WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні аспекти амбулаторного лікування запалення статевих органів жінок - Реферат

Сучасні аспекти амбулаторного лікування запалення статевих органів жінок - Реферат

перші два дні, а потім знижують дозу до 125 мг через день протягом чотирьох тижнів.
Циклоферон - стимулює вироблення всіх типів інтерферонів. Препарат призначається у формі внутрішньом'язових ін'єкцій по 2 мл (250 мг) 1 раз на добу за схемою: 1, 2, 3, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23 дні, на курс 10 ін'єкцій.
Неовір - індукує утворення всіх типів інтерферонів, особливо a-ІФН. Призначають по 250 мг внутрішньом'язово з інтервалом 18-36 годин.
Препарати мікробного походження
Пірогенал, Продігіозан - стимулятори В-лімфоцитів. Ці препарати наразі широкого застосування в клінічній практиці не мають.
Синтетичні імуномодулятори
Левамізол (Декарис) - стимулює функції Т-лімфоцитів, особливо Т-супресорів, фагоцитарну активність макрофагів. Призначають по 150 мг на добу всередину протягом 3-х діб або 1 разна тиждень. Препарат потребує контролю за числом лейкоцитів крові.
Ликопід - синтетичний аналог мінімального компоненту клітинної стінки бактерій. Підсилює фагоцитоз, стимулює синтез інтерлейкіну (ІЛ)-1, який в свою чергу активізує В- і Т-лімфоцити. Дози: пігулки по 1 мг - сублінгвально, 10 мг - всередину. Призначають по 1-2 пігулки перед їжею 1-3 рази на день протягом 10 днів.
Імунофан - синтетична похідна гормону тимопоетину. Фармакологічна дія препарату має декілька фаз - швидку (2-3 години), середню (до 10 діб), повільну (до 4 місяців). У швидку фазу наявний детоксикаційний ефект - підсилює антиоксидантний захист організму. В середню фазу - підсилює реакції фагоцитозу. В повільну фазу - відновлює порушені показники клітинного та гуморального імунітету. Дія препарату на продукцію специфічних антибактеріальних антитіл аналогічна до дії лікувальних вакцин. Призначають підшкірно або внутрішньом'язово дозою 1,0 мл 1 раз на 2 доби. Курс лікування - 10-15 ін'єкцій.
Тимоген - регулює реакції клітинного, гуморального імунітету, підсилює процеси диференціювання лімфоїдних клітин, нормалізує кількість субпопуляцій Т-лімфоцитів та їх співвідношення. Тимоген є складовою частиною препарату Цитовір. В аерозолі його призначають по 2 дози (0,1 мг) в кожну ніздрю 1 раз на день протягом 10 діб.
Діуцифон - стимулятор Т-системи імунітету. Призначають по 1 г всередину З рази на день протягом 2-3 тижнів.
Метилурацил - стимулює переважно Т-систему імунітету, фагоцитоз, лейкопоез. Призначається по 0,5 г всередину 4 рази на день протягом 2-3 тижнів.
Застосування стимуляторів різних ланок імунної системи потребує не тільки серйозних підстав, але й індивідуального підбору препаратів in vitro. При неможливості виконання цього правила треба орієнтуватися на відомий механізм дії препарату. Призначаються при стабільних порушеннях імунного статусу, встановлених при дослідженні імунограми.
Певну імуностимулюючу дію мають так звані біогенні стимулятори та адаптогени. Ці засоби активують енергетичне забезпечення захисних реакцій організму шляхом прискорення реакцій ферментних систем та процесів біосинтезу ферментів. До цих препаратів належать екстракт алое, Плазмол, Біосед, ФІБС, завись плаценти, Румалон, а також препарати елеутерококу, женьшеню тощо. Всі адаптогени малотоксичні, тому можуть застосовуватися довготривало без ризику ускладнень.
До групи біостимуляторів можна зарахувати Полібіолін - препарат, який отримують із донорської сироватки крові людини. Полібіолін має значний розсмоктуючий ефект. Призначається по 0,5 г (розвести в 5 мл 0,25% розчину новокаїну) внутрішньом'язово щоденно, на курс 10 ін'єкцій.
Ферментотерапія
Для ферментотерапії застосовують препарати Вобензим, Флогензим, Мулсал тощо, які являють собою стабільні суміші ензимів рослинного та тваринного походження. Вобензим і Мулсал додатково містять рутин. Ферментативні препарати підвищують функціональну активність макрофагів, збільшують кількість Т-лімфоцитів, ліквідують утворені імунні комплекси, сприяють підвищеному утворенню ІЛ-1 та ІЛ-6. Крім того, вони покращують мікроциркуляцію, позитивно впливаючи на реологічні показники крові. Препарати цієї групи можна застосовувати і в гострій стадії захворювання.
Вобензим призначають по 3 пігулки 3 рази на день за 30-40 хвилин до їжи, запивати його слід великою кількістю води (до 250 мл). Максимальна доза - 30 пігулок на добу.
Флогензим - по 2 пігулки 3 рази на день, за тими ж правилами. Максимальна доза - 12 пігулок на день.
Мулсал - 3-4 пігулки 3 рази на день, дозу можна підвищити у 3-4 рази. Для ферментотерапії застосовують також препарати гіалуронідазної дії - Лідазу, Ронідазу, які мають фібринолітичні властивості. Ці препарати доцільно призначати при підгострих та хронічних запаленнях. При ЗЗСО внутрішньом'язове введення Лідази малорезультативне. Доцільніше використовувати ці препарати у свічках, що дозволяє наблизити їх до патологічного осередку. Можна рекомендувати свічки такого складу: Лідази 32 УО або Ронідази 0,3 г, натрію саліцилату та амідопірину по 0,2 г, на курс 20-30 ректальних свічок.
Місцева терапія
Зважаючи на схильність до висхідної інфекції при ЗЗСО, дуже часто супутнє ураження сечовивідних шляхів, великий процент мікстінфекцій - місцева терапія не має великого значення. Застосовують інсциляції у вагіну, уретру антисептичних засобів; вагінальні тампони, свічки, пігулки; мазеві аплікації до цервікального каналу, вагіни тощо. При цьому лікарські засоби краще давати в комбінаціях. Доцільно для підсилення проникнення ліків через слизові оболонки включати до цих комбінацій Димексид, який має здатність проходити через біологічні мембрани.
Для місцевого лікування можна використовувати ферментний препарат Хімопсин, який розчиняють по 25 мг у 10 мл стерильної води, інстилюють в уретру, цервікальний канал, вводять тампони у піхву на 2 години.
Для інстиляцій та тампонів можна призначати 10% лінімент дібунолу, 1-2% розчини Протарголу, Коларголу тощо.
Схеми місцевого застосування інтерферонів.
1. Лейкоцитарний інтерферон людини у вигляді 50% мазі вводять у цервікальний канал на турундах один раз на день протягом 2-4 тижнів.
2. Розчин інтерферону ІВС або лейкоцитарного інтерферону (1-2 ампули) застосовують для гінекологічних ванночок на 5 хвилин, щоденно протягом 2-4 тижнів.
3. Вагінальні кульки з лейкоцитарним інтерфероном або інтерфероном ІВС вводять у піхву 2 рази на день від 2 тижнів до 2 місяців.
При всіх методах місцевого застосування інтерферонів перед введенням лікувальних препаратів проводять обробку піхви розчином борної кислоти (1чайна ложка на 1 л води).
Фізіотерапія
Виходячи з того, що після отримання фізіотерапевтичних процедур рекомендується відпочити не менш як 30 хвилин і уникати переохолодження, фізіотерапію можна проводити тільки в умовах наявності в
Loading...

 
 

Цікаве