WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасна концепція знеболювання та нові підходи до корекції гострого болю - Реферат

Сучасна концепція знеболювання та нові підходи до корекції гострого болю - Реферат

внутрішньовенною [33]. Доречним є застосування Стадолу при знеболюванні після амбулаторних педіатричних операцій (герніотомії та орхопексії) на противагу морфіну [28]. Після кесарева розтину препарат має переваги перед морфіном при епідуральній анальгезії [22], однак суттєвим недоліком є його недостатня тривалість дії, що підтверджується також в іншій роботі [8]. Стадол може з успіхом використовуватись для лікування ниркової коліки [12]. Торакальна епідуральна анальгезія Стадолом із морфіном добре зарекомендувала себе після операцій на відкритому серці [І4]. До 89% пацієнтів відчували покращення стану при внутрішньом'язовому введені Стадолу після ортопедичних операцій [29]. Навіть у порівнянні з морфіном при КПА препарат мав задовільний ефект [24]: до 84% пацієнтів були задоволені проведенням КПА з ним [36]. Окремі повідомлення свідчать про можливість субарахноїдального застосування Стадолу [30]. Крім того, препарат може вводитися за допомогою тривалої внутрішньовенної інфузії та подовженою епідуральною анестезією. Таким чином, різноманіття шляхів застосування Стадолу робить його універсальним препаратом для післяопераційного знеболювання.
Стадол у педіатрії
Велика кількість публікацій присвячена використанню Стадолу для післяопераційного знеболювання в педіатрії. Він не тільки підвищує ефективність знеболювання, але і зменшує кількість побічних явищ. Так, використання Стадолу (40 мкг/кг) із морфіна сульфатом (80 мкг/кг) при епідуральній анестезії зменшує кількість побічних ефектів морфіну [17]. Внутрішньом'язове застосування Стадолу ефективне в 100% випадків у підлітків в ортопедичній хірургії [29]. Стадол може бути складовою частиною збалансованої анальгезії щелепно-лицьової хірургії [20]. Іншим варіантом знеболювання є епідуральне болюсне застосування бупівакаїну із морфіном (50 мкг/кг) та Стадолом (10 мкг/кг) із наступною інфузією 0,1% розчину бупівакаіну з морфіна сульфатом (20 мкг/кг) і Стадолом (4 мкг/кг) із швидкістю 0,3 мл/кг/год [11]. При дорсальній ризотомії можна використовувати епідуральну суміш морфіну 50-60 мкг/кг і Стадолу 15-20 мкг/кг з наступною інфузією морфіну - 5 мкг/кг/год і Стадолу 1,2 мкг/кг/год [15].
Стадол і акушерська анальгезія
Серед інших наркотичних анальгетиків Стадол має переваги під час знеболювання пологів. Він є більш ефективним ніж фентаніл при внутрішньовенному введенні [7]. Препарат може використовуватися для контрольованої пацієнтом анальгезії разом із бупівакаіном за такою схемою: болюс 7,5 мл 0,125% бупівакаїну плюс 1 мг Стадолу з наступною інфузією 0,0625% бупівакаіну плюс 0,002% Стадолу 12 мл/год [25]. Стадол викликає менший респіраторний ацидоз у матері та метаболічний ацидоз у плода у порівнянні з іншими частковими агоністами-антагоністами опіатних рецепторів - налбуфіном та пентазоцином [32]. Внутрішньовенне введення Стадолу ефективніше за меперидін [13]. Крім того, після кесарева розтину оптимальною комбінацією для епідурального введення вважається морфін 4 мг плюс Стадол 3 мг [36].
Опіковий біль і Стадол
Ще одним різновидом гострого болю є опіковий , який має свої особливості та складається з трьох основних компонентів.
1. Фоновий біль: у спокої на ділянках опіку, в місцях забору донорської шкіри під час аутодермопластики.
2. Біль при рухах: зміні положення тіла, поворотах у ліжку, ходьбі.
3. Процедурний: під час обробки ран, яка повинна виконуватися щоденно, а інколи й декілька разів на день; може сягати нестерпного рівня.
Характеристики опікового болю:
o залежить від індивідуальних відчуттів пацієнтів;
o може тривати тижні й місяці;
o не має тенденції до зменшення з часом, крім випадків зменшення опікового болю наприкинці терміну перебування в стаціонарі.
Ключові принципи оптимізації опіатної фармакотерапії при опіках [1]:
o оцінка та лікування окремо всіх трьох компонентів опікового болю;
o індивідуалізація дозування з використанням частих доз із урахуванням реальної потреби хворого в анальгетиках та зміни стану опікових ран;
o оцінка та регулярне документування болю та ефективності терапії, що є необхідним для забеспечення раціонального пристосування медикації до фонового болю та гострих проявів;
o моніторинг побічних ефектів та їх попередження чи лікування мають переваги перед недостатньою аналгезією хворого;
o завжди потрібно розглядати можливість використання нестероїдних протизапальних препаратів разом із сильними опіатами, бо вони підсилюють анальгезію та зменшують ризик розвитку побічних ефектів;
o треба проводити моніторинг рівня занепокоєння та настрою хворого, застосовувати медикаментозні та немедикаментозні втручання для доповнення, а не заміщення анальгетиків [18].
Для лікування опікового болю Стадол має суттєві переваги завдяки наступним чинникам:
o не викликає розвитку толерантності;
o не впливає на функцію зовнішнього дихання;
o забезпечує стабільність периферичної гемодинаміки;
o є імуномодулятором;
o ефект розвивається швидко;
o тривало зберігається післяопераційна анальгезія.
Стадол є оптимальним засобом для лікування гострого болю, зокрема післяопераційного, у дорослих та дітей, знеболювання пологів і хворих з опіками. Його унікальні властивості потребують подальшого вивчення щодо встановлення чітких показань для його використання.
Провідні фахівці в галузі вивчення і лікування болю Libeskind JC. і Melzak R.I. у 1987 році стверджували: "За будь-яких обставин свобода від болю має бути основним правом людини, яке обмежене лише нашими знаннями для досягнення цієї мети".
Медицина увійшла з декількома невирішеними проблемами у нове тисячоліття. Однією з них є проблема усунення різних видів болю. Ми сподіваємося, що нові препарати, які з'являються зараз, зокрема Стадол, допоможуть нам за допомогою диференційованого підходу до знеболювання кожного окремого пацієнта поступово поліпшити результати лікування в цілому.
?
Література
1. Бондарь М.В., Лисецкий В.А., Беспалов А.А., Бишовец С.Н., Вольський Г.В., Каневская Т.К., Кушик В.И. К вопросу о роли Стадола в анестезиологии и интенсивной терапии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.
2. Лебедева Р.Н., Никода В.В. Фармакотерапия острой боли. М. Аир Арт, 1998, с. 184.
3. Левшанков А.И., Полушин Ю.С. Пути повышения эффективности послеоперационной анальгезии//Анестезиология и реаниматология, 1999, #2, с.25-29.
4. Послеоперационная боль. Руководство. Под ред Ф. Майкла Ферранте, Тимоти Р. Вейд Бонкора - М., Медицина, 1998, с. 640.
5. Усенко Л.В., Кобеляцкий Ю.Ю., Павлов В.А., Гавура А.Я. Первый опыт создания службы лечения послеоперационной боли в Украине // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія, 2000, #2(д). Матеріали Пленуму Асоціації анестезіологів України, Ялта, 26-28 вересня 2001 р., с.111-115.
6. Ackerman WE, Jneja MM, Kaczorowski DM, Colclough GW A comparison of the incidence of pruritus following epidural opioid administration in theparturient // Can. J. Anaesth,-1989.-V.36, #4.-P.388-391.
Loading...

 
 

Цікаве