WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нервова система - Реферат

Нервова система - Реферат

спинного мозку відбиває спосіб пересування тварини. Так. наприклад, у плазуючих, що не мають кінцівок і, що пересуваються з допомогою тулуба (наприклад, у змії), спинний мозок розвитий рівномірно на всьому протязі і не має стовщень. У тварин, що користаються до-
нечпостямп. возника-ет два стовщення; при цьому, якщо більш розвиті передні кінцівки (наприклад, крила птахів), те переважає переднє (шийне) стовщення спинного мозку; якщо більш розвиті задні кінцівки (наприклад, ноги страуса), те збільшене заднє (поперекове) стовщення; якщо ц ходьбі однаково беруть участь і передні, і задні кінцівки (чотириногі ссавці), те однаково розвиті обоє стовщення. У людини в зв'язку з більш складною діяльністю руки як органа праці шийне стовщення спинного мозку диференціювалося сильніше, ніж поперекове.
Відзначені фактори філогенезу відіграють роль у розвитку спинного мозку й в онтогенезі. Спинний мозок розвивається з мозкової трубки, з її заднього відрізка (з переднього виникає головний мозок). З вентрального відділу мозювой трубки утворяться передні стовпи сірої речовини спинного мозку (клітинні тіла рухових нейронів), що прилягають до них пучки подовжніх нервових волокон і відростки названих нейронів (рухові корінці). Нз дорсального відділу виникають задні стовпи сірої речовини (клітинні тіла чуттєвих нейронів), задні кана-інки (відростки чуттєвих нейронів).
Таким чином, вентральна частії мозкової трубки є первинно рухової, а дорсальна - первинно чуттєвої. Розподіл на моторну (рухову) і сенсорну (чуттєву) області простирається на всю мозкову трубку і зберігається в стовбурі головного мозку.
Через редукцію каудальної частини спинного мозку виходить тонкий тяж з нервової тканини, майбутня filum terminale. Спочатку, на 3-м місяці утробного життя, спинний мозок займає весь хребетний канал, потім хребет починає рости скоріше, ніж мозг. унаслідок чого кінець останнього поступово перемелете я догори (краннально). При народженні кінець спинного мозку вже знаходиться на рівні III поперекового хребця. а в дорослого досягає висоти I-II поперекового хребця. Завдяки такому "сходженню" спинного мозку, що відходять від нього нервові корінці приймають косий напрямок (мал. 382).
дріботячи', півкулі великого мозку (hemispheriae cerebri), мозочок (cerebellum) і мозковий стовбур (truncus cerebri). Найбільшу частину всього головного мозку займають півкулі, за ними по величині випливає мозочок, іншу, порівняно невелику частину складає мозковий стовбур.
Верхнелагперальнай поверхня головного мозку. Обоє півкулі розділяються друг від друга щілиною, tissiira longitudinal is cerebri, идущей'в са-
гі головного иозга.
Рис 388. Нижня поверхня головного мозку.
І - Іі'асічз про1 lac tori us; II - п. opticua: III - ti, ociilotuolorms: IV - n. trochlearis; V - n- triRcfrilnu^ VI - a. abdiicens; VII - n. ЕасІ:іІІї:
Vill - a. vestibulocochlKatis; IX - n. glossopliaryiigfus; X - a. va^us;
Xi - - n, acccsMiriUs; XII - n. hypogloasus I - bullius oliactorius: 3 - tracing ollactorius: ^ --ЬиІЬиз жіш sfnistn; 4 - n. apticus; 5 - chlaMina opilcuni; fi - tractus орАісчї; 7 - substantia pprfor^ta ant.: 8 - hypo-phy^s; 9 - tuber cinercum; 10 - corpus niainillnre: fl - aubstantia рнг-fcirata post,; IS - pcdtinciAliii cprebri: IS - oons; 14 - ollva; IS ~ рїга-іпіз; IS - fiocculils; IT - cerehelluin: Ш. 19, 20, її - корінці чотири" верхніх СПИПШЩОЗГОВУК liepaop,
гиттальиом напрямку. У глибині подовжньої щілини півкулі зв'язані між собою спайкою - мозолистим тілом, corpus callosum, і іншими лежачими під ним утвореннями. Попереду від мозолистого тіла подовжня щілина наскрізна, а позаду вона переходить & поперечну щілину мозку, fissura transversa cerebri, що відокремлює задні частини півкуль від лежачого під ними мозочка.
Нижня поверхня мозку (мал. 388). З боку нижньої поверхні мозку, fades inferior cerebri, видна не тільки нижня сторона полуша-
рий великого мозку і мозочка, але і вся нижня поверхня мозкового стовбура, а також відходять від мозку нерви. Тут ми зустрічаємо наступні частини, якщо йти попереду назад. Передній відділ баэальной поверхні головного мозку представлений лобовими частками півкуль. На нижній поверхні лобових часток помічаються нюхові цибулини, biiibi olfactorii, до яких з порожнини носа через отвори ianiina cribn'isa ґратчастої кісти підходять тонкі нервові нитки, flla olfactoria, що утворять у своїй сукупності I пари головних нервів - нюхові нерви, nn. olfactorii. Звичайно при вийманні мозку з черепа ці нитки відриваються від bulbus olfactorius. Нюхові цибулини продовжуються кзади в нюхові тракти, tractus otfactorii, що закінчуються кожен двома корінцями, між якими знаходиться узвишшя, називане trigonum olfactorium. Безпосередньо позад останнього на тій і іншій стороні знаходиться передня продірявлена речовина. substantia, perforata anterior, назване так але причині маленьких дірочок, що знаходяться тут, через які проходять у мозкову речовину судини.
Посередине між обома передніми продірявленими просторами лежить зоровий перехрест, chiasma opticum, що має форму букви "X". Від верхньої поверхні хіазми відходить тоненька пластинка сірого кольору, lamina terminalis, що йде всередину fissura longitudinal is cerebri. Позад зорового перехреста міститься сірий бугор. tuber cinereum; верхівка його витягнута у вузьку трубку, так називану лійку, infundibulum, на якій, як ягода на стеблинці, висить круглясте тіло-придаток мозку, hypophysis cerebri. При положенні мозку на його місці в черепі придаток міститься в поглибленні турецького сідла. За сірим бугром знаходяться два кулястих белого кольори узвишшя - сосцевидные тіла, corpora mamillaria. За ними лежить досить глибока чотирикутна ямка, fossa interpeduncii)aris, оірани-ченпая з боків двома товстими білими пучками, що сходяться кзади і называемыми ніжками мозку, pediinculi cerebri. Дно ямки пронизане отворами для судин, а тому зветься зад іг його продірявленої речовини, '.ubslamia perforata posterior. Рядім з цим простором у борозенці медіального краю мозкової ніжки на тон і іншій стороні виходить III пари - глазодвигательный нерв;
п. oculoiiiotorius. Збоку ніжок мозку видний самийбагнистий з головних нервів, блоковий нерв. п. trochlearis - IV пари, що, однак, відходить не на підставі мозку, а з його дорсальної сторони, з так називаного верхнього мозкового вітрила- За яожек мозком знаходиться товстий поперечний вал - мост. pons (Varolii), що, звужуючи з боків, занурюється в мозочок- Бічні частини моста, найближчі до мозочка, звуться середніх ніжок мозочка, pedunculi cerebellares niedn; на границі між ними і власне мостом виходить на тій і іншій стороні V пари - тройничный нерв. п. trigeminus. За ва-ролкева мостом лежить довгастий мозок, medullii oblongata;
між ним і заднім краєм моста з боків середньої лінії видно початок VI пари - нерва, що відводить, п. abdiicens; ще далі убік у задній кран середніх ніжок мозочка виходять поруч на тій і іншій стороні ще два нерви: VII пари - лицьовий нерв, п. facialis, і VIII пари - п. vestibulocochlearis.
Між пірамідою й олиаой довгастого мозку (див. стор. 598) виходять корінці XII пари - під'язичного нерва, п. hypogl6ssus. Ke-решк^і IX, Х и XI пар-п. glossopharyngeus, п. vagus і п. accessdrius (верхньої частини) - виходять нз борозенки за оливою. Нижні волокна XI пари відходять уже від спинного мозку Б шийної його частини.
Loading...

 
 

Цікаве