WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Серцево-судинні захворювання - Реферат

Серцево-судинні захворювання - Реферат

кровотечі.
5. Промивання шлунку, покази, протипокази, способи промивання.
6. Клізми, покази, протипокази до їх проведення.
7. Застосування газовідвідної трубки, покази, протипокази до застосування.
Основними проявами захворювань шлунково-кишкового тракту є болі в животі, диспептичні прояви, порушення стільця, шлунково-кишкові кровотечі.
Болі в животі, є одним із основних симптомів захворювань шлунково-кишкового тракту. Причини і характер болів в животі можуть бути різноманітні. Для захворювань шлунку і двенадцятипалої кишки (виразкова хороба, гастрит) характерні болі, які звязані з прийманням їжі (натще, через 30 хв., 2 год. після приймання їжі), нічні болі. Болі, якізв'язані із захворюваннями кишечника, не зв'язані із прийманням їжі. За характером вони переважно тупі, ниючі, інколи ріжучі. Локалізуються вони переважно в середніх відділах живота. Перед тим, як хворому надати першу медичну допомогу, необхідно розпитати хворого про характер болів, їх зв'язок із прийманням їжі, вияснити, чи є диспептичні розлади. До приходу лікаря, потрібно положити хворого, на живіт, дати міхур з льодом. Категорично забороняється давати хворому грілку і обезболюючі засоби.
Диспептичні розлади проявляються у вигляді відрижки, печії, нудоти, блювоти, відчуття переповнення шлунку після приймання їжі.
Відрижка - несподіване мимовільне виділення із шлунку в порожнину рота газів або невеликої кількості шлункового вмісту. Вона може бути наслідком прокотовтування надмірної кількості повітря (аерофагія) при швидкій їжі, неврозах, при застоях їжі в шлунку. Вона може бути повітрям, кисла, протухлим.
Печія - відчуття печії за грудиною або в епігастральній ділянці, яке деколи поширюється вверх аж до глотки. В її виникненні часто причиною є закидування кислого вмісту шлунку у стравохід. Зустрічається при гастритах із підвищеною кислотністю. Для того, щоб позбутися печії, необхідно хворим випити півсклянки лужної мінеральної води, молока або питтєвої соди із паленою магнезією. Для повної ліквідації цього симптому, необхідно лікувати основне захворювання.
Блювота - мимовільне викидування вмісту переважно шлунку, через рот, а інколи і ніс. Часта блювота приводить до виснаження хворого, обезводення, втраті мікроелементів, зокрема калію. Вона часто зустрічається при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки, гострому панкреатиті, раку шлунку і інших захворюваннях. При блювоті шлункового походження передує нудота, слинотеча, переважно вона приносить хворому полегшення. При блювоті мозкового походження полегшення, як правило, не наступає. При блювоті медична сестра повинна бути біля хворого, спостерігаючи за його станом і надаючи йому допомогу, щоб не допустити аспірації блювотних мас.
Нудота, переважно передує блювоті, але може спостерігатися і без неї. Відчуття нудоти часто супроводжується побліденням обличчя і сильною слюнотечею. При захворюваннях шлунку, вона буває часто після приймання їжі, особливо жирної, при пониженій секреції шлунку.
Для зменшення нудоти, хворому можна дати мятні краплі, смоктати кусочок лимону, випити 0,5 % розчин новокаїну, проковтнути кусочки льоду.
Шлунково-кишкова кровотеча зустрічається при виразковій хворобі, раку шлунку, цирозі печінки, травмах, отруєннях кислотами, геморой, рак прямої кишки і інші захворювання. Симптоми різноманітні і залежать від масивності кровотечі. При невеликих кровотечах спостерігається короткочасна слабкість, блювота кровю, якщо кровотеча з шлунку, пізніше виділяється кал чорного кольру, дьогтеподібний (мелена). Такий кал говорить про кровотечу в шлунку або 12-палої кишки. Якщо кровотеча з товстого кишечника, то кал зафарбований кровю в червоний колір. Хворому із кровотечею створюють повний фізичний і психічний спокій, строгий постільний режим (транспортують обережно, причому головний кінець повинен бути опущений), холод на епігастральну ділянку, або на живіт, кровозупинні засоби.
Промивання шлунку проводять при: захворюваннях шлунку, отруєнні, непрохідності кишечника. Воно може здійснюватися зондовим і беззондовим шляхом. Беззондовий шлях полягає в тому, що хворому дають випити 2-3 склянки теплої води, розчину соди, підсоленої води із послідуючим штучним викликанням блювоти, натискуючи на корінь язика. Такий метод протипоказаний при отруєнні кислотами, лугами, в хворих, які знаходяться в непритомному стані. Хворому в непритомному стані, вводити в шлунок може тільки лікар реаніматолог, який володіє технікою інкубації трахеї. Промивання шлунку протипоказане хворим гіпертонічною хворобою, стенокардією, цирозом печінки, виразковою хворобою шлунку і 12-палої кишки і іншими хворобами.
Клізми - це введення в нижній відрізок товстої кишки різних рідин з лікувальною та діагностичною метою. Є клізми: очисні, сифонні, послаблюючі, лікувальні і живильні. Очисна клізма застосовується при запорах, підготовці до операцій, родів, рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, нирок, хребетного стовпа і кісток тазу, при підготовці до ендоскопічного дослідження кишок, перед проведенням лікувальної та живильної клізми.
Протипокази: гострий апендецит, гострі запальні захворювання товстої кишки є нахилом до кровотеч, тріщин випадіння прямої кишки, розпад пухлини прямої кишки, апендецит, перші доби після операції на кишечнику.
Сифонну клізму застосовують при відсутності ефекту від очисної, при кишковій непрохідності, отруєнні, підготовці хворого до операції на товстому кишечнику.
Послаблюючі клізми (олійна, гіпертонічна, емульсійна) застосовують при стійких запорах і неефективності очисної клізми, у перші дні після операцій на органах черевної порожнини, після родів.
Лікувальні клізми служать для введення в пряму кишку деяких ліків. Вони є місцевої і загальної дії. Клізми місцевої дії переважно застосовують в мікроклізмах (максимальна кількість до 200 мл), мають протизапальну і обволікаючу дію. Клізми загальної дії використовують у випадках, коли ліки не можна ввести через рот або парантерально.
До 200 мл ліки можна вводити у мікроклізмах, а більше 200 мл - крапельним шляхом.
Живильні клізми теж можна вводити як у мікроклізмі так і крапельним способом.
При накопиченні великої кількості газу в кишках (метеоризмі), у пряму кишку вводять газопровідну трубку. Протягом доби трубку можна вводити 2-3 рази через певні проміжки (1 годину). Виведення газів із кишечника можливе і при очисній клізмі. Газопровідну трубку застосовують, коли ні спеціальна дієта, ні приймання активованого вугілля або настою ромашки не дає ефекту, а метеоризм значно турбує хворого.
Loading...

 
 

Цікаве