WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Методи підтримання дихання - Реферат

Методи підтримання дихання - Реферат

ШВЛ, а другий - закритий масаж серця. Після вдування йдуть 4-5 натискувань (мал. 22,6). Правильність виконання масажу контролюється реаніматологом, який проводить ШВЛ (за наявністю пульсових поштовхів, що синхронні з натискуванням на груднину, на сонній або стегновій артерії).
Ефективність серцево-легеневої реанімації підтверджується такими ознаками:
1) звужуються зіниці;
2) синхронно з натискуванням на груднину на сонній артерії визначається пульсова хвиля;
3) відновлюється тонус повік (закривається очна щілина);
4) з'являються спонтанні рухи гортані;
5) поліпшується колір шкіри і слизових оболонок.
Через кожні 2 хв реанімацію на кілька секунд припиняють, щоб по-бачити, чи не з'явився пульс на магістральних судинах. Масаж серця і ШВЛ слід продовжувати до відновлення серцевої діяльності або протягом періоду, доки вдається забезпечити кровообіг, достатній для підтримки життєдіяльності головного мозку.
Якщо ж протягом 30-40хв ознаки клінічної смерті зберігаються, а спеціальну бригаду "швидкої" допомоги неможливо викликати (в умовах екс
педиції, у віддалених районах проживання і ін.), реанімацію припиняють.
Слід зазначити, що далеко не у всіх випадках навіть досвідчений фахівець з достатнім ступенем вірогідності може засвідчити безперспективність реанімації, а тому правильним буде за наявності навіть щонайменших сумнівів щодо цього продовжувати допомогу у повному об'ємі. Тільки за наявності ознак біологічної смерті серцево-легеневу реанімацію не виконують.
На II етапі серцево-легеневої реанімації використовують низку спе-ціальних діагностичних і лікувальних заходів, а саме :
1) застосовують відсмоктувачі (для видалення слизу, блювотини), по-вітроводи, що поліпшують прохідність дихальних шляхів, спеціальні присто-сування і апарати для ШВЛ;
2) ЕКГ-діагностику;
3) дефібриляцію у разі фібриляції;
4) корекцію метаболічного ацидозу.
Після відсмоктування з порожнини рота слизу, блювотних мас тощо здійснюють ШВЛ з допомогою повітроводів Гюдсля, Сафара, ручних дихальних апаратів типу РДА - 1,2, мішка АМБУ або портативних апаратів для ШВЛ типу "Пневмат" і ін.
У разі відсутності ефекту і тривалої реанімації слід проводити інтуба-цію трахеї, і після роздування манжети інтубаційної трубки відокремити дихальні шляхи від стравохода для запобігання аспірації й продовжувати ШВЛ. Однак інтубація показана тільки тоді, коли її проводить досвідчений анестезіолог не довше 20 с.
ШВЛ у цьому стані слід здійснювати за можливістю чистим киснем.
Під час серцево-легеневої реанімації не можна з метою відновлення дихання використовувати центральні аналептичні засоби (кофеїн, бемег-рид, коразол, цититон, лобелін, кордіамін і ін.), бо в умовах гіпоксії ці препарати здатні збуджувати ЦНС лише на дуже короткий період. Потім настає ще більше пригнічення її, в тому числі й дихального центра.
Для аспірації слизу, блювотини з дихальних шляхів використовують спеціальні відсмоктувані. При цьому продовжують закритий масаж серця загальними правилами.
Електрокардіографічний діагноз порушень серцевої діяльності, зумов-лених зупинкою кровообігу, є одним із невідкладних заходів, оскільки від нього залежить характер подальших терапевтичних дій. Найчастіше на ЕКГ виявляють:
а) фібриляцію шлуночків (безладно розташовані зубці різної ампліту-ди, відсутність серцевих комплексів);
б) асистолію (ізолінія, що свідчить про відсутність електричної актив-ності серця);
в) "неефективне серце" (електрична активність серця збережена, але серцеві скорочення різко ослаблені або відсутні). Всі ці порушення на ЕКГ супроводжуються ознаками зупинки кровообігу.
У всіх випадках зупинки кровообігу (поява на ЕКГ ознак асистолії або в'ялої фібриляції, "неефективного серця") внутрішньовенне вводять 1 мл 0,1 % розчину адреналіну та 1 мл 0,1 % атропіну сульфату (розводять його в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять по 5-7 мл цієї суміші через кожні 5 хв). Під час ін'єкції проводять закритий масаж серця.
Дітям грудного віку і новонародженим адреналін уводять з розра-хунку 0,05мг/кг, атропіну сульфат - у дозі 0,03 мг/кг.
Якщо неможливо швидко забезпечити венозний доступ, адреналін, атропіну сульфат уводять внутріш-ньосерцево. З цією метою здійснюють пункцію грудної клітки в ділянці III-IV міжребер'я, відступаючи на 1-2 см від лівого краю груднини.
Атропіну сульфат призначають з метою зниження тонусу блукаючого нерва, підвищення якого спричинює рефлекторну зупинку серця.
Адреналін підвищує перфузійний тиск під час зовнішнього масажу серця, стимулює спонтанне скорочення його, підвищує амплітуду фібриляції, тобто переводить дрібнохви-льову фібриляцію у великохвильову, що сприяє відновленню серцевого ритму.
Якщо на ЕКГ реєструється фібриляція шлуночків, проводять елек-тричну дефібриляцію, завданням якої є одночасна деполяризація всіх воло-конець серцевого м'яза електричним струмом, що пригнічує патологічні осередки збудження з подальшими ритмічними скороченнями від імпульсів синусового вузла.
Позаяк зупинка кровообігу супроводжується метаболічним ацидозом, прояви якого не зменшуються під час масажу і негативно впливають на міокард, усім хворим конче потрібно якомога раніше розпочати внутріш-ньовенне введення 8,4% розчину натрію гідрокарбонату з розрахунку
1 мл/кг або 4% його розчину по
2 мл/кг. Введення повторюють через кожні 10 хв до відновлення серцевої діяльності.
Крім цього, в умовах клініки є можливості для здійснення прямого (відкритого) масажу серця. Показання для його виконання:
1)тампонада серця;
2) ножове поранення серця;
3) розрив міокарда;
4) деформація хребетного стовпа (сколіоз, лордоз, кіфоз);
5) зміщення середостіння (пнев-мо-, гемоторакс, ателектаз легень після пневмонектомії);
6) вікончастий перелом ребер;
7) під час операцій на відкритій грудній клітці;
8) стійка фібриляція шлуночків;
9) тяжкий мітральний стеноз (коли потрібна комісуротомія);
10) у разі глибокої
Loading...

 
 

Цікаве