WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Структурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень. - Реферат

Структурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень. - Реферат

(M±m)
Показник Група спостережень
контрольна 1-а 2-а 3-я
1 2 3 4 5
ЧМС, мг 776,0±13,2 868,60±12,9** 908,10±12,60** 916,20±12,30**
МЛШ, мг 482,7±8,7 550,10±8,4** 578,4±9,3 582,20±8,1
МПШ, мг 212,3±4,5 227,20±4,2* 235,6±5,1 237,8±4,8
МЛП,мг 33,4±0,9 37,70±0,81* 38,74±0,84 39,40±0,90
МПП, мг 35,1±0,9 38,30±0,84* 39,30±0,78 39,80±0,81
ШІ 0,439±0,009 0,410±0,008* 0,407±0,009* 0,408±0,012*
СІ 0,00430±0,00012 0,00480±0,00004* 0,00490±0,00005 0,00492±0,00005*
ІФ 3,10±0,02 3,60±0,05** 3,62±0,06** 3,64±0,06**
ІПр 0,951±0,021 0,984±0,024 0,986±0,018 0,990±0,015
% ЛШ 62,2±1,5 63,30±1,20 63,70±1,40 63,50±1,33
% ПШ 27,3±0,7 26,10±0,84 25,94±0,69 25,95±0,63
% ЛП 4,30±0,12 4,34±0,15 4,26±0,14 4,30±0,15
% ПП 4,50±0,12 4,41±0,14 4,32±0,15 4,34±0,16
ПСЛШ, см? 1,06±0,03 1,21±0,04* 1,29±0,03* 1,15±0,04
ПСПШ, см? 1,27±0,03 1,36±0,03* 1,46±0,04* 1,33±0,03
ПІ 0,830±0,018 0,889±0,021* 0,883±0,019* 0,865±0,018
ПСЛП, см? 0,320±0,006 0,358±0,008* 0,381±0,009** 0,346±0,006*
ПСПП, см? 0,370±0,007 0,403±0,009* 0,425±0,008*** 0,390±0,006*
ПІПр 0,860±0,018 0,888±0,021 0,896±0,019 0,877±0,024
ДКЛШ, мкм 15,0±0,30 18,30±0,42* 18,60±0,39** 18,90±0,45**
ДЯЛШ, мкм 6,00±0,09 6,0±0,08** 6,96±0,09** 7,14±0,08**
ЯЦІЛШ 0,140±0,002 0,142±0,003 0,140±0,004 0,143±0,005
ДКПШ, мкм 12,40±0,18 13,90±0,19** 14,10±0,21** 14,15±0,18**
ДЯПШ, мкм 4,8±0,06 5,30±0,05** 5,39±0,06** 5,50±0,07**
ЯЦІПШ 0,149±0,002 0,148±0,003 0,146±0,004 0,149±0,005
ДКЛП, мкм 9,50±0,15 10,70±0,18** 10,90±0,19** 11,20±0,16**
ДЯЛП, мкм 3,72±0,06 4,17+0,05** 4,24±0,05** 4,36±0,06**
ЯЦІЛП 0,1518±0,0027 0,1520±0,0030 0,1515±0,0036 0,1520±0,0033
ДКПП, мкм 8,70±0,12 9,50±0,15* 9,80±0,14* 9,90±0,16*
ДЯПП, мкм 3,35±0,06 3,70±0,05* 4,83±0,06** 4,96±0,07**
ЯЦІПП 0,1520±0,003 0,1517±0,0033 0,153±0,004 0,152±0,005
Примітка: *** - Р< 0,001; ** - Р<0,01; * - Р<0,05 у порівнянні з контрольними величинами.
В експериментальних тварин, у яких переважали парасимпатичні впливи в регуляції серцевої діяльності, ступінь зростання мас частин серця був більшим в порівнянні з попередніми спостереженнями. Так, маса лівого шлуночка в цих щурів зростала на 19,8 %, правого - на 10,9 %, лівого передсердя - на 15,9 %, правого - на 11,9 %. Ще більше при цьому зростали просторові характеристики камер серця. Площа ендокардіальної поверхні лівого шлуночка збільшувалася на 21,7 %, правого - на 14,9 %, лівого передсердя - на 19 %, правого - на 14,9 %. Це свідчить про переважання розширення камер серця в порівнянні із зростанням їхньої маси.
У тварин, у яких виявлено переважання симпатичних впливів на роботу серця, масометричні та просторові зміни його камер були іншими. При цьому маса лівого шлуночка зростала на 20 %, правого - на 12 %, лівого передсердя - на 17,1 %, правого - на 13,5 %. Динаміка просторових змін частин серця відрізнялася від вищенаведеної. Так, ПСЛШ при цьому збільшувалася на 8,5 %, правого - на 4,7 %, лівого передсердя - на 8,1 %, правого - на 5,4 %. Тобто, у цієї групи щурів гіперфункція міокарда супроводжувалася переважаючим зростанням мас частин серця в порівнянні із їхнім розширенням.
Артеріальний тиск під впливом фізичних навантажень знижувався. Найбільше він зменшився у тварин, у яких парасимпатична нервова система домінувала у регуляції кардіоритму. Так, у даних щурів він досягав 96,8±3,6 мм рт.ст. (контроль - 123,3±4,2 мм рт.ст., Р<0,01), у тварин 1-ої групи - 107,4±3,9 мм рт.ст. Остання величина також статистично достовірно відрізнялася від аналогічних контрольних параметрів (Р<0,05). У 3-й групі спостережень артеріальний тиск досягав 112,6±3,3 мм рт.ст. Даний показник статистично достовірно відрізнявся від артеріального тиску у інтактних тварин (Р<0,05).
Кореляційним аналізом встановлено, що існує сильний зв'язок між значенням інтервала R-R і ЧМС (r =0,91±0,03) і аналогічний від'ємний зв'язок між R-R і ШІ (r =0,796±0,012) у 1-й та 2-й групах спостережень. У 3-й групі експериментальних тварин ці зв'язки виявилися послабленими (r 0,60-0,68).
Майже аналогічні показники простежувалися між названим кардіоінтервалом і просторовими характеристиками шлуночків серця (ПСЛШ, ПСПШ).
Результати досліджень також свідчать про те, що для більшості експериментальних тварин характерним було зниження впливу симпатичної нервової системи в сторону переважання ваготонічного типу ритмічної діяльності серця. Така динаміка структури серцевого ритму під впливом фізичних навантажень оцінюється багатьма дослідниками як сприятлива [5,7].
Висновки
1. Систематичні фізичні навантаження динамічного характеру викликають істотну перебудову частин серця, яка характеризується їхньою гіпертрофією і розширенням.
2. Залежно від вегетативної регуляції серцевого м'яза спостерігаються різні варіанти адаптаційних процесів в частинах міокарда.
3. При збалансованих впливах симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи на роботу серця відзначається рівномірна гіпертрофія та дилятація частин серця з переважанням цих явищ у лівому шлуночку. При домінуванні вагусно-холінергічних впливів виявлено більший ступінь розширення камер серця в порівнянні із зростанням їхньої маси; посилення симпатичних впливів супроводжується переважаючим зростанням маси досліджуваних частин на відміну від просторових характеристик.
Література
1. Вылегжанина Т.А., Манеева О.А., Рыжковская Е.А. Симпатическая иннервация некоторых эндокринных органов при хроническом действии ацетата свинца// Морфология. - Т. 113, №4. - 1998. - С. 82-86.
2. Коган Б.И., Соловьева Л.А., Шевчук С.Н. Морфологические изменения в аденогипофизе, надпочечниках и щитовидной железе, вызванные воздействием вибрации и родоновых вод// Морфология. Киев. - 1984. - Вып. 9. - С. 18-24.
3. Кухар И.Д. Гистологическое и электронномикроскопическое состояние аденогипофиза крыс в первые трое суток после криодеструкции кожи// Вісник морфології. - 1998. - №4. - С. 78-79.
4. Каркарашвили Л.Ш. Морфологические изменения в гипофизе собак после введения изадрина// Мат. научной конф. молодых медиков Грузии. - Тбилиси, 1981. - С. 799-800.
5. Коваленко А.Н., Халявка И.Г. Гипофиз-адреналовая и гипофиз-гонадная система у лиц, перенесших острую лучевую болезнь в связи с аварией на Чернобыльской АЭС (по данным 6-летнего наблюдения)// Мед. радиол. и радиационная безопасность. - 1994. - №3. - С. 15-20.
6. Horvath E., Kovacs K. Pathology of the pituitary gland. - CRC Press, Boca Raton, 1980. - P. 1-83.
7. Белов А.Д., Лысенко Н.П., Прокопович С.А. Эффект сочетанного воздействия ионизирующего излучения, солей ртути и свинца на организм животных// Радио-биол. Съезд.
Loading...

 
 

Цікаве