WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні аспекти амбулаторного лікування запалення статевих органів жінок - Реферат

Сучасні аспекти амбулаторного лікування запалення статевих органів жінок - Реферат

жіночих консультаціях денного стаціонару. Фізіотерапевтичне лікування має бути досить тривалим (20-25 процедур) та багатокурсовим (2-3 курси з інтервалом у 2 місяці). Бажано використовувати переважно внурішньовагінальні та ректальні методики здійснення фізіотерапевтичних процедур.
Для фізіотерапії ЗЗСО застосовують такі штучні (преформовані) фізіотерапевтичні фактори.
1. Світлолікування - УФ-промені, лазерні промені.
2. Вібраційна терапія - масаж, ультразвукова терапія.
3. Електролікування - перемінні електромагнітні поля високої (ВЧ), ультрависокої (УВЧ) та надвисокої (НВЧ) частоти; індуктотермія; постійні (ПМП) та перемінні (ПеМП) магнітні поля; діадинамічні токи; мікрохвилі сантиметрового (СМХ) та дециметрового (ДМХ) діапазону тощо.
4. Поєднання різновидів фізіо-фармакотерапії - електрофорез, фонофорез лікарських засобів.
Фізіотерапію застосовують переважно при підгострих та хронічних ЗЗСО. При підгострому та хронічному ендоцервіциті призначають ендоцервікальний електрофорез цинку, ендоцервікальну індуктотермію; ДМХ-терапію струмаминадтональної частоти, яка виконується апаратом "Ультратон" через вагінальний електрод, що вводять у заднє склепіння піхви. Рекомендований низькочастотний фонофорез з препаратами специфічної та неспецифічної дії (перекис водню, фурацилін, антибіотики, вітаміни тощо).
При підгострому запаленні матки та придатків доцільно починати лікування з призначення легких процедур м'якої дії: компресів, інфрачервоних променів, електрофорезу лікарських засобів. При ниючому болі вводять амідопірин та кислотний залишок саліцилової кислоти; при спастичному болі - магній; при спайковому процесі - йод, цинк; при геморагічному синдромі - кальцій.
Період загострення хронічних ЗЗСО може перебігати в 2-х варіантах. У першому варіанті загострення супроводжується дією інфекційно-токсичного фактора, нерідко з ексудативною реакцією в придатках матки. В патогенезі другого варіанту дія мікробного фактора не виражена, характерні симптоми запалення не виявляються. Провідну роль у клініці відіграють зміни в нервовій системі (невралгії тазових нервів, порушення в периферичних гангліях вегетативної системи), а також зміни функції гіпофіза та яєчників. Фізіотерапевтичні методи лікування теж треба застосовувати диференційовано.
У першому варіанті можуть призначатися СМХ та ДМХ-терапія, ПеМП ВЧ, ПеМП УВЧ. При наявності міоми матки, ендометріозу, мастопатії показаний електрофорез, фонофорез лікарських засобів.
У другому варіанті провідну роль у терапії ЗЗСО відіграють імпульсні струми низької частоти, УЗ в імпульсному режимі, магнітне поле ВЧ, електрофорез, фонофорез. При спайкових процесах у малому тазі та стійкому больовому синдромі можна застосовувати діадинамічні токи, поєднаний електрофорез амідопірину та саліцилової кислоти; виключається електрофорез із кальцієм. Якщо спайкові процеси поєднані з гіпофункцією яєчників, можна призначити електрофорез міді з індуктотермією або електрофорезом гіалуронідази; при гіперестрогенії та ановуляції - електрофорез йоду; при гіполютеїнізмі - електрофорез цинку. При незміненій гормональній функції яєчників рекомендована індуктотермія в комбінації з електрофорезом йоду чи гіалуронідази.
Симптоматична терапія
Для симптоматичної терапії можуть бути використані спазмолітики (Но-Шпа, Баралгін), ненаркотичні анальгетики (Анальгін, антипірин); препарати, що підтримують функції печінки (Хофітол, Есенціале), шлунково-кишкового тракту (Лінекс) тощо.
Реабілітація жінок, що перенесли запалення статевих органів
Відомо, що після зникнення клінічних ознак запалення статевих органів не спостерігається повного морфологічного і функціонального відновлення репродуктивного здоров'я жінок, що є кінцевою метою лікування в гінекології.
Значною мірою відновленню специфічних функцій організму жінки сприяють методи фізіотерапії, які описані вище. Може бути застосована голкорефлексотерапія, вплив на біологічно активні точки імпульсними струмами різних частот, лазерними променями.
У подальшому може бути рекомендовано санаторно-курортне лікування. Природні фактори дозволяють скоротити термін, необхідний для відновлення здоров'я, або досягти успіху там, де попереднє лікування не привело до остаточного вилікування хворої.
Обов'язковим компонентом обстеження жінок із ЗЗСО перед направленням на курорт повинно бути визначення гормональної активності яєчників. Цей показник відіграє важливу роль при рекомендації конкретного курорту. При гіпофункції яєчників запального генезу найбільш доцільним є направлення хворої на грязелікування, бальнеокурорти з сульфідними чи хлоридними натрієвими водами, з нафталаном. Пелоїди (лікувальні грязі) мають знеболюючий, розсмоктуючий, протизапальний ефекти, покращують гемодинаміку органів малого тазу, підсилюють гормональну функцію яєчників, стимулюють знижену скоротливу активність маткових труб. Схожу дію мають сульфідні та хлоридно-натрієві води.
Гіперестрогенія є показанням до застосування радонових вод, а вищеназвані курорти протипоказані. В основі механізму лікувальної дії радонових вод лежать реакції, що обумовлені впливом a-випромінювання на клітинно-молекулярному рівні. Це сприяє вираженій протизапальній дії, ліквідації набряку та стиснення нервових тканин, покращенню метаболізму і кровопостачання, що, в свою чергу, є важливим чинником знеболювальної дії.
Реабілітаційні дії повинні проводитися з урахуванням віку хворих, супутніх захворювань, стану нейроендокринної системи, імунітету. При своєчасному призначенні адекватного лікування, правильному проведенні реабілітації більшості жінок, що перенесли ЗЗСО, репродуктивне здоров'я можна відновити.
Література
1. Абрамченко В. В., Башмакова М. А., Корхов В. В. Антибиотики в акушерстве и гинекологии. С.-Пб., СпецЛит, 2000, с.215.
2. Безнощенко Г. Б. Неоперативная гинекология. М., Медицинская книга, 2001, с. 153-222.
3. Венцковский Б. М., Гордеева Г. Д. Анаэробные инфекции в акушерстве и гинекологии // Вестник ассоциации акушерства и гинекологии Украины, 2000, #2.
4. Иммунодиагностика и иммунокоррекция в клинической практике (под ред. Столярова И. Д.), С.-Пб., Сотис, 1999, с. 167.
5. Кулаков В. И., Вихляева Е. М. Инфекционная патология репродуктивной системы женщины // Акушерство и гинекология, 1995, #4, с. З-6.
6. Серов В. Н., Тихомиров А. Л., Лубнин Д. М. Современные принципы терапии воспалительных заболеваний женских половых органов (методическое пособие). М., Московский государственный медико-стоматологический университет, 2000, с. 19.
7. Paavonen M. D. Pelvic inflammatory disease // Dennatologic clinics, 1998, V.16, #4, р.747-756.
Loading...

 
 

Цікаве