WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сульфаніламідні засоби - Реферат

Сульфаніламідні засоби - Реферат

частоту введення.
Лікування сульфаніламідами починають з ударної дози (2 грами). Потім призначають підтримуючі дози (0,5 - 1 грам), при цьому враховують тривалість дії препаратів. Препарати швидкої дії призначають через 4-6 год. (приблизно 4 рази на день) середньої тривалості 3 рази; тривалої - 1 раз на день. При призначенні доз враховується також важкість хвороби.
Значно розширює спектр протимікробної дії поєднання СА з триметопримом.
Як може змінюватися дія при комбінації лікарських засобів у даному випадку?
Спостерігається синергізм.
Що таке синергізм?
Найбільш широко використовується препарат бісептол. У різних країнах випускається під різними торговими назвами (ко-тримаксозол, бактрим, септрим, лідатрим, сульфатон та інші).
В склад бісептолу входить сульфаніламід, сульфаметоксазил (СА середньої тривалості дії) і триметоприм. В чому полягає синергізм? Ці речовини пригнічують синтез фолієвих кислот на різних стадіях і тому активність препарату збільшується на відміну від інших сульфаніламідів він проявляє бактироцидну дію, що забезпечує антимікробний ефект подібний до антибіотиків.
Загальними показниками до застосування сульфамідних засобів, що добре всмоктуються в ШКП, незалежно від тривалості дії, є такі інфекційні хвороби, як пневмонія, сепшис, менінгіт, гонорея, ангіни, отити, тощо. Лікування інфекцій сечовидільної системи ефективніше тим препаратам, які виділяються з сечею в незмінному вигляді, зокрема дросульфан, бісептол.
Засоби, які не всмоктуються в ШКТ (фталазія, фтазин) застосовуються при кишечник інфекціях.
Сульфаніламіди використовуються місцево у вигляді присипок (стрептоцид), мазей, при інфекціях шкіри і слизових оболонок, ранах і виразках.
Існують також сульфаніламіди для інгаляційного застосування, зокрема "Інгаліпт", до складу якого входять стрептоцид і нарсольфазол. Застосовують при фарингіті, стоматитах.
Комбіновані препарати (бісептолу) використовують при лікуванні багатьох інфекційних захворюваннях і ускладненнях як гострих, так і хронічних. (органів дихання, ШКТ, сечовидільної системи).
Тріумф, що супроводив клінічне застосування сульфаніламідів у перші після відкриття їхніх лікувальних властивостей був затьмарений в 1937рг. Появою повідомлень про ускладнення лікування хворих білим стрептоцидом. Згодом у міру відкриття нових сульфаніламідів і розширення сфери клінічного застосування їх, було описано багато випадків ускладнення лікування тим чи іншим препаратом.
Яка ж побічна дія їх? З чим вона пов'язана? Що таке біотрансформація? За рахунок чого вона здійснюється? Яких реакцій?
1. Сульфаніламіди перетворюються в печінці за рахунок реакцій ацетилювання. Ацетильні форми зв'язуються з білками сильніше, погано проникають в тканини і не дають протимікробної дії, але добре виводяться нирками і не піддаються реапсорбії. Ацетильні форми погано розчинні у воді, особливо у кислому середовищі сечі і випадають у вигляді кристалів, приводить до ускладнень. Кристали, що випадають в осад, подразнюють нирки і спостерігається біль у попереку, різь при сечовипусканні.
Для профілактики цього ускладнення під час лікування сульфаніламідами необхідно їх запивати великою кількістю рідини лужної реакції (боржомі, розчин натрію гідрокарбонату - понад 2 ч. на добу зверх звичайного раціону).
2. Тривалий прийом сульфаніламідів у великих дозах може привести до недостатності вітамінів, в основному групи В, тому що подавляють нормальну мікрофлору кишечника, порушується всмоктування вітамінів. Тому при тривалому лікуванні (7-14 днів) для профілактики потрібно призначити вітаміни групи В, в першу чергу тіамін, кислоту нікотинову.
3. Не дивлячись на високу вибіркову дію, сульфаніламіди можуть проявляти токсичну дію на кровотворення, нервову систему і інші органи. Пригнічуюча дія на кровотворення пояснюється з порушення всмоктування і зменшенням фолієвої кислоти. Тому введення в організм фолієвої кислоти можна рахувати профілактичним заходом. При тривалому лікуванні СА необхідно систематично проводити аналіз крові. При значному зменшенні кількості форменних елементів крові - сульфаніламіди необхідно відмінити.
4. Наслідком токсичної дії СА на ЦЖ може бути нудота, блювота, головний біль, головокружіння (це пов'язано з метоболізмом СА). А також причиною можуть бути шлунково-кишкові розлади.
5. При прийомі СА можуть виникати алергічні реакції.
Сульфаніламідні препарати короткої дії викликають негативні реакції частіше, ніж препарати тривалої дії, тому що вони призначаються в більших дозах. Поряд з цим побічні ефекти сульфаніламідів тривалої дії можуть бути більш стійкими, довготривалими, тому що з організму виділяються повільно.
Для забезпечення успіху в лікуванні хворого потрібно враховувати всі фактори. Старе правило "Лікувати не хворобу а хворого", а саме потрібно раціональне застосування хіміотерапевтичних засобів.
Повільніше розвивається стійкість (розистентність) мікроорганізмів до комбінованих препаратів.
Головним заходом, який знижує виникнення резистентних станів організму є раціональна хіміотерапія антимікробними засобами. Особливо небезпечне неправильне дозування і необгрунтована відміна хіміотерапевтичних засобів, що частіше спостерігається при самолікуванні. (Засоби повинні відпускатися тільки по рецептах, пояснити хворому про правильне споживання СА).
При лікуванні хіміотрерапевтичними засобами важливу роль відіграють захисні сили організму, тому при прийомі цих засобів необхідно вживати стимулюючі засоби,які підвищують захисні сили організму.
На прикладі сульфаніламідних засобів можна прослідкувати як вирішується основне завдання фармакології.
А яке основне завдання фармакології?
Це вивчення взаємозв'язку між будовою лікарських засобів і їх дією на організм, з метою одержання більш ефективних засобів.
Що включає в себе поняття ефективність засобу?
Це збільшення активності препарату і зменшення його побічної дії..
В зв'язку з тим, що перші одержані СА діють не тривало, швидко виводяться з організму (стрептоцид, норсульфазол, етазол та ін.), і тому потрібно використовувати великі дози (по 0,5 через 4-6 год); крім того у деяких мікроорганізмах швидко виробляється сульфаніламідостійкість, а ще збільшування доз приводять до більшої токсичності. В зв'язку з цим почалася робота по створенню сульфаніламідів пролонгованої дії. Ці засоби, зберігаючи структуру n-амінобензолсульфааміду відрізняються характером радикалів. Так були створені сульфопіридазин, сульфамонометоксин, сульфадиметоксин - препарати продовженої дії.
H2N - - SO2N - - OCH3
сульфапіридазин
H2N - - SO2N - - OCH3
сульфамонометксин
H2N - - SO2N - - OCH3
сульфадиметоксин
Ці засоби, на відміну від сульфаніламідів нетрилової дії мають ту перевагу, що створюють високі концентрації в крові довго затримуються в організмі, що дозволяє знизити дози їх прийому. Це в свою чергу значно зменшує можливість небажаних явищ. Як видно з формули, що всі препарати тривалої дії мають метоксильну групу (ОСН3) в гетероциклічному ядрі. Вважають, що метоксигрупа збільшує зв'язування з білками плазми, що і обумовлює тривалу дію препарату.
Отже, підводячи підсумок заняття, ми бачимо, що сульфаніламіди не втратили значення у лікуванні різних інфекційних хвороб. Кожний раз при одержанні нових сполук відкриваються все нові і нові закономірності зв'язку хімічної структури з фармакологічною дією, відкриваються нові шляхи цілеспрямованого синтезу. І цим самим ми змінюємо властивості препаратів у бажаному напрямку, одержуючи більш ефективніші лікувальні засоби.
3. Заключний етап лекції
№ п/п Завдання Час, год. Література Вказівки до завдання
Основна Додаткова
3.1 З лекції 2 М.Д.Гаєвий. Фармакологія. С.231-232, 244-246
В.В.Ряженов Фармакологія С.286-287, 308-314
М.П.Скакун, К.А.Посохова Основи фармакології з рецептурою
С.382-388 Г.А.Мелентьева, Л.А.Антонова Фармацевтическая химия
С.241-247
М.Д.Машковский Лекарственные средства Почитайте текст лекції і відтворіть її зміст з кожного пункту плану. Ознайомтесь з текстом основної і додаткової літератури, запам'ятайте матеріал, якого немає в лекції
3.2 З самостійної роботи по темі: "Похідні нітрофура-ну і 8-окси-хіноліну" 1 В.В.Ряженов Фармакологія С.314-318
М.Д.Гаєвий. Фармакологія.
С. 246-248
Loading...

 
 

Цікаве