WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Спостереження та догляд за органами травлення - Реферат

Спостереження та догляд за органами травлення - Реферат

перистальтику, а й сприяють переходу тканинної рідини в кишки за рахунок осмотичної дії. Після введення рідини хворому рекомендують 20-ЗО хв утриматися від акту дефекації, після чого його садять на судно або унітаз.
Фарфорове судно дезінфікують розчином сулеми (1:1000), металеве - З % розчином лізолу або 3 % мильно-карболовим. Після дезінфекції його споліскують гарячою водою. Судно треба підкладати підігрітим. Вода для клізм новина мати температуру 35-38 °С. Застосування холодної води не бажане, бо вона може спричинити спазм кишок і затримку випорожнення.
На особливу увагу заслуговують хворі, у яких мимовільно виділяється кал (нетримання калу-дисхезія). Це звичайно тяжкохворі, непритомні пацієнти. Їм треба давати їжу, яка має в'яжучу дію. Щодня вранці кишки спорожнюють за допомогою клізми. Протягом доби багато разів підкладають під хворого судно. Краще користуватися м'яким гумовим судном, на якому хворий може лежати протягом доби.
Харчування хірургічного хворого має велике значення для його одужання. Про це треба пам'ятати ще в передопераційний період. Перед плановими операціями краще здійснювати його оральним шляхом. Коли це неможливо, застосовують парентеральне (частіше внутрішньовенне) введення або вводять їжу через назогастральний зонд, гастро- чи снтеростому. Розрізняють індивідуальну і загальну дієту. Більшість хворих до операції перебувають на загальній дієті. Деякі хворі (із захворю-ванням печінки, підшлункової залози, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки і ін.)потребують
індивідуальної дієти. Вона показана хворим після операцій на органах травлення. Так, після видалення червоподібного відростка (апендектомії) та інших операцій на органах черевної порожнини з другої-третьої доби призначають слизові супи, вершки, киселі, сухарі, пізніше - каші, молоко тощо.
Після резекції шлунка (видалення його частини) хворі протягом 2 діб не Їдять, після чого їм призначають вищеназвані страви, поступово розширюючи їх асортимент.
Після операції на тонкій чи товстій кишці не слід давати хворому 'їжу, яка може посилювати перистальтику. Пити можна вже на другу добу після операції малими ковтками. З третьої доби починають годувати хворого, поступово розширюючи дієту. З раціону повністю вилучають молочну їжу, яка дуже швидко надходить із тонкої кишки в товсту і спричинює профузний пронос. Рекомендується солодка їжа, позаяк вона гальмує перистальтику кишок, сприяє нормалізації процесів усмоктування.
Після операції на прямій кишці треба домогтися, аби не було випорожнень протягом кількох діб. Для цього хворим дають настоянку опію (по 7 крапель З рази на добу).
Належну увагу, особливо після операції на органах травлення, треба приділяти питному режиму. Прийнята навіть у невеликій кількості рідина може посилити перистальтику кишок, що небажано після операції з накладанням на стінку шлунка чи кишок швів (небезпека розходження швів). У першу добу дозволяється лише змочувати губи ватним тампоном, а з другої пити воду ковтками.
У деяких хірургічних хворих (у непритомному стані, після операцій на органах травлення) застосовують пасивне харчування через назогастральний зонд (після операції накладання нориць на шлунок чи кишки - через зонд, вставлений у просвіт нориці). Для такого харчування використовують рідкі висококалорійні суміші (молоко, яйця, мед, слизові супи, кисіль тощо).
У разі виявлення у хворого глистів у передопераційний період, якщо операція планова, для профілактики після-операційних ускладнень проводять дегельмінтизацію.
За великого скупчення газів у кишечнику (метеоризм), що часто спостерігається після операцій на органах черевної порожнини, крім медикаментозних засобів, які стимулюють перис-тальтику (церукал, прозерин), у пряму кишку вводять газовідвідну трубку. Це гумова трубка завдовжки 20-25 см. Перед уведенням ії змащують вазеліном. Хворого кладуть на лівий бік, руками в рукавичках розводять його сідниці і коловими рухами вводять газовідвідну трубку на відстань 20 см. Після цього хворого перевертають на спину і підкладають судно, в яке опускають трубку. Вона залишається в прямій кишці протягом 2-3 год. У разі потреби через деякий час можна ввести трубку повторно.
Коли дозволяє характер операції, з метою запобігання метеоризму призначають дієту, з якої вилучають капусту, бобові, свіжий хліб, обмежують кількість картоплі, страви з борошна, ра-фінованих вуглеводів. Рекомендують приймати активоване вугілля, або карболен, настій ромашки лікарської, кропу посівного.
Іноді у хворих у післяопераційний період спостерігається гикавка, яка за частого повторення дуже докучає людині. Це наслідок подразнення діаф-рагмального нерва. Звичайно гикавка триває не довго, але іноді 2-3 тиж. У разі появи гикавки треба насамперед з'ясувати її причину. Коли вона не зв'язана з якимось післяопераційним ускладненням, з метою її усунення рекомен-дують для подразнення деяких рефлексогенних зон натискувати на очні яблука, між ніжками грудниноключично-соскового м'яза, натужуватися на висоті максимального вдиху, затискаючи ніс (прийом Вальсальви), набувати тієї чи тієї пози, а також призначати спазмолітичні та нейролептичні засоби.
Часто хворі скаржаться на печію (відчуття печіння за грудниною або в надчеревній ділянці). Звичайно вона супроводжує захворювання шлунка чи дванадцятипалої кишки (частіше буває у разі підвищеної кислотності). При цьому хворому рекомендують пити натрію гідрокарбонат з паленою магнезією.
Loading...

 
 

Цікаве