WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що мешкають у зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття - Реферат

Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що мешкають у зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття - Реферат

і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05). Що стосується низького рівня емоційного напруження, то в контрольній групі даний показник достовірно вищий (44,8+4,1 і 59,6+0,7 р<0,001). Простежується певна динаміка у рості рівня емоційного напруження. Так, середній показник достовірно вищий у молодших школярів (38,3+5,6 і 20,8+4,7; р<0,05). Низькі показники рівня емоційного напруження суттєво не відрізняються (43.8+5,8 і 45,8+5,8; р<0,05). Високі показники цього параметру залишаються практично однаковими в обидвох вікових групах (8,2+3,2 і 9,7+3,4; р<0,05).
Такі дані дають підставу стверджувати про вплив екологічної ситуації на психоемоційну сферу дітей. Слід підкреслити, що наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напуження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційненапруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.
Підвищений рівень емоційної напруги може призвести до невротизації дітей. Про це свідчить наявність негативної тенденції емоційного реагування дітей, виявленої за допомогою спеціальної медико-психологічної методики вивчення рівня невротизації (опитувальник Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва). В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 6,1 і 9,5 4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.
Таким чином, результати нашого дослідження суперечать даним офіційної статистики, де зазначається, що після Чорнобильсткої катастрофи в Україні не виявлено вірогідних змін рівня нервово-психологічної патології (2,с.14). Проте, при спеціально проведеному психологічному обстеженні школярів в зоні посиленого радіоекологічного контролю встановлено вірогідне переважання патологічних форм нервово-психічних розладів.
Чорнобильська катастрофа призвела в Україні до забруднення радіонуклідами з рівнем більше 1 Кі/км кв близько 35млн. га з населенням приблизно 5 млн осіб, при чому чверть з них - діти, організм в цілому і психіка яких є особливо чутливими до радіаційного впливу (2, с.13).
До недавнього часу в променевій патології основну увагу приділялося великим дозам загального опромінення ( більше 1 Гр), що викликали гостру променеву хворобу, яка безпосередньо загрожувала життю потерпілого ( Єрмолаєва-Маковська А.П.в співавт.1983). Оцінка впливу малих доз радіації залишається суперечливою.
Однак, протягом останніх років у світовій літературі простежується схилення в сторону визнання можливої шкідливої дії доз опромінення менших 5 сГр/рік (Коноплянников А.Т. в співавт.1983, Борисова В.В.1984).
Малими вважаються дози одноразової радіаційної дії, які не перевищують 100 Рад (1Гр). Але відносно до аварії на ЧАЕС такими слід вважати в основному дози, менші 20 Рад або 0,2 Гр (Брилліант М.Д. в співавт.1987.
Узагальнення результатів нашого дослідження свідчить про те, що радіаційне забруднення довкілля після аварії на ЧАЕС призвело до погіршення умов для повноцінного психічного розвитку дітей та підлітків. У зв`язку з цим особливої важливості набирає психологічне вивчення і виявлення граничних станів, тобто допатологічних змін у психічному стані дітей, які не досягли ступеня хвороби, але в значній мірі негативно впливають на психічний розвиток.
Оскільки фізичне здоров`я у значній мірі залежить від душевного стану, врівноваженості почуттів, своєчасного вирішення внутріособистісних конфліктів, від формування гармонійних стосунків, важливу роль відіграє попередження станів, які викликають надмірну емоційну напруженість.
Діти та підлітки, у яких виявляється підвищений рівень невротизації, емоційна нестабільність та негативні емоційні симтомокомплекси, становлять "групу ризику" відносно розвитку психічної ,психосоматичної патології та соціальної дезадаптації. Отже, можна зробити висновок , що відхилення в емоційній сфері являються своєрідними індикаторами впливу радіаційного забруднення довкілля на психічний розвиток школярів. Тому необхідно своєчасно виявити дітей, що потребують психологічної допомоги з метою психокорекційної роботи.
В світовій практиці ,вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я дитини, функціонування емоційної сфери, проводиться шляхом попереднього виявлення незначних відхилень та найбільш ранніх симптомів невротизації, які в значній мірі визначають стан здоров`я у подальшому житті особи (7,с.79).
Відповідно до завдань збереження психічного здоров`я дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям "групи ризику".
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Крижанівська Л.О. Психічні розлади непсихотичного рівня у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Автореферат док. дес. - Київ, 1998. - 40 с.
2. Пономаренко В.М. Стан здоров`я дітей до 14 років, які проживають в зоні довгого поставарійного впливу малих доз випромінення. Лікарська справа - Київ "Здоров`я",1995.-№5-6, с. 12-15.
3. Чуприков А.П., Пасечник Л.Н., Крижанівська Л.А.,Козакова С.Є. Психічні порушення при радіаційних ураженнях головного мозку. - Київ, 1992. - 52 с.
4. Ведяєв Ф.П. Мозок, емоції, здоров`я. - М."Знання",1983.- 70 с.
5. Психолого - педагогічна допоморга дітям на базі позашкільних закладів в зоні радіоекологічного контролю.Науково-методичний посібник для керівників позашкільних закладів та гуртків, методистів, практичних психологів./ за ред. Рибалки В.В. - Київ, НДІ психології України, 1992. -72с.
6. Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи: Науково - методичний посібник /За ред. Киричука О.В. - Київ, 1998. -181 с.
7. Медицина окружающей среды: пер. с англ. / Под. ред. Беннета А.Е. -М.: "Медицина", 1981.- 368с.
8. Оценка функционального состояния организма детей при массовом исследовании влияния окружающей среды на здоровье населения. Метод. рекоменд. - К.; 1987.- 26 с.
9. Балева Л.С., Карпеева Е.Е. Чернобыль и здоровье детей (к 10-летию аварии на ЧАЭС). Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1996.- Т.41, №3.- с. 5-9.
Матейко Н.М.
Науковий кореспондент
Інституту психології ім. Г.С. Костюка
АПН України.
Loading...

 
 

Цікаве