WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи психологічного і фізіологічного збереження здоров’я - Реферат

Основи психологічного і фізіологічного збереження здоров’я - Реферат

мислення. Але жоден з видів праці не відбувається без регулювання центральної нервової системи. Вивчення трудової діяльності людини і впливу її на організм людини передбачає, насамперед, характеристику фізіології праці:
* фізичні, нервово-психологічні, розумові, емоціональні перенавантаження;
* ритм і темп роботи;.
* монотонність праці;
* обсяг сприймання і переробки інформації;
* біомеханічні та антропометричні дані.
Це дає змогу визначити +ступінь і характер навантаження організму під час роботи, +відповідність робочого місця і засобів праці анатомо-фізіологічним особливостям людини і +розв'язати цілу низку практичних питань:
o раціональні режими праці і відпочинку,
o організація робочого місця,
o проведення професійного добору та профорієнтації тощо.
Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується ви-тратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енергетичні втрати поновлюються харчуванням. Це необхідно для забезпечення постійного обміну енергії, тобто є безперечною умовою життя. Кількість енергії, що витрачається, дістала назву енергії основного обміну. Витрати енергії на основний обмін можуть коливатися залежно від статі, віку, стану центральної нервової системи, інтенсивності функцій ендокринної та ферментної систем та багатьох інших факторів.
Фізичні зусилля, яких докладає людина в трудовій діяльності, оцінюються у формі енергетичних витрат (вимірюються в кДж/хв, кДж/год або кКал/хв чикКал/год). їх кількість залежить від інтенсивності навантаження. Так, при фізичній праці середньодобові енерговитрати перевищують 115 кКал/год. Витрати енергії в багатьох випадках залежать від рівня механізації виробництва. Якщо воно повністю автоматизоване, то енергетичні витрати робітників наближаються до енерговитрат осіб, які займаються розумовою працею.
Добові енерговитрати залежать також і від віку людини. Наприклад, у похилому віці (коли людина на пенсії веде малорухомий спосіб життя) добова витрата енергії може становити 2,3 тис. кКал/добу; для людей молодих та середнього віку добові енерговитрати сягають 6 тис. кКал/добу.
Залежно від виду праці обов'язково необхідно враховувати і харчовий раціон. В даному випадку він не повинен перевищувати 2212 кКал (харчовий раціон не повинен більше, ніж на 5%, перевищувати добові енерговитрати).
На будь-яку діяльність людини сильно впливають успіх або невдача. В одних випадках успіх, піднімаючи людину у власних очах, мобілізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших - може викликати самозаспокоєння. Невдача ж у справі, до якої людина ставиться позитивно, викликає пригнічений стан. Залежно від особистих рис, неприємні почуття можуть викликати або відмову від подальшої діяльності в певній області, або послідовний аналіз причин невдачі та нові зусилля на виконання тієї чи іншої справи.
Успіх у роботі залежить від багатьох обставин. Однією, з них виступає творчість. Пошук нового в праці характерний лише для творчої особистості.
Творчість піднімає діяльність на вищий ступінь, є рушійною силою виробництва та науки. В творчості відбувається злиття фізичних та розумових сил, що розкриває повністю особистість, дає можливість самовираження.
Втома
На успіх діяльності особливо впливає стан людини. Будь-який вид діяльності викликає втому.
* Втома - це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини.
Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.
Дослідження працездатності показало, що в перші дві години про-дуктивність праці зростає, досягає максимального рівня, а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома наступає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину.
При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а пе-ріод нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні процеси в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними.
За наявності хронічної перевтоми
О погіршується продуктивність праці
О знижується опір організму до інфекції
О зростає лабільність показників серцево-судинної системи
О підвищується сухожилкові рефлекси, пітливість
О часто зменшується маса тіла
О збільшується кількість помилок, брак у роботі
Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий етан може призвести до загострення багатьох захворювань - серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.
Фактори, які впливають на продуктивність праці
Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впливають на продуктивність праці.
Основні фактори впливу
Продуктивність праці
організація робочого місця режим напруження і відпочинку під час роботи забарвлення стін приміщення ставлення до праці
Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ус-кладнюють появу трудових зусиль.
Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, користуються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такі показники:
* інтелектуальне та емоційне навантаження;
* тривалість зосередженого спостереження;
* кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важли-вими;
* кількість сигналів на годину;
* темп;
* нас активних дій;
* необхідність самостійного пошуку пошкоджень;
* монотонність праці;
* напруження зору;
* точність виконання роботи;
* змінність;
* режим праці та відпочинку.
Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий - незначну. Пра-цездатність залежить від таких факторів, як oвік, oздоров'я людини, oстать, oнавички у роботі, oсанітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.
Подовжити стійку працездатність можна за рахунок > оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій, > комфортними умовами праці, > правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, > проведенням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, > використанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, > спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності, >наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забезпечують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час.
Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів - активний і пасивний.
*Активний відпочинок - це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.
*Пасивний відпочинок - перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.
Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відпір - все це негативно позначається на стані людини, а відповідно на активності її життєдіяльності.
На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зниження працездатності спостерігається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням.
Використана література:
1. Основи безпеки життєдіяльності людини. - К., 2000.
2. Ковальчук І.М. Робота і здоров'я. - Харків, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве