WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травна система. Травні залози - Реферат

Травна система. Травні залози - Реферат


Тема: "Травна система. Травні залози"
ТРАВНІ ЗАЛОЗИ
Підшлункова залоза (panereas)
Являється другою по величині травною залозою змішаної секреції, тобто являється залозою зовнішньої і внутрішньої секреції.
Як залоза зовнішньої секреції вона виробляє підшлунковий сік / = 2 л./ в дванадцятипалу кишку по вивідних протоках.
Як залоза внутрішньої секреції, вона бере участь в утворені і виділенні в кров гормонів (інсуліну, глюкагон).
Підшлункова залоза - складна альвіолярна-трубчаста залоза видовженої форми, блідо-рожевого кольору масою 70 - 80 гр.
Топографія: розміщується позаду шлунка, на задній стінці порожнини живота, в позаочеревиному просторі. Розділена від шлунка сальниковою сумкою. По відношенню до хребетного стовпа вона лежить поперечно В залозі виділяють головку, тіло, хвіст.
Головка підшлункової залози розміщена справа на рівні 1-3 поперекових хребців. Підковоподібно оточена дванадцятипалою кишкою. Позаду від головки проходить нижня порожниста вена, спереду її пересікає грижа перечнообвідної кишки. Через головку загальна жовчна протока.
Тіло. Підшлункової залози має передню, задню і нижню поверхні, пересікає справа на ліво тіло і поперекового хребця і переходить в вузьку частину - хвіст залозу.
Хвіст підшлункової залози досягає воріт селезінки, заходячи в ліве підребер'я. Очеревина покриває залозу спереду (екстрапертоніальне положення). Через всі відділи підшлункової залози зліва направо проходить протока підшлункової залози, яка формується шляхом внутрішньодолькових і міждолькових протоків. Вона впадає в просвіт нисхідної частини дванадцятипалої кишки на її великому сосочку, перед тим з'єднавшись з загальною жовчною протокою. Це головка протоки, має сфінктер. Через головку підшлункової залози проходить додаткова протока, яка відкривається у дванадцятипалу кишку на малому сосочку на відстані 2 - 3 см від великого сосочка.
Зверху покрите дуже тоненькою сполучнотканинною капсулою, під якою знаходиться велика кількість дольок, між якими знаходяться прошарки пухкої волокнистої сполучної тканини. Тут проходять судини і нерви.
Її ендокринна частина складається з скупчень особливих клітин що називаються острівцями (острівці Лангерганса). Вони вивідних протоків не мають, дольки залози складаються з ацінусів у вигляді міхурців або трубочок.
/ - острівець /.
Склад, властивості і значення панкреатичного соку
Підшлунковий сік - безбарвна рідина, реакція - лужна, обумовлена в ньому бікарбонату натрію. У дорослої за добу виділяється 1,5 - 2 л. соку.
В склад соку входять органічні і неорганічні речовини. Органічні речовини представлені в основному ферментами - протеолітичними, лі політичними, що переварюють білки, жири, вуглеводи. Під дією ферментів соку розчеплення йде до кінцевих продуктів, тобто до продуктів, які всмоктують і засвоюються клітинами організму.
До протеолітичних ферментів відносять :
трипсин, хімотрипсин, панкреатопептидаза, карбоксіпептидаза. Під впливом цих ферментів відбувається розщеплення білків до амінокислот.
В соді є інгібітори протеолітичних ферментів. Вони мають значення в запобіганні підшлункової залозу від самопереварювання (автоліз).
До амілолітичних ферментів відносяться:
амілаза, мальтаза, лактаза - розщеплюють вуглеводи до моносахаридів.
До ліполітичних ферментів відносяться:
ліпоза, фосполіпоза розщеплюють жири до гліцерину і жирних кислот.
Секреція підшлункової залози регулюється нервовими і гуморальними шляхами. Сік починає виділятися через 2 -3 хв. після початку їди.
Під дією механічних і хімічних подразників в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки утворюється гормон - секретин, панкреозімін, які всмоктуються в кров, і не переносяться до клітин підшлункової залози і збуджують секрецію.
ПЕЧІНКА (hepar) - масивний залозистий орган червою-бурого кольору, маса 1,5 кг. Вона являється не тільки травною залозою, яка виробляє жовч, але виконує інші важливі функції.
1. Бар'єрна функція - нейтралізація різних шкідливих речовин, які поступають з циркулюючого кров'ю.
2. Обмінна функція - бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, води, вітамінів.
3. Бере участь в кровотворенні (в ембріональному періоді).
4. Синтезуюча функція - в печінці утворюється білок (альбуміни, глобуліни, протромбіни), і підтримка його постійної кількості в крові.
5. Бере участь в сіданні крові (виробляються фактори зсідання крові).
6. Печінка - депо поживних речовин, тут проходить глюкози В глікоген тваринний крохмаль.
7. В печінці синтезуються складні сполуки, які складаються з фосфору (жироподібні речовини - фосфоліти).
8. Печінка - депо крові.
9. В печінці проходить утворення сечовини - кінцевих продуктів обміну білкового.
10. Синтез білкових факторів з гортаючої і протизгораючої системи крові (фібриноген, протромбін)
Отже, функції печінки дуже важливі.
Печінка - парахімантозний орган.
Топографія: розміщується в верхньому відділі черевної порожнини (в надчеревній ділянці), переважно в області правого підребер'я. Має форму клина, або у вигляді капелюшка гриба (неправильна форма) з двома поверхнями: діафрагмальною і вісцеральною відділених між собою гострим переднім краєм і тупим заднім. Діафрагмальна поверхня - випукла, прилягає до нижньої поверхні діафрагми. Вісцеральна поверхня - плоска, ввігнута, містить борозни: поперечна і дві повздовжні. Поперечна серозна розмішена в центрі. її називають воротами печінки, через які проходять (заходять) печінкова артерія, ворітня вена, лімфатичні судини, нерви, а виходять 2-3 печінкові вени, загальна печінкова протока. В правій повздовжній борозні залягає жовчний міхур. На вісцеральній поверхні печінки виділяють праву, ліву, квадратну і хвостату долі і цією поверхнею печінка межує з правим згином обвідної кишки, шлунком, дванадцятипалою кишкою, правою ниркою, наднирником.
При визначенні проекції печінки на поверхні тіла розрізняють верхню і нижню границі. Вища точка верхньої границі печінки знаходиться в четвертому
Loading...

 
 

Цікаве