WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аналізатори людини - Реферат

Аналізатори людини - Реферат

відповідного відділу кори великих півкуль головного мозку, де виникає відповідна слухова уява.
НЮХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
Нюх - це здатність сприймати запахи. Ця здатність здійснюється через нюховий аналізатор. Рецептором нюхового аналізатора є нервові клітини, розташовані в слизовій оболонці верхнього та частково середнього носових ходів.
Абсолютний поріг нюхових відчуттів у людини вимірюється частками міліграма речовини на літр повітря.
Приємні запахи сприяють покращенню самопочуття людини, а неприємні можуть пригнічувати, викликаючи негативні реакції. Вони здатні змінювати температуру шкіри, викликати відразу до їжі, підвищувати чутливість нервової системи, викликати пригніченість, дратівливість. Виявлено, що запах бензолу покращує слух, запах толуолу підвищує гостроту зору в сутінках, запах камфори підвищує чутливість очей до зеленого кольору і знижує до червоного.
СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР
Смак - відчуття, котре виникає під впливом певних хімічних речовин, розчинних у воді, на смакові рецептори, розташовані на різних ділянках язика. У фізіології та психології поширена чотирикомпонентна теорія смаку, згідно з котрою існує чотири елементарні смакові відчуття: солодкого, гіркого, кислого, солоного. Всі інші смакові відчуття є їх комбінацією. Різні ділянки язика мають різну чутливість до смакових відчуттів. Кінчик язика найбільш чутливий до солодкого, краї язика - до кислого га солоного. Корінь язика найбільш чутливий до гіркого. Сприйняття смакових речовин викликається хімічними реакціями в місці контакту речовини та смакового рецептора. Встановлено, що кожний рецептор містить високочутливі білкові речовини, котрі розпадаються під впливом певних смакових речовин. Збудження від смакових рецепторів передається в центральну нервову систему провідними шляхами.
Абсолютний поріг смакового аналізатора, виражений величинами концентрації розчину, в 10 000 разів вищий, ніж нюхового.
ДОТИК
Дотик - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату. Зовнішні механічні, температурні, хімічні та інші подразники сприймаються перш за все шкірним аналізатором.
Шкірний аналізатор складається з тактильних, температурних, больових та рухових відчуттів.
Основна роль у відчуттях належить тактильним відчуттям - дотику та тиску.
Абсолютний поріг тактильної чутливості характеризується мінімальним тиском предмета на поверхню шкіри, який викликає ледь помітне відчуття дотику.
Пороги відчуттів різних частин тіла:
- кінчики пальців руки - 3 г/мм2;
- зворотня сторона пальця - 5 г/мм2;
- живіт - 26 г/мм2,
- п'ятка - 250 г/мм2.
Поріг розрізнення складає приблизно 0,07 початкової величини тиску. Особливістю тактильного аналізатора є швидка адаптація. Зниження відчуття дотику або тиску залежить від сили подразника і для різних частин тіла знаходиться в межах від 2 до 20 с.
Температурна чутливість притаманна організмам, котрі мають постійну температуру тіла, яка забезпечується терморегуляцією.
Температура шкіри нижча, ніж температура тіла загалом, і на окремих ділянках складає, °С:
- чоло - 34-35 °С;
- обличчя - 20-25 °С:
- живіт - 34 °С;
- ноги - 25-27 °С
Середня температура ділянок шкіри, які не вкриті одягом, - 30-32 °С.
В шкірі людини є два види рецепторів, один з яких реагує на холод, а другий - на тепло. Латентний період температурного відчуття складає приблизно 250 мс. Просторовий поріг температурної чутливості при контактному впливі складає 1 мм2, при променистому - 700 мм2.
Абсолютний поріг температурної чутливості, який визначається за мінімальною зміною температури ділянок шкіри відносно власної температури даної ділянки тіла для теплових рецепторів - 0,2 °С, для холодових - 0,4 °С.
Больова чутливість. Відчуття болю виникає внаслідок подразнення чутливих нервових закінчень, розташованих в органах та тканинах тіла. Характер больових відчуттів залежить від особливостей органа, котрий зазнав больового впливу та сили цього впливу.
Різні захворювання характеризуються болем, котрий вказує "а наявність та локалізацію захворювання. Такий біль називається симптоматичним.
За місцем виникнення розрізняють два види симптоматичного болю:
- вісцеральний біль виникає при ураженні патологічним процесом внутрішніх органів. Цей біль характеризується широкою ірадіацією, коли при ураженні внутрішнього органа біль відчувається в іншій частині тіла;
- соматичний біль виникає при патологічних процесах в шкірі, кістках, м'язах. Цей вид болю точно локалізований.
Виявлено протиріччя між тактильними та больовими рецепторами. З'ясовано, що найменша щільність больових рецепторів припадає на ті ділянки шкіри, котрі найбільше містять тактильних рецепторів, і навпаки. Виявлене протиріччя зумовлене різними функціями рецепторів. Больові відчуття викликають оборотні рефлекси, зокрема, рефлекс віддалення від подразника.
Тактильна чутливість пов'язана з орієнтувальними рефлексами, і це викликає рефлекс зближення з подразником.
Біль є сигналом небезпеки, він спонукає організм до боротьби за самозбереження.
Поріг больової чутливості шкіри живота - 20 г/мм2, кінчиків пальців - 300 г/мм2. Латентний період - близько 370 мс.
РУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
Рухові реакції, пов'язані з м'язовими скороченнями, є однією з найбільш поширених видів рефлекторних реакцій організму, котрі забезпечують орієнтацію та переміщення тіла в просторі.
Всі рухові реакції за характером м'язових скорочень поділяються на дві категорії: реакції, котрі забезпечують тонус м'язових волокон - тривалі тонічні скорочення; реакції, які забезпечують локальні рухи.
Сила скорочення м'язів людини лежить в широких межах. Наприклад, номінальна сила кисті - 450-650 Н. Після відповідного тренування вона може бути доведена до 900 Н.
Діапазон швидкостей, котрі розвиваються руками людини, які рухаються, знаходиться в межах 0,01-8 000 см/с. Найчастіше використовуються швидкості 5-800 см/с. Швидкість рухів руками залежить від напрямку руху. Вертикальні рухи руками здійснюються швидше, ніж горизонтальні, рухи до себе здійснюються швидше, ніж від себе.
СПІЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ АНАЛІЗАТОРІВ
Аналізатори мають ряд властивостей:
- висока чутливість до адекватних подразників. Мірою кількісної оцінки чутливості є порогова інтенсивність подразника,, дія якого викликає відчуття;
- диференціальна (розрізняльна) чутливість. Аналізатори мають здатність виявляти відмінності за інтенсивністю подразника. Існує диференціальний поріг (найменшавеличина, на котру необхідно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну зміну відчуття).
Фізіолог Е. Вебер та фізик Г. Фехнер (Німеччина, середина минулого століття) встановили, що інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника, тобто існує кількісний взаємозв'язок між інтенсивністю відчуття та інтенсивністю подразника;
- аналізатори пристосовують рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника (адаптація). Завдяки адаптації при високих інтенсивностях подразників чутливість знижується, а при низьких підвищується;
- здатність аналізаторів тренуватися, що знаходить прояв і у підвищенні чутливості та в прискоренні адаптації;
- здатність певний час зберігати відчуття після припинення і дії подразника.
Loading...

 
 

Цікаве