WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Переферична нервова система - Реферат

Переферична нервова система - Реферат


До периферичної нервової системи (systema nervosum periphericum) відносять нерви, які походять від стовбурової частини головного мозку (черепні нерви) та спинного мозку (спинномозкові нерви) описані в розділі "Автономна нервова система". Симпатичний стовбур, автономні вузли та автономні сплетення, розміщені біля судин та внутрішніх органів.
Черепних нервів (nervi craniales) дванадцять. Фізі-ологічне їх поділяють на три групи: І, II, VIII - нерви органів чуттів (нюху, зору, слуху та рівноваги); III, IV, VI, XI і XII - рухові нерви та V, VII, IX, X - змішані нерви
Нюхові нерви (nervi olfactorii) починаються тонкими стовбурцями (до 20), які йдут від рецепторів, розміщених на слизовій оболонці верхньої та середньої раковин носа та відповідної їм ділянки перегородки носа. Згадані стовбурці проходять у порожнину черепа через решітчасту пластинку решітчастої кістки і закінчуються в нюховій цибулині.
Зоровий нерв (nervus opticus) починається від специфічних клітин сітківки ока (рис. 155). З товщі очного яблука він виходить біля заднього полюса його і через зоровий канал переходить у порожнину черепа. У борозні перехрестя клиноподібної кістки перехрещу-
ються присередні частини волокон правого та лівого зорового нервів. Після перехресту утворюється зоровий шлях.
Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) за функцією - руховий, лежить разом з блоковим та очним нервами в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи. Проходить у порожнину орбіти через верхню очноямкову щілину і розгалужується на гілки, які іннервують прямі м'язи (верхній, присередшй та нижній), нижній косий м'яз та м'яз - піднімач верхньої повіки. У складі цього нерва йдуть також і парасимпатичні волокна до м'яза - звужувача зіниці.
Блоковий нерв (nervus trochleans) за функцією - руховий. У порожнину орбіти проходить крізь верхню очноямкову щілину. Ін-нервує верхній косий м'яз очного яблука.
Трійчастий нерв (nervus trigeminus) за функцією - мішаний, найтовщий з усіх черепних нервів. Виходить з речовини мозку двома корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньо-щелепний.
Очний нерв (nervus ophthalmicus) за функцією - чутливий, Іде в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи, проходить крізь верхню очноямкову щілину і в орбіті розгалужується на гілки, які іннервують шкіру ділянки лоба, очноямкової ділянки та частково слизову оболонку порожнини носа.
Верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) за функцією - чутливий. З порожнини черепа виходить крізь круглий отвір і йде в крилопіднебшну ямку. Іннервує шкіру носа, верхньої губи, щоки, ясна та зуби верхньої щелепи, а також слизову оболонку піднебіння, верхньої губи, щоки та порожнини носа.
Нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) за функцією - мішаний. З порожнини черепа виходить крізь овальний отвір і розгалужується на гілки, які Іннервують шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, виска, частково вушної раковини, слизову оболонку нижньої губи, щоки, дна порожнини рота, а також язик, висково-нижньощелепний суглоб, ясна та зуби нижньої щелепи.
Основними чутливими гілками нерва є язиковий нерв, нижній комірковий нерв (проходить у каналі нижньої щелепи і виходить крізь підборідний отвір) та вушно-висковий нерв.
Рухові гілки нижньощелепного нерва іннервують жувальні м'язи (висковий, жувальний та крилоподібні - бічний і присередній), а також щелепно-під'язиковий м'яз та переднє черевце двочеревцевого м'яза.
Відвідний нерв (nervus abducens) за функцією - руховий. З порожнини черепа виходить крізь верхню очноямкову щілину, йде в орбіту й Іннервує бічний прямий м'яз очного яблука.
Лицевий нерв (nervus facialis) за функцією - мішаний (рис. 157). У своєму складі має рухові, парасимпатичні (секреторні) та чуттєві (смакові) волокна.
З речовини мозку лицевий нерв виходить у куті між довгастим мозком, мозочком та мостом. Далі нерв входить крізь внутрішній
слуховий хід у канал лицевого нерва, виходить з нього крізь шило-сосковий отвір і потрапляє в товщу привушної залози. Тут нерв утворює привушне сплетення, після виходу з товщі залози розпадається на ряд гілок, які іннервують усі мімічні м'язи, підшкірний м'яз шиї, а також вушні м'язи, потиличне черевце потилично-лобового м'яза, шилопід'язиковий м'яз та заднє черевце двочеревцевого м'яза.
Парасимпатичні та чуттєві волокна лицевого нерва виділяють в особливий нерв - проміжний (nervus intermedius) Цей нерв виходить з мозку між лицевим та переддверно-завитковим (восьмим) нервами і у внутрішньому слуховому ході входить до складу лице-вого нерва. Найбільшою і кінцевою гілкою проміжного нерва є барабанна струна. Вона містить у собі смакові волокна - до язика та парасимпатичні волокна - до слинних залоз (піднижньощелепної І під'язикової). Барабанна струна приєднується до язикового нерва і йде в його складі.
Переддверно-завитковий нерв (nervus vestibulocochleans) за функцією - чутливий, це нерв слуху та рівноваги. Розрізняють дві частини нерва: переддверну та завиткову.
Переддверна частина (pars vestibularis) утворена відростками біполярних клітин, які в сукупності утворюють переддверний вузол, що розміщується у внутрішньому слуховому ході. Периферичні волокна біполярних клітин підходять до рецепторних клітин мі-шечка та маточки
Завиткова частина (pars cochlearis) починається волокнами від рецепторного апарату слуху - спірального вузла.
З'єднавшись, переддверна та завиткова гілки утворюють переддверно-завитковий нерв, який входить у порожнину черепа крізь внутрішній слуховий отвір і проникає в речовину мозку між мостом та довгастим мозком.
Язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus) за функцією - мішаний. З порожнини черепа виходить крізь яремний отвір. Чутливі гілки нерва іннервують слизову оболонку задньої третини язика, глотки, середнього вуха та клітин соскоподібного відростка. Ру-хові волокна нерва іннервують м'язи глотки, а парасимпатичні волокна нерва - привушну слинну залозу.
Блукаючий нерв (nervus vagus) за функцією - мішаний. У своєму складі має рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Найдовший з черепних нервів. Виходить 10-15 корінцями з товщі довгастого мозку позаду оливи. З порожнини черепа нерв виходить крізь яремний отвір разом з язикоглотковим та додатковим нервами. На шиї блукаючий нерв входить до складу судинно-нервового пучка, а далі йде в грудну порожнину, розміщуючись на стравоході, і разом з ним переходить через стравохідний розтвір діафрагми в черевну порожнину.
Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м'язи м'якого піднебіння (за винятком м'яза - натягача піднебінної завіски), глотки, стравоходу, серця, гортані, трахеї, бронхів, легень, шлунка, тонкої кишки та селезінки.
Чутливі волокна блукаючого нерва йдуть до глотки, стравоходу, гортані, трахеї, легень та серця, а парасимпатичні волокна - до залоз бронхіального дерева та травного апарату (від глотки дотовстої кишки), а також до печінки та підшлункової залози.
Додатковий нерв (nervus accessorius) за функцією - руховий. Утворений двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинномозкові корінці виходять з
Loading...

 
 

Цікаве