WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Холера - Реферат

Холера - Реферат

нетривалого періоду (від кількох годин до однієї доби) спостерігаються характерні симптоми, які, особливо у разі відповідної епідеміологічної ситуації, дають змогу запідозрити холеру: відчуття тривоги, слабість, бурчання в животі, біль у жувальних і литкових м'язах, пітливість, запаморочення, похолодання кінцівок.
У типових випадках холера починається гостро з проносу (рис. 2) з імперативними, несподіваними для хворого позивами до дефекації без болю у животі і тенезмів. Кал швидко стає водянистим і далі нагадує рисовий відвар, втрачає специфічний запах і набуває запаху сирої риби або тертої картоплі (Г. О. Івашенцов). Можливе бурчання біля пупка або внизу живота. Через кілька годин, іноді через добу, до проносу приєднується багаторазове блювання, іноді фонтаном, без нудоти, болю в надчеревній ділянці. Блювотні маси швидко втрачають характерний вигляд, стають водянистими і також нагадують рисовий відвар.
Профузний пронос, багаторазове блювання з великою кількістю блювотних мас швидко призводять до зневодненняорганізму. Наростають інтоксикація, слабість, спрага, сухість у роті. Шкіра набуває синюшного відтінку, стає вологою, холодною на дотик, втрачає еластичність, тургор її знижується. Язик сухий, живіт втягнутий, неболючий, можливий метеоризм (гіпокаліємія). Голос стає осиплим, дихання частішає (тахіпное), артері-альний тиск знижується, спостерігається тахікардія. Зменшується діурез, виникають судороги окремих груп м'язів. Свідомість збережена, хворі байдужі, відчувають страх. Суттєвих змін у периферичній крові на по-чатковому етапі немає, надалі ці зміни в основному пов'язані з її згущенням. Температура тіла залишається, як правило, нормальною.
Перебіг холери може бути різним - від легких, стертих форм до найтяжчих, блискавичних, коли хворий гине через кілька годин. За вираженістю клінічних проявів розрізняють легку, середньотяжку, тяжку і особливо тяжку форму (див. рис. 2). Тяжкість перебігу визначається ступенем зневоднення, гемодинамічних і метаболічних розладів.
Ступінь зневоднення лежить в основі клініко-патогенетйчної класифікації холери. Розрізняють чотири ступені зневоднення, критерієм яких є дефіцит маси тіла (%), а також показники клїніко-біохімічного обстеження (табл. 2).
У хворих із зневодненням І ступеня спостерігається пронос і блювання 2-4 рази на добу, дефіцит маси тіла не перевищує 3 %. Самопочуття звичайно задовільне, хворий відчуває слабість, сухість у роті, спрагу. Фізико-хімічні показники крові залишаються в нормі. Протягом 1 - 2 днів, часто спонтанно, наступає одужання. Холера із зневодненням І ступеня виявляється у 40-60 % хворих і реєструється частіше під час розпалу і спаду епідемічного спалаху.
У разі зневоднення II ступеня, що спостерігається у 20-35 % хворих, втрата рідини становить понад 3% (до 6%) маси тіла. Хвороба має гострий початок, характеризується профузним проносом (випорожнення до 15-20 разів на добу), фекалії поступово втрачають характерний вигляд, нагадують рисовий відвар. Часто приєднується блювання, швидко наростає зневоднення. Хворі скаржаться на слабість, запаморочення, сухість у роті, спрагу. Шкіра суха, бліда, часто з нестійким ціанозом, охриплість голосу, іноді судороги литкових м'язів, кистей, стоп, посіпування жувальних м'язів, гикавка. Спостерігаються тахікардія, зниження артеріального тиску до 13,3/8,0-12,0/6,7 (100/60-90/50 мм рт. ст.).
Таблиця 2. Критерії ступеня зневоднення у хворих на холеру
Ступінь зневоднення Критерії
Дефіцит маси тіла, % Пульс (Р), уд/хв. Артеріальний тиск (Ат), кПа
(мм рт. ст.) Коефіцієнт Алговера (Р/Ат макс) Гематокричне тіло Відносна густина плазми
І До 3 70-80 14,7/9,3 (110/70) 0,65 0,4-0,5 1,023-1,025
ІІ До 6 80-90 13,3/8 (100/60) 0,85 0,51-0,55 1,026-1,029
ІІІ До 9 90-110 10,7/6,7 (80/50) 1,2 0,56-0,6 1,03-1,035
IV Понад 9 110-140 і більше 6,7/4 (50/30) і нижче 2 0,6 і більше 1,035 і більше
Порушення електролітного балансу крові непостійне, частіше мають місце гіпохлоремія і гіпокаліємія. Розвивається компенсований метаболічний ацидоз, у окремих хворих незначно підвищується густина плазми крові та збільшується гематокритне число. Часто спостерігається підвищення кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну, що зумовлюється прогресуючим зневодненням і згущенням крові. Хвороба триває 3-4 дні. Як і в разі зневоднення І ступеня, також можливе спонтанне видужання без лікування, для регідратації достатньо пити сольові розчини (наприклад, "Ораліт").
Зневоднення ПІ ступеня (15-25 % випадків) характеризується втратою понад 6% (до 9%) маси тіла. Симптоми зневоднення чіткі, погано компенсуються без парентеральної регідратації. Випорожнення дуже часті, фекалії водянисті, нагадують рисовий відвар. Спостерігається повторне блювання, сухість у роті, значна спрага на тлі безперервних позивів до блювання, судороги всіх груп м'язів, збудження, неспокій. Характерна тетрада симптомів: пронос, блювання, зневоднення, судороги. Ці симптоми доповнюються акроціанозом або загальним ціанозом, зниженням тургору шкіри (взята в складку, вона погано розправляється), на кистях шкіра в зморшках (симптом руки пралі). Риси обличчя хворого загострюються, погляд страждальницький, затьмарений (fades cholerica), голос глухий, осиплий (vox cholerica), іноді з'являється афонія. Наростає гіповолемія, гіпоксія, згущення крові призводить до гемодинамічних розладів. Артеріальний тиск знижується до 10,7/8,0-9,3/6,7 кПа (80/60-70/50 мм рт. ст.), пульс слабкий, тахікардія до 110-130 ударів за 1 хв. Температура тіла знижується до 35,5 °С, слизові оболонки сухі, у животі бурчання, можлива незначна болючість у надчеревній ділянці. Тахіпное, олігоанурія. У 50 % хворих спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз до 9-109 в 1 л, ШОЕ збільшена або нормальна. Поглиблюється гіпокаліємія, гіпохлоремія при гіпернатріємії. Маса циркулюючої плазми крові знижується до 33 мл/кг (у нормі 42-45 мл/кг), наростає екстраренальна азотемія.
Зневоднення IV ступеня, або холерний алгід (лат. algidиs.- холодний),- це здекомпенсоване зневоднення з,втратою близько 10 % маси тіла і більше. Спостерігається під час спалахів холери у 8-15 % хворих. Перед розвитком алгідного стану можливі короткочасні прояви попередніх ступенів зневоднення, які швидко (за кілька годин) змінюють один одного. Стан хворого різко погіршується. Прогресування хвороби призводить до розвитку гіповолемічного шоку. Внаслідок парезу кишок пронос і блювання можуть тимчасово зменшитись або навіть
Loading...

 
 

Цікаве