WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функції організму - Реферат

Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функції організму - Реферат

формується суб'єктивне ставлення до подразників, психічні процеси, відчуття, враження, свідомість.
Загальні принципи будови нервової системи
Нервову систему поділяють на центральну і периферичну. Функціонально нервову систему прийнято поділяти на: соматичну і автономну (вегетативну).
До центральної нервової системи відносять: головний і спинний мозок. До периферичної - черепно-мозкові (їх є 12 пар) і спинномозкові (31 пара) нерви та їхні сплетіння і вузли.
Спинний мозок - нижній відділ центральної нервової системи, розташований у каналі хребта.
У дорослої людини він завдовжки 41-45 см, діаметром від 8 до 14 см, масою до 38 г має вигляд тонкостінної трубки. У центрі спинного мозку проходить вузький (0,5 - 1,0 мм) спинномозковий канал. Заповнений спинномозковою рідиною. Спинний мозок вкритий 3 оболонками: твердою, павутинною, м'якою.
Сіра речовина спинного мозку, що складається з тіл рухових (3%) і вегетативних (97%) нейронів, розміщена навколоцентрального каналу мозку і формує парні виступи роги, навколо них розміщена біла речовина, яка складається з нервових волокон.
Головний мозок - вищий відділ нервової системи людини. У головному мозку розрізняють: мозочок, стовбур та кінцевий мозок, або великий мозок.
Довгастий мозок і міст утворюють задній мозок. Він забезпечує: рефлекторну і провідникову функції.
У довгастому мозку локалізуються: дихальні, серцево-судинні центри, а також центри, що регулюють секреторну діяльність травних залоз: жування, ковтання, блювання, кашлю, слиновиділення ...
Над довгастим мозком розташований мозочок. Він відіграє важливу роль у регулюванні рівноваги тіла, координації рухів і підтримання тонусу м'язів.
Середній мозок - розташований між заднім і проміжним мозком, забезпечує морфологічний і функціональний зв'язок цих відділів мозку.
Середній мозок впливає переважно на тонус цих м'язів, які протидіють силі гравітації (розгиначі ніг, м'язи спини).
Проміжний мозок є кінцевим відділом стовбуру мозку, над яким міститься великий мозок. Він складається: із зорових горбів, підзоровогорбової ділянки (гіпоталамуса) та шишкоподібного тіла (епіфіза), яке належить до органів внутрішньої секреції.
Великий мозок (кінцевий мозок) складається з двох півкуль (правої і лівої), з'єднаних мозолистим тілом.
Підкіркові вузли: смугасте тіло і бліда куля забезпечують умовно-рефлекторну діяльність скелетних м'язів організму.
У корі великого мозку розрізняють: чутливі (сенсорні), рухові й асоціативні зони.
Під час збудження цих зон у людини виникають відповідні відчуття. Великий мозок виконує коригуючу діяльність у нервовій системі.
Види нейронів
Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервова клітина (нейрон), що складається з тіла і відростків (дендритів і оксона).
Дендрити - відносно короткі відростки, що сприймають і передають інформацію до тіла клітини.
Аксон - довгий відросток, за допомогою якого передаються імпульси від нервової клітини до інших нервових клітин або робочих органів.
Розрізняють нейрони:
Чутливі (доцентровані, аферентні), які сприймають (рецепторами) і передають інформацію організму про стан внутрішнього та впливи зовнішнього середовища;
Рухові (відцентровані, еферентні), які посилюють нервові імпульси до виконавчих органів (ефекторів);
Вставні (проміжні), що зв'язують нейрони між собою і складають основну масу спинного і головного мозку.
Ядра. Види ядер
Ядро - це важлива частина клітини.
Воно є центром керування її життєвими процесами. Ядро виконує функцію зберігання інформації щодо всіх ознак організму.
Базальні ядра. Між білою речовиною півкуль лежать скуплення сірої речовини, які називають базальними ядрами або ядрами основи.
Вони тісно пов'язані з проміжним мозком і становлять смугасте тіло, огорожу та мигдалеподібне тіло.
Смугасте тіло під час ембріогенезу становить одну сіру масу, яка потім поділяється на: хвостате та сочевицеподібне ядра.
У довгастому мозку є такі ядра:
Ядро відвідного нерва
Ядро лицевого нерва
Рухове ядро трійчастого нерва
У середньому мозку є:
Червоне ядро та кілька ядер покриву.
Присередні та бічні ядра сосочкових тіл.
Ганглії. Види гангліїв.
Периферичний відділ представлений: нервовими волокнами і симпатичними нервовими вузлами (гангліями).
Ганглії містяться безпосередньо поблизу від тих органів, які вони іннервують або в них.
Симпатичні нервові вузли є ланцюгами з'єднаних між собою вузлів, що знаходяться з обох боків хребта, та вузлів, які розміщені на деякій відстані від хребта: 1) верхній шийний; 2) сонячне сплетіння; 3) верхні та нижні черевні; 4) грудні; 5) поперековий та крижовий.
Нервовий центр.
Від рецепторів нервові імпульси по аферентних шляхах поступають у нервові центри. Розрізняють анатомічні і фізіологічні поняття нервового центра.
Нервовий центр з анатомічної точки зору - сукупність нейронів, розміщених у відділі центральної нервової системи. за рахунок такого нервового центру здійснюється нескладна рефлекторна діяльність, н-д: колінний рефлекс. Нервовий центр цього рефлексу розміщений у поясничному відділі спинного мозку (ІІ-IV сегменти).
Нервовий центр - з фізіологічної точки зору - складне функціональне об'єднання декількох анатомічних нервових центрів, розміщених за рахунок своєї активності найскладніші рефлекторні акти.
Н-д: у забезпеченні травних реакцій беруть участь багато органів (м'язи, кровоносні і лімфатичні судини). Дія їхня регулюється нервовими імпульсами, які поступають із нервових центрів.
Фізіологічні властивості нервових центрів:
1) одностороннє проведення збудження;
2) затримка проведення збудження;
3) сумація збуджень;
4) 4) трансформація ритму збуджень;
5) рефлекторні наслідки;
6) швидка стомленість.
Види нервових волокон.
Мієлінові і безмієлінові.
Нервові волокна: це відростки нервових клітин. В склад нерва входить:
Loading...

 
 

Цікаве