WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Процес кровообігу та лімфообігу - Реферат

Процес кровообігу та лімфообігу - Реферат


Реферат
на тему:
"Процес кровообігу
та лімфообігу"
План
1. Процес кровообігу, що його здійснює.
2. Велике і мале коло кровообігу.
3. Лімфообіг.
4. Кровоносні судини. Рух крові по судинах.
5. Кров'яний тиск.
6. Швидкість руху крові.
7. Регуляція кровообігу.
1. Серцево-судинна система надає руху крові, розносить кров по всьому тілу і забезпечує виконання кров'ю її функцій. Система кровообігу складається з серця та кровоносних судин. Серце - це порожнистий м'язовий орган, який виштовхує кров у судини. У людини і ссавців та птахів серце поділене суцільною перегородкою на дві частини - праву й ліву, порожнини яких між собою не сполучаються. Кожна половина розділена поперечною перегородкою ще на дві частини - передсердя й шлуночок. Між ними е отвір з клапанами, які пропускають кров лише в одному напрямку.
Кровоносні судини - це трубки, що, розгалужуючись, зменшують свій діаметр аж до найдрібніших судин - капілярів. Далі капіляри зливаються, при цьому діаметр утворюваних судин (вен) зростає. По кровоносних судинах кров розноситься до всіх органів і тканинна потім знову збирається до всіх органів і тканин, а потім знову збирається до серця.
2. Велике і мале коло кровообігу. Кровоносні судини утворюють два кола кровообігу - велике і мале. Велике коло починається від лівого шлуночка, звідки виходить найбільша кровоносна судина тіла - аорта. По аорті й артеріях, що відходять від неї, кров розноситься по всьому тілу; в капілярах вона віддає тканинам кисень та поживні речовини, а з них забирає вуглекислий газ і продукти окислення, перетворюється з артеріальної на венозну і по венах повертається до правого передсердя.
Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка. Своїми скороченнями він виштовхує венозну кров у легеневу артерію, звідки вона розноситься до легеневих капілярів. Тут кров віддає вуглекислий газ, насичується киснем і по легеневих венах тече до лівого передсердя. З лівого передсердя через лівий шлуночок кров знову поступає у велике коло кровообігу.
Судини, по яких кров рухається від серця, називаються артеріями, до серця - венами. У великому колі кровообігу по артеріях тече артеріальна кров, а по венах венозна. У малому колі, навпаки, по артеріях від серця тече венозна кров, а по венах повертається до серця артеріальна.
3. Лімфообіг. Лімфа відрізняється від крові відсутністю еритроцитів і значно меншою кількістю лейкоцитів. Крім того, в ній менше білка і більше продуктів життєдіяльності клітин.
Лімфа утворюється в лімфатичних капілярах з тканинної рідини і звідти збирається до лімфатичних судин, які утворюють густу сітку в усіх органах і тканинах. Лімфатичні судини, зливаючись між собою, закінчуються двома лімфатичними протоками, які впадають у верхню порожнисту вену. У лімфатичних судинах, як і у венах, є півмісяцеві клапани. Ці клапани роблять можливим рух лімфи лише в одному напрямку.
По ходу лімфатичних судин розташовані потовщення - лімфатичні вузли. В цих вузлах утворюються лейкоцити, а також відбувається очищення лімфи від хвороботворних мікроорганізмів. При інфекційних захворюваннях лімфатичні вузли часто збільшуються, і тоді їх можна намацати пальцями.
4. Кровоносні судини. Рух крові по судинах
Кровоносні судини за будовою і функціями поділяються на артерії, капіляри і вени.
Артерії. По артеріях кров під великим тиском тече від серця. Тому артерії мають товсті пружні стінки. До складу артеріальної стінки входять волокна гладеньких м'язів, еластичні волокна й сполучна тканина.
Гладком'язові волокна, скорочуючись та розслаблюючись, звужують та розширюють артерії і таким чином регулюють потік крові в них. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Пружність артерій, особливо аорти й легеневої артерії, має велике значення для руху крові. Лівий шлуночок під час скорочення виштовхує під великим тиском більше крові, ніж її відтікає з аорти в артерії. При цьому стінки аорти розтягуються, і вона .вміщує всю кров, виштовхнуту шлуночком. Коли шлуночок розслаблюється, тиск в аорті падає, а її стінки завдяки пружним властивостям трохи спадаються. При цьому надвишок крові, що містився в розтягнутій аорті, проштовхується з аорти до артерій, хоча з серця в цей час кров не надходить. Так періодичне виштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється у безперервний рух крові по судинах.
Пружність артерій забезпечує ще одне фізіологічне явище. Відомо, що у всякій пружній системі механічний поштовх викликає коливання, які поширюються на всю систему. У кровоносній системі таким поштовхом служить удар крові, що викидає серце, об стінки аорти. Остання при цьому розтягується, і коливання біжить по всіх артеріях з досить великою швидкістю - близько 10 м/с. У ділянках тіла, де великі артерії підходять близько до шкіри,- на зап'ястку, скронях, шиї пальцями можна відчути такі коливання стінок артерій. Це артеріальний пульс.
Вени. На відміну від артерій вени не розносять, а збирають кров від органів і несуть її до серця. Тиск крові у венах дуже низький, тому стінки вен тонкі, здатні легко спадатись. У стінці вен теж е м'язові волокна, які виконують таку саму функцію, як і в артеріях. Проте значно більший вплив на рух крові у венах здійснюють оточуючі тканини, особливо скелетні м'язи, які, скорочуючись і розслаблюючись, стискають або розтягують вени. Це приводить до просування крові по венах. Але оскільки у венах е клапани, то кров тут рухається лише в одному напрямі - до серця. Крім того, руху крові до серця сприяє розтягання порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху.
Капіляри - це найдрібніші кровоносні судини, розташовані в усіх тканинах між артеріями і венами, їх діаметр 7-10 мкм. Основна функція капілярів - забезпечення обміну газами і поживними речовинами між кров'ю і тканинами. Тоненька стінка капілярів утворена лише одним шаром плоских клітин. Через неї легко проходить кисень і поживні речовини з крові до тканин, а вуглекислий газ і продукти життєдіяльності - в зворотному напрямку. Капіляри можуть відкриватись і закриватись, змінюючи кровопостачання тканини. На площі 1 мм2 поперечного перерізу скелетного м'яза у спокої налічується 100-300 відкритих капілярів. У працюючому м'язі, де потреба в кисні і поживних речовинах зростає, кількість відкритих капілярів досягає 2 тис. на 1 мм2.
5. Кров'яний тиск. Будь-яка рідина "тече від місця, де тиск вищий, туди, де він нижчий. Чим більша різниця тисків, тим вища швидкість течії. Кров у судинах теж рухається завдяки різниці тисків, що її створює серце своїми скороченнями. Найвищий тиск в аорті і у великих артеріях. По мірі просування крові по артеріях частина енергії тиску використовується на подолання тертя крові об стінки судин, і тому тиск поступово падає. Особливо значне падіння тиску відбувається в найдрібніших артеріях і в капілярах - вони чинять найбільший опір руху крові. У венах кров'яний тиск продовжує поступово знижуватись, і в порожнистих венахвін дорівнює атмосферному тиску або навіть дещо нижчий за нього. Дані про величину кров'яного тиску в різних відділах кровоносної системи наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Показники кровообігу
Показник Кровоносні судини
Аорта і артерії Капіляри Вени
Кров'яний тиск, мм. рт. ст. 100-120 20-30 0-5-15
Швидкість руху крові, мм/с 300-500 (в аорті) 0,3-0,5 50-300
Розподіл крові між судинами, % 20 5 75
Кров'яний тиск у людини вимірюють у плечовій артерії, співставляючи його з атмосферним. Для цього на плече одягають гумову манжетку, сполучену з манометром. У манжетку нагнітають повітря, поки пульс на зап'ястку не зникне. Це означає, що плечова артерія стиснута більшим зовнішнім тиском і кров через неї не тече. Потім, поступово випускаючи повітря з манжетки, слідкують за появою пульсу. В цей момент тиск в артерії стає трохи більшим, ніж тиск у манжетці, і кров, а разом з нею і пульсова хвиля починають доходити до зап'ястка. Показ манометра в цей час і буде характеризувати кров'яний тиск у плечовій артерії.
6. Швидкість руху крові залежить не тільки від різниці тисків, але й від ширини кровоносного русла. Хоч аорта е найширшою судиною, але вона одна в організмі і через неї протікає вся кров, що виштовхується лівим шлуночком. Тому швидкість тут найбільша (див. табл. 1). По мірі розгалуження артерій їх діаметр стає меншим, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій зростає і швидкість руху крові зменшується. Загальна ширина просвіту всіх капілярів у 500-800 разів більша ширини аорти, отже, швидкість кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша, ніж в аорті. Вени по дорозі від капілярів зливаються, їх кількість і загальна площа поперечного перерізу зменшується, а швидкість руху крові в порівнянні з капілярами зростає. З таблиці також видно, що ? всієї крові знаходиться у венах. Це пов'язане з тим, що тонкі стінки вен здатні легко розтягатись і тому вони можуть вміщувати значно більше крові, ніж відповідні артерії.
Кількість крові, що протікає за одиницю часу через судини, дорівнює добуткові швидкості руху крові на площу поперечного перерізу судин. Ця величина є однаковою для всіх частин кровоносної системи: скільки крові виштовхує серце в аорту, стільки її протікає через артерії, капіляри та вени і стільки ж повертається назад до серця.
Кровопостачання органів змінюється в залежності від їх потреб завдяки описаному вище перерозподілу крові. Але цей перерозподіл може бути ефективним лише за умови, якщо тиск в артеріях не змінюється. Однією з основних функцій нервової регуляції кровообігу є підтримання постійного кров'яного тиску. Ця функція здійснюється, рефлекторно.
В стінці аорти і сонних артерій є рецептори, які дужче подразнюються, коли кров'яний тиск зростає вище нормального рівня. Збудження від цих рецепторів іде до судинорухового центра, розташованого в довгастому мозку, і гальмує його роботу. Від центра по симпатичних нервах до судин і серця починає надходити слабше збудження, ніж раніше, і кровоносні судини розширюються, а серце послаблює свою роботу. Внаслідок цих змін кров'яний тиск знижується. А якщо тиск чомусь упав нижче норми, то подразнення рецепторів припиняється зовсім і судиноруховий центр, не одержуючи гальмівних впливів від рецепторів, посилює свою діяльність: посилає до серця і судин більше нервових імпульсів у секунду, судини звужуються, серце скорочується частіше і сильніше, кров'яний тиск підвищується.
Loading...

 
 

Цікаве