WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив - Реферат

Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив - Реферат

Тема: Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив.
ПЛАН
1. Поняття медичного колективу, його значення для медичного працівника і для лікування. Одужання хворих. Поняття соціально-психічного клімату в колективі.
2. Принципи дружніх відносин в медичному колективі.
3. Причини сварок і пліток у медичному колективі і їх профілактика.
4. Такт і безтактність у стосунках медичних працівників.
1. Колектив (від латинської "колектівус" - збірний) - вищий рівень розвитку і фукціонування групи людей, які характеризуються спільними цілями.
В медичному колективі такими спільними цілями є діагностика і лікування хворих.
Успіх в лікуванні хворих багато в чому визначається взаємовідносинами медичних працівників між собою, тобто соціально-психологічним кліматом в медичному колективі.
Позитивний соціально-психологічний клімат в медичному колективі сприяє формуванню в кожного медичного працівника почуття задоволеності від участі у спільній діяльності, а звідси - бажання працювати, а, отже, підвищується ефективність праці і відповідно здійснюється благо приємний вплив на хворих.
І, навпаки, негативний соціально-психологічний клімат сприяє почуттю незадоволеності, понижується ефективність праці, і це негативно впливає на хворих.
Професійний склад медичного колективу:
1 - лікаря;
2 - середній медичний персонал;
3 - молодший медичний персонал;
4 - адміністративно-господарський персонал.
Головні гумові формування потрібних взаємовідносин в колективі:
1) творча діловитість і цілеспрямованість;
2) взаємна повага, чесність;
3) довіра і принципова критика.
Медичний колектив на вищому рівні свого розвитку стає колективом лікувальним, який безпосередньо здійснює терапевтичний вплив на хворих (якщо в медичному колективі позитивний соціально-психологічний клімат).
2. Колегами називають людей, об'єднаних спільністю ділових (професійних) інтересів.
Бути колегами - значить притримуватись принципів взаємоповаги і взаємодопомоги, взаємно збагачувати один одного щирістю і красою тощо.
Якщо у медичного працівника виникають сумніви, невпевненість в правильності міроприємств по здійсненню хворому допомоги, він звернеться за порадою до своїх колег, в першу чергу до більш досвідчених і знаючих, і з їх допомогою виділить труднощі, які виникли.
В боротьбі з недоліками в роботі важливе місце займає дружня, здорова критика (але тільки тут умові відсутності хворих). Якщо медичний працівник вміє переборювати свої слабкості, самокритичний, то і справедлива критика в його адрес зі зовсім не як особиста образа, а як необхідна допомога. Дружня критика примушує ретельно проаналізувати причини дефектів в своїй роботі, намітити шляхи їх усунення, зробити певні висновки, підсилити самоконтроль.
Починаючий медичний працівник потребує допомоги старших і більше досвідчених колег по роботі.
Підвищення ділового рівня середнього медичного працівника має бути постійною турботою лікаря (наприклад після обходу лікар має розказати медичній сестрі про зміни в станах хворих, дати їй пояснення до призначень і т.п.).
Обов'язки кожного лікаря і медичної сестри ж взаємне збагачення накопиченим досвідом, висновками своїх спостережень і роздумів тощо.
3. Основні причини сварок у медичному колективі:
" Строго не встановлені точні межі професійної діяльності і обов'язки тоді виникають труднощі і напруженість у відносинах медичних працівників (такі сварки здійснюються в основному між медичними сестрами, які замінюють одна одну).
Профілактика: встановлювати точні обов'язки кожного і точні межі професійної діяльності.
" Протиріччя в стилях роботи медичних працівників (наприклад зіткнення акуратності і неохайності і т.п.).
Профілактика: стиль роботи медичних сестер має бути по можливості однаковим, оскільки в ідеалі колектив характеризується єдиним стилем роботи.
" Невиконання службових обов'язків (наприклад, відлучення в робочий час і т.п.).
Профілактика: бесіда з колективом старшої медичної сестри, завідуючою відділом, головного лікаря.
" Неввічливість медичних працівників (високомірність, невихованість і т.п.)
Профілактика: підбір належного персоналу.
4. Так і безтактність в стосунках медичних працівників (виноситься на самостійну поза аудиторну роботу студентів).
4. Поняття уваги, її фізіологічна основа, види. Розлади уваги, поведінка медичного працівника з такими хворими (відведено на самостійну поза аудиторну роботу студентів).
5. Мислення - це процес опосередкованого і узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.
Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти й явити, доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і практично оволодіває ними. Отже, мислення - це вищий пізнавальний процес.
Фізіологічна основа мислення - діяльність кори півкуль великого мозку, яка здійснюється у взаємодії сигнальних систем.
Мислитель на діяльність людини складається з таких операцій (функцій):
1) аналіз - процес поділу на складові частини того, що сприймається;
2) синтез - процес мисленнєвого з'єднання в одне ціле окремих частин;
3) порівняння - встановлення схожості і відмінності ознак та властивостей об'єктів;
4) узагальнення -виділення головного, загального з розрізнених частин;
5) абстракція - перехід від одиничного до загального;
6) конкретизація - перехід від загального до одиничного.
Форми мислення:
" поняття - вищий рівень узагальнення;
" судження - відображає логічні зв'язки між предметами і явищами;
" умовивід - висновок, зроблений з кількох суджень.
Види мислення (за змістом розв'язуваних проблем):
1) наочно-дійове - розв'язування задачі здійснюється за допомогою реального перетворення ситуації, випробування властивостей об'єктивів (властиво і вищим тваринам);
2) наочно-образне - пов'язане з конкретними образами, ситуаціями і змінами в них (характерне для дітей молодшого віку - 5-6 років);
3) словесно-логічне (абстрактне) - узагальнення мислення у формі понять і міркувань (формується на основі наочно-дійового наочно-образного мислення в процесі ігрової, навчальної. Трудової і громадської діяльності людини.
Розлади мислення:
1) маячення - уявлення і умовиводи, що не відповідають реальності і в помилковості яких патологічно впевненого в їх правильності суб'єкта неможливо переконати:
" манія впливу - хворі думають, що їх гіпнотизують і т.п.;
" манія величності - хворі вважають себе видатним громадським діячем, вченим, артистом і т.п.;
" нав'язливі ідеї гріховності, самозвинувачення - хворі вважають себе злочинцями і т.п.;
" нав'язливі ідеї самоприниження - хворі вважають, що вони не варті того, щоб до них ставились по-людськи і т.п.;
" нав'язливі іде матеріального руйнування - хворі вважають, що вони, їх рідні,їх діти, місто - все зруйновано і т.п.;
" іпохондричного характеру - хворі вважають, що в них рак шлунку, немає серця і т.п.;
" параноїдна
Loading...

 
 

Цікаве