченні первинної регідратації продовжують компенсаторну регідратацію (другий етап). Корекція втрати рідини та метаболічних порушень проводиться з урахуванням досліджуваних у динаміці (кожні 4-6 год.) показників гомеостазу, кількості фекалій та блювотних мас. У тяжких випадках корекція продовжується протягом кількох діб. З метою компенсаторної регідратації застосовують наведені вище ізотонічні розчини, які найчастіше вводять внутрішньовенно (краплинне).
Регідратаційну терапію можна припиняти лише за умов значного зменшення об'єму фекалій, відсутності блювання і переважання кількості сечі над кількістю фекалій протягом останніх 6 - 12 год. Загальна кількість сольових розчинів, що використовуються для регідратації, може досягати 100 -500 мл/кг і більше.
У дітей регідратація також проводиться сольовими розчинами, але, як правило, з доданням 20 г глюкози на 1 л розчину. Дітям віком до 2 років дозволяється вводитивнутрішньовенно краплинно струминної) до 40 % визначеної шляхом розрахунку кількості розчину протягом години, а вся первинна регідратація має проводитися повільніше (протягом 5-8 год).
Застосування серцевих глікозидів під час лікування хворих з декомпенсованим зневодненням протипоказане, оскільки пресорні аміни поглиблюють порушення мікроциркуляції, сприяють розвитку недостатності нирок.
У комплексній терапії хворих на холеру застосовують антибіотики. При цьому слід дотримуватися принципів антибіотикотерапії: 1) призначення антибіотика після отримання матеріалу для бактеріологічного дослідження; 2) безперервність прийому препарату (включаючи нічні години); 3) парентеральне введення, а після припинення блювання - пероральне; 4) визначення чутливості збудника до антибіотиків.
Хворим призначають усередину тетрациклін - 0,3 г 4 рази на добу або доксациклін - 0,1 г кожні 12 год. Застосовують також левоміцетин - 0,5 г 4 рази на добу. Застосування антибіотиків зменшує тривалість діареї. Курс лікування антибіотиками незалежно від ступеня дегідратації має тривати не менше ніж 5 днів. За такою ж схемою проводиться лікування бактеріоносіїв. У разі потреби хворим на холеру наведені антибіотики призначають парентерально.
Особливої дієти хворі на холеру не потребують. Спочатку призначають дієту № 4, а після 3-4 днів - загальну з переважанням продуктів, які містять багато калію (наприклад, картопля).
Профілактика. Хворих виписують з лікарні після отримання негативних результатів бактеріологічного дослідження, яке починається перед випискою, через 24-36 год. після закінчення лікування антибіотиками. Досліджують триразове кал, а у осіб з числа декретованого контингенту також жовч (порції В та С) - одноразово.
Найважливішим елементом профілактики е раннє виявлення хворих і вібріоносіїв та ізоляція їх. Госпіталізація проводиться у стаціонари трьох типів з огляду на епідеміологічну доцільність:
1) холерний ізолятор, до якого госпіталізують хворих на холеру;
2) провізорний ізолятор (госпіталь), куди госпіталізують із вогнища всіх хворих на шлунково-кишкові захворювання для встановлення точного діагнозу;
3) обсерваційний ізолятор (госпіталь) Для обстеження осіб, які перебували в контакті з хворим чи бактеріоносієм. Карантинні заходи (ізоляція контактних осіб) проводяться протягом 5 діб. У разі виявлення серед цього контингенту хворих на холеру термін карантину визначається повторно від останнього контакту з виявленим хворим.
Особам, які були в тісному контакті з хворим на холеру, проводять екстрену профілактику. З цією метою застосовують тетрациклін - 0,3 г 3 рази на добу протягом 4 днів. Доза для дітей зменшується відповідно до віку.
Проводиться ретельне епідеміологічне дослідження кожного випадку холери (вібріоносійства). У разі виявлення випадків холери здійснюють оперативний епідеміологічний аналіз і уточнюють межі осередку. Необхідними засобами є профілактична і заключна дезинфекція, бактеріологічне обстеження на збудника холери об'єктів зовнішнього середовища.
Якщо під час обстеження виявляються НАГ-вібріони, таких хворих негайно госпіталізують, а в осередку проводять дослідження необхідних матеріалів на збудника холери.
При наявності випадків холери обмежують користування водоймищами, міграцію населення. Проводиться широка санітарно-освітня робота. Профілактика холери передбачає санітарну охорону кордонів від завезення інфекції ззовні.
У разі несприятливої епідеміологічної ситуації вирішується питання щодо вакцинації. Вона проводиться дітям віком понад 7 років і дорослим корпускулярною холерною вакциною та холероген-анатоксином одноразово в дозі 0,8 мл. Імунітет після вакцинації зберігається протягом 4-6 місяців. Ревакцинація проводиться за епідеміологічними показаннями не раніше ніж через 3 місяці після первинної вакцинації.
Loading...

 
 

Цікаве