WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Методи підтримання дихання - Реферат

Методи підтримання дихання - Реферат

гіпотермії (при відкритій грудній клітці) можна швидше зігріти серце теплими розчинами.
Відкритий масаж серця здійснюють за такою методикою. Без спе-ціальної підготовки і анестезії виконують розтин у IV-V міжребер'ї. Його починають за 2 см від лівого краю груднини і закінчують по середній або задній аксилярній лінії. Після розтину грудної порожнини вводять руку і починають масаж серця в ритмі 60- 70 стискувань за 1 хв. Якщо через 30-60 с серцева діяльність не відновлюється, розтинають перикард і проводять масаж оголеного серця.
Реанімацію проводять до відновлення серцевої діяльності, після чого хворого поміщають у відділення реанімації й інтенсивної терапії. Якщо ж, незважаючи на всі перераховані вище засоби, на ЕКГ протягом 30 хв визна-чається пряма лінія (асистолія), серцево-легеневу реанімацію слід вважати неефективною, і її припиняють.
Слід пам'ятати, що після перенесеної зупинки кровообігу треба особ-ливо уважно спостерігати за основними життєво важливими системами та органами (ЦНС, серцево-судинна, дихальна, печінка, нирки тощо).
Найчастіше після зупинки кровообігу порушується функція ЦНС. Це пов'язано з високою чутливістю клітин мозку до гіпоксії і невідповідністю між високими енергетичними вимогами мозку і його низькими енергетичними резервами, що призводить до швидкого порушення всіх енергозалежних процесів, а саме, до паралічу іонних насосів, які потрібні для підтримки трансмембранного градієнту концентрації іонів. Тому наслідки реанімації часто визначаються оборотністю змін у ЦНС. Прогноз найбільш сприятливий у хворих з короткочасною непритомністю. Він стає сумнівним за тривалого коматозного стану і несприятливим у разі відсутності захисних реакцій понад 48 год.
У разі успішного оживлення звичайно спостерігається швидкий перехід від стану глибокої коми до стану приглушення і, нарешті, до опритом-нення. Тобто відновлення функції мозку розвивається у зворотномунапрямку.
Якщо хворий довго не виходить із стану непритоми, основну увагу приділяють заходам з відновлення функції ЦНС. З цією метою проводять комплекс лікувальних заходів. Продовжують ШВЛ чистим киснем у режимі гіпервентиляції із зниженням РаСО;
до ЗО-35 мм рт. ст., бо гіпокапнія зумовлює спазм судин і тим самим сприяє зменшенню набряку мозку.
Обов'язковим при набряку мозку є введення глюкокортикоідів (преднізолону у дозі 300-500 мг на добу).
З метою дегідратації призначають внутрішньовенне 20 % розчин маніту (з розрахунку 1-2 г/кг), внутрішньовенне або через зонд у шлунок уводять гліцерин (1-2 г/кг) чи сечогінні препарати (фуросемід - по 40-60 мг, урегіт -по 50-100 мг).
Під час дегідратаційної терапії слід підтримувати помірний негативний водний баланс. Це робиться для того, щоб лікворний тиск не перевищував 100- 120 мм вод. ст. і не падав нижче за 20-30 мм вод. ст., оскільки лікворна гіпотензія також негативно позначається на відновленні функції ЦНС.
При судомах і руховому збудженні показано вводити такі препарати: долан-тил, аміназин, дипразин, седуксен, димедрол, барбітурати внутрішньовенне.
Мозковий кровообіг стимулюють уведенням судинорозширюючих за-собів (еуфілін, кавентон), препаратів, що поліпшують реологічні властивості крові (реополіглюкін) і знижують її згортання (гепарин).
Для поповнення енергетичних ресурсів і інтенсифікації обмінних процесів у ЦНС призначають розчини глюкози (5- 10 %) з інсуліном, а також вітамінні препарати, зокрема піридоксин, ціа-нокобаламін, аскорбінову кислоту.
Ефективні препарати з групи но-отропів (ноотропіл, пірацетам).
Враховуючи можливість вторинного погіршення неврологічного статусу, слід навіть за найсприятливішого і швидкого перебігу відновного процесу обмежувати рухову активність хворих (протягом 10-12 діб) і виписувати їх не раніше як через 2 або й 3 тиж після клінічної смерті й реанімації.
Ускладнення, що пов'язані з серцево-легеневою реанімацією
Під час закритого масажу серця нерідко виникають переломи ребер. Звичайно вони бувають поперечними в ділянці III-IV міжребер'я по серединно-ключичній лінії або в місці з'єднання ребер з грудниною.
За множинних переломів ребер об'єм легень зменшується через деформацію грудної клітки. При цьому на передній і задній поверхнях серця виникають дрібні крововиливи, які зливаються в місцях, що відповідають ділянці стискання серця між грудниною і хребетним стовпом.
Рідше спостерігається пошкодження печінки, селезінки; підшлункової залози, що завжди супроводжується клінічно недіагностованим гемоперитонеумом.
Дещо інші ускладнення бувають у разі відкритого масажу серця. Часті-ше при цьому спостерігаються субен-докардіальні крововиливи на передній стінці лівого і правого шлуночків. У порожнині серцевої сорочки іноді ви-являють невелику кількість крові. Торакотомія з метою масажу серця іноді ускладнюється колапсом легень у зв'язку з пневмо-, гемотораксом і розтином легеневої тканини.
Патоморфологічні зміни, які пов'язані з пункцією серця, проявляються цятковими і щілинними дефектами, що оточені вузькою смужкою субейі-кардіального крововиливу. У окремих випадках після цієї маніпуляції у пе-рикарді виявляють 50-60 мл крові. Значно рідше спостерії-ається розвиток масивної гематоми в основі міжперед-сердної перегородки. За закритої де-фібриляції мікроскопічних змін у серці не виявляють. Відкрита дефібриляція супроводжується розсіяними краплинними субепікардіальними геморагіями у місцях прикладання електродів.
Одним із загрозливих ускладнень реанімації (за відсутності інтубаційної трубки в трахеї) є регургітація шлункового вмісту в дихальні шляхи. Вона виникає внаслідок попадання повітря в шлунок у разі форсованого вдування. Це, як правило, буває за недостатнього закидання голови, коли корінь язика частково перекриває вхід у трахею і основна частина повітря або кисню потрапляє не в легені, а в шлунок і перерозтягує його. Оскільки кар-діальний сфінктер у стані непритомності розслаблений, вміст шлунка витікає з нього і потрапляє в легені.
Loading...

 
 

Цікаве