WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Препарат Хілак® форте при корекції дисбіотичного стану кишечника у дітей, хворих на гострий бронхіт - Реферат

Препарат Хілак® форте при корекції дисбіотичного стану кишечника у дітей, хворих на гострий бронхіт - Реферат

(1,972±0,525 г/л; P<0,01) і SIgА2 (0,617±0,189 г/л; P<0,05). При дисбактеріозі I ступеня вірогідно збільшувався вміст тільки SIgА1 (1,608±0,060 г/л; P<0,01). При дисбактеріозі II і III ступенів не спостерігалося достовірних змін у вмісті SIgА1 і SIgА2, однак було характерним збільшення концентрації IgG (0,341±0,023 г/л; P<0,01; 0,865±0,057 г/л; P<0,01, відповідно).
Цілком ймовірно, при дисбактеріозі I ступеня зберігаються реактивні можливості місцевого імунітету кишкового регіону продукування SIgA1. При дисбактеріозі II і III ступенів для місцевого імунітету слизової оболонки кишечника характерно швидке виснаження продукування SIgA1 і вторинний тип імунної відповіді, виразність якого прямо пропорційна ступеню кишкового дисбіозу. У період реконвалесценції гострого бронхіту відзначався приріст вмісту IgG (0,324±0,028 г/л; P<0,05) у мокротинні, як на тлі лікування
Хілак® форте, так і беззастосування пробіотика. У копрофільтратах хворих контрольної групи при еубіотичному стані кишкової флори до періоду реконвалесценції захворювання спо- стерігалося зниження концентрації SIgА1 до 0,717±0,182 г/л (P<0,01) і збільшення вмісту IgG до 0,725±0,041 г/л (P<0,01). У хворих на гострий бронхіт з дисбактеріозом кишечника I ступеня відбувалося зменшення концентрації SIgА1 до 0,636±0,183 г/л (P<0,01). У хворих з дисбактеріозом II ступеня вміст імуноглобулінів у копрофільтратах практично не змінювався протягом усього захворювання. При дисбактеріозі III ступеня спостерігалося зниження вмісту IgG до 0,102±0,045 г/л (P<0,01) на тлі практично незмінного рівня SIgA1, SIgA2, IgM у копрофільтратах хворих дітей.
Водночас у копрофільтратах хворих, які вживали Хілак® форте, при еубіотичному стані кишкової флори до періоду реконвалесценції спостерігалося зниження концентрації SIgA2 до 0,053±0,022 г/л (P<0,01) і не відзначалося достовірних змін вмісту IgG. Цілком ймовірно, що застосування Хілак® форте сприяє більш швидкому відновленню поєднання процесів продукування секреторного компонента і IgA механізмами місцевого імунітету. Альтернативним поясненням зареєстрованого зниження концентрації SIgA2 у копрофільтратах до періоду реконвалесценції може бути припущення про позитивний вплив Хілак® форте на процеси відновлення порозності стінок судин мікроцикуляторного русла.
У хворих основної групи, на відміну від контрольної, де лікування хворих проводилося без застосування Хілак® форте, до періоду реконвалесценції відзначалося вірогідне підвищення відносного вмісту Т-лімфоцитів до 50,2±2,09% (P<0,05) і концентрації IgG у сироватці крові до 11,2±0,91 г/л (P<0,05). Інші показники системного імунітету істотно не змінилися.
Висновки
1. Застосування Хілак® форте у дітей, хворих на гострий бронхіт, сприяє більш легкому перебігу захворювання, відновленню еубіотичного стану мікробного пейзажу кишечника.
2. На тлі лікування препаратом Хілак® форте відзначається швидше відновлення імунного статусу (підвищення відносного вмісту Т-лімфоцитів і концентрації сироваткового імуноглобуліну G) і зниження концентрації SIgА2 у копрофільтратах.
3. При гострих бронхітах показано призначення Хілак® форте у складі комплексного лікування.
Література
1. Блохина И. Н. Дисбактериоз и его профилактика.//Педиатрия, 1982, #1, с. 72-74.
2. Кузенко О. В., Магуряк Г. I.,Мельник I. П. Корекція кишкової мікрофлори за допомогою кисломолочного продукту "Наріне" у дітей грудного віку з ускладненнями пневмоніями.//II конференція Асоціації дитячих лікарів України "Лiкувально-профiлактичне харчування та пробiотики в педіатрії". К., 1998, с.109-110.
3. Микробиологическая диагностика дисбактериозов: методические рекомендации. К., 1998, 14 с.
4. Слабоспитская А. Т., Виноградов В. Р., Кримовская С. С. и др. Новый препарат биоспорин и его влияние на микрофлору кишечника при дисбактериозе новорожденных детей. //Микробиологический журнал, 1995, т.51, #1, с. 71-76.
5. Степаненко Т. I., Бадогiна Л. П., Чергiнець В. I. Застосування бiопрепарату А-бактерiн для реабiлiтацiї дітей, якi часто хворiють на гострi респiраторнi захворювання.//II конференцiя Асоцiацiї дитячих лiкарiв України "Лiкувально-профiлактичне харчування та пробiотики в педiартрiї". К., 1998, с.129-130.
6. Чередеев А. Н., Пиедра Д. В., Сотолонго К. К. Исследование спонтанных розеткообразующих клеток периферической крови человека.//Лабораторное дело, 1976, #6, с. 350-354.
7. Bergogne-Berezin E. Impact ecologique de l'antibiotherapie. Place des micro-organismes de substitution dans le controle des diarrhees et colites associees aux antibiotiques.// 1995, Vol.24, р. 145-156.
8. Sussman J. I., Baron E. J., Golberg S. M.et al. Clinical Manifistation and Therapy of Lactobacillus Endocarditis: Report of a case Review of the Literature. // reviews of Infect. Dis.,1986, Vol.8, p.771-776.
9. Dobson S. R. M., Bacer C. J. Enterococcal sepsis in Neonatales: Features, by Age at Onset and Occurrence of Focal Infection. // Pediatrics, 1990, Vol.85, p.165-171.
10. Elmer G. W., Surawicz C. M., McFarland L. V. Biotherapeutic agents. A neglected modality for the treatment and prevention of selected intestinal and vaginal infections. [Review]. // JAMA, 1996, Vol.275, # 11, p. 870-876.
11. Mancini G., Carbonura A. O., Heremans J. F.et. al. Immunochemical quantation of antigens by single radial immunodiffusion. // Immunochemictry, 1965, Vol.2, # 3, p.235 -254.
12. Jondal M., Holm G., Wigzell H. Serface markers of human T- and B-lymphocytes 1. A large popylation of lymphocytes forming non-immune rosetts with sheep red blood cells. // J. Exp. Med., 1972, Vol.136, # 2, p. 207-215.
13. McFarland L. V. Saccharomyces boulardII is Saccharomyces ctrevisiae. // Clin. Dis.,1996, Vol.22, p.200-201.
14. Millis J. A. Do bacteria cause chronic polyarthritis. // The New J. Of Med., 1989, Vol.230, p. 245-256.
15. Tannock G. W. Probiotic properties of lactic-acid bacteria: plenty of scope for fundamental R & D. [Review]. // Trends In Biotechnology, 1997, Vol 15, #7, p. 270-274.
Loading...

 
 

Цікаве