WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив - Реферат

Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив - Реферат

манія переслідування - хворим здається, що все оточення має до нього відношення; більшість людей є ворогами і хочуть їх отруїти чи вбити і т.п.;
" маячні ідеї метаморфози - зміни особистості.
2) Над цінні ідеї - патологічне перетворення природної реакції на реальні події; домінування у свідомості ідей, які не відповідають їх дійсному значенню, супроводжуються значною емоційною напругою і відсутністю. Критичного відношення до них.
3) Нав'язливі думки - думки, уявлення. Згадування. Які виникають мимо волі людини при повній критичності своїх суджень:
" нав'язливі стани, серед яких - фобії;
- агорафобія - страх перед широким простором;
- клаустрофобія - боязно закритих приміщень;
і інші.
4) Паралогічне мислення - порушення здатності висловлювати правильні логічні судження.
5) Розенерство - безплідне мудрування" (міркування заради міркування).
6) Сповільнене мислення - хворі розмовляють і думають повільно.
7) В'язке мислення - хворі повторюють одні і ті самі думки.
8) Прискорене мислення - мовне збудження, вихор думок, що швидко змінюють одна одну; непослідовність думок; хворий не встигає закінчити оду фразу, а вже починає іншу.
За такими хворими дуже непросто доглядати. Хворі можуть неправильно розуміти або по своєму тлумачити звернення до них питання. Їхні неадекватні вчинки і висказування викликають роздратованість навколишні. Саме тому такі хворі потребують витримки і високого рівня співчуття. Найкраща форма поведінки для медичного працівника - доброзичливість.
6. Мова - основа мислення.
Мова - суспільно-зумовлена система знаків, що служить засобом спілкування в даному суспільстві.
Функції мови:
" спілкування (комунікативна функція) - це головна функція мови;
" означення (сигніфікативна функція);
" вираження (експресивна);
" впливу;
" передачі і засвоєння суспільно-історичного досвіду та знаряддя інтелектуальної діяльності тощо.
Фізіологічна основа мови - центральні механізми (різні відділи кори півкуль головного мозку) і периферичні механізми (функція голосових зв'язків, органів мови і дихання).
Види мови:
1) усна (експресивна) - мова вголос;
2) внутрішнє (імпресивна) - мова про себе і для себе;
3) письмова - мова при писанні.
Оскільки з допомогою речень людина має змогу виражати поняття, судження про предмети і явища, про їх найрізноманітніші властивості, зв'язки, тому мова тісно пов'язана з мисленням. Вона є безпосередньою дійсністю думки.
Розлади мови:
1) Афазія - порушення мови, спричиненні хворобливими процесами:
" динамічна афазія - порушення складного усного і писемного активного мовлення; хворий не може говорити фразами, хоча може повторити слова, назвати предмети і розуміти мову інших;
" еферентна моторна афазія - порушується принцип послідовності; хворий може вимовляти окремі звуки, але не в змозі об'єднати їх у слова;
" аферентна моторна афазія - порушується здатність вибирати потрібні звуки; буває також порушення самостійного письма і письма під диктовку;
" семантична афазія - порушується розуміння логіко-граматичних конструкцій; поєднання з порушенням лічби, просторового мислення;
" сенсорна афазія - порушення здатності розрізняти звуковий склад (труднощі в розумінні усного мовлення);
" амнестична афазія - порушення здатності називати предмети, причому можливість характеризувати їх зберігається; якщо підказати початкові букви, то хворий згадує потрібне слово.
2) Афонія - нездатність голосно говорити; хворий може шепотіти.
3) Дизартрія - розлад артикуляції, що виявляється в нечіткому вимовленні звуків (особливо приголосних) сповільненому або уривчастому мовленні, заїканні.
Догляд за хворими з розладами мови складає чималі труднощі: персонал часто не може зрозуміти хворого, а хворий не розуміє звернене до нього питання. При догляді за такими хворими від медичних працівників вимагається велике терпіння, спостережливість і чуйність.
7. Інтелект (від латинської - розсудок, розуміння) - це мислитель ні здібності людини.
Інтелект - це система всіх пізнавальних здібностей людини, зокрема, здібність до пізнання і рішення проблем, які визначають успішність будь-якої діяльності.
Форми інтелекту:
1) вербальний інтелект - включає запас слів, ерудицію, вміння розуміти прочитане;
2) здатність рішати проблеми;
3) практичний інтелект - вміння адаптовуватись до навколишньої обстановки.
Типи інтелекту:
1. - генетичний (не може бути виявлений жодним тестем);
2. - поведінковий (виявляється в поведінці людини на основі виховання, освіти і спадковості);
3. - вимірюваний (представляється оцінками з тестів).
Інтелект включає в себе набуті знання, досвід, здатність до їх подальшого накопичення і використання при розумовій діяльності.
Мислення являє собою активну функцію інтелекту. Тобто мислення - інтелект в дії.
Посередництвом мови формуються всі поняття, тому мислення, а, отже, і інтелект, неможливі без мови. А мислення і інтелект виражається через мову. Отже мова, мислення, інтелект - тісно взаємозв'язані.
Розлади інтелекту:
1) Олігофренія - це затримка розвитку інтелектуальної сфери, що виникає під впливом спадкових, внутрішньоутробних несприятливих факторів або перенесених у ранньому дитинстві захворювань. Поділяють на 3 форми:
" дебільність - легкий ступіть олігофренії, характеризується примітивність суджень і умовиводів, недостатньою диференціацією емоцій;
" імбецильність - форма олігофренії, яка посідає середнє місце між дебільністю і ідіотією, характеризується сповільненим і непослідовним мисленням; так, можуть писати окремі слова, але реченні скласти не під силу, рахують у межах двох десятків; їхня трудова діяльність має перебувати під постійним наглядом;
" ідіотія - найтяжча форма олігофренії, характеризується практичною відсутністю психічних реакцій і мовлення; не піддаються навчання, не здатні обожити себе, бо не відрізняють їстівне від неїстівного.
2) Слабоумство (деменція) - це стійке збіднення і спрощення психічної діяльності, що характеризується зниженням пізнавальних процесів, збідненням емоцій і порушенням поведінки; виникає у більш пізньому періоді життя під дією патогенних факторів. Поділяють на:
" тотальне слабоумство - виявляється у порушенні психічної діяльності, стиранні індивідуальних якостей особистості; хворі стають нетактовними некритичними до свої вчинків, втрачають основні морально-етичні властивості особистості;
" парціальне слабоумство - слабоумство з невираженими симптомами випадіння пам'яті, інтелекту, емоцій при наявності усвідомлення захворювання, а в ряді випадків із збереженням критичного ставлення до свого стану.
Хворих з розладами інтелекту непросто доглядати. Вони нерідко неправильнорозуміють або по-своєму тлумачать звернене до них запитання. Неадекватні висказування і вчинки їх викликають роздратованість навколишніх. Велика витримка і співчуття потребується від медичних працівників при догляді за такими хворими. Краща форма відношення - доброзичливість.
Loading...

 
 

Цікаве