WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Профілактика хірургічної інфекції - Реферат

Профілактика хірургічної інфекції - Реферат

ПРОФІЛАКТИКА ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ
Великий ризик для здоров'я та величезні економічні витрати, пов'язані з лікуванням хворих, ставлять сьогодні профілактику хірургічної інфекції на вищий ступінь, ніж пошук все нових і переважно малоефективних засобів лікування.
Звичайно, профілактика інфекції є складною уже через свою багато-плановість, пов'язану з безліччю причин розвитку її та умов, що сприяють цьому. Наведений раніше перелік найважливіших загальних причин по-ширення хірургічної інфекції слугує дороговказом для вибору профілак-тичних заходів.
Жорсткість асептичного режиму в хірургічних стаціонарах і насамперед у операційних та перев'язочних - нагальне завдання. Це передусім підвищення вимог щодо асептичного режиму до всіх працівників хірургічних та анестезіологічних і реанімаційних відділень, підвищення професіоналізму в здійсненні асептичних заходів та контролю з боку завідувача хірургічного відділення (операційного блоку) та старшої операційної сестри, провітрювання палат, дезінфекція постелі, вологе прибирання тощо. Високий гігієнічний режим у відділенні, гігієна персоналу (спеціальний одяг, виявлення та лікування бацилоносіїв ) та хворих (миття хворих під душем з антимікробним милом, повна
ізоляція хворих з відкритими вогнищами інфекції від здорових), макси-мальне скорочення перебування хворих перед операцією у відділенні, уникнення перев'язки в палаті дозволяють зменшити загрозу госпіталізму, контамінації поверхні тіла хворих полі-резистентними мікробами.'
Ретельне дослідження та обстеження хворих перед операцією з метою виявлення якихось відхилень та порушень у них імунітету й інших чинників ризику і корекція їх зменшують загрозу інфекційних ускладнень після операції. Обмеження інвазивних досліджень суворими показаннями, зістри-гування, а не гоління волосся в зоні операційного поля за 30 хв до операції, змазування шкіри операційного поля перед операцією антисептиками, використання водонепроникної білизни для хірургічної бригади, покриття операційного поля після його обробки самоклеючими плівками, через які проводиться розріз, користування гострими інструментами для розтину тканин, бережливе ставлення до останніх, зменшення кількості лігатур, користування в контаміно-ваній рані монофільними, що не мають абсорбуючих властивостей, швами та швами, що розсмоктуються, своєчасна заміна рукавичок у разі їх пошкодження, заміна інструментів після розрізування шкіри - все це сприяє зменшенню ризику щодо розвитку хірургічної інфекції, зокрема інфікування ран. Серед видів хірургічної інфекції найбільшу питому вагу мають інфекція ран та ушкоджень (мікротравми, опіки, відмороження, укуси та ужалення комах тощо), а також післяопераційна (ранова та порожнинна) місцева і загальна інфекції. Тому запобігання цим видам інфекції складає найважливішу проблему. Профілактика інфекції випадкових ран та пошкоджень полягає в своєчасній їх діагностиці, поданні першої медичної допомоги. Добре налагоджена робота травматологічних пунктів, медпунктів, хірургічних кабінетів, станцій "Швидкої допомоги" має величезне значення як для профілактики інфекції, так і нерідко долі потерпілих. У лікуванні цих ран основу складає первинна хірургічна обробка, найкраще в перші 6-12 год після нанесення рани, але не пізніше 24 год, з подальшими допоміжними засобами (дренування порожнини рани, місцеві хімічні та фізичні впливи на неї, асептичні та антисептичні пов'язки, фізметоди, загальні заходи). Поряд із хірургічною обробкою рани в профілактиці ранової специфічної інфекції (правець, сказ) велику роль відіграють імунізація хворих (пасивна, чи пасивно-активна, чи лише активна). Запобігання інфікуванню мікротравм грунтується на санітарній освіті людей та своєчасній обробці мікротравм, зокрема обмиванні пошкодженого місця, якщо воно забруднене, стимулюванні кровотечі з проколу шляхом стискання м'яких тканин з боків у зоні пошкодження, змазуванні місця ушкодження антисептичним засобом - розчином йоду, спирту чи брильянтового зеленого з подальшим закриттям його клеєм БФ-2 чи лейкопластирем або змазуванням ураженого місця антисептичною клеєвою рідиною. Для обробки мікротравм запропоновано багато таких спеціальних антимікробноклейових композицій, які при нанесенні на пошкоджене місце тверднуть. Вони дають одночасно і дезінфікуючі, й герметизуючі ефекти (рідина М.В. Но-викова, клей БФ-2 тощо). Велику роль у профілактиці інфекції випадкових ран відіграють радикальне видалення макроскопічне пошкоджених тканин, ретельний гемостаз (краще без електрокоагуляції), негусте накладання швів та розташування їх у безпосередній близькості від краю (не більше 0,5 см), бережливе ставлення до тканин, аподактильна робота та суворе додержання всіх правил асептики під час виконання цієї операції. У разі вимушеної відстрочки хірургічної обробки рани - до 24 год і більше - хворому треба призначити профілактично антибіотики (краще з групи напівсинтетичних пеніцилінів - ампіцилін чи пентрексил та ін.) або один із сульфаніламідних препаратів (сульфадиметоксин та ін.), які затримують розвиток інфекції в рані. У разі запіз-нілої хірургічної обробки рани, коли в ній уже є ознаки серозного запалення (так звана інфікована рана), для запобігання розвитку в ній гнійного запалення ("гнійної рани") рану не зашивають, а дренують і накладають на неї вологовисихаючі антисептичні осмотичні пов'язки. Ефективними є фізіотерапевтичні процедури, відкрите лікування в асептичних камерах чи аерогерапевтичних установках (АТУ) та загальні заходи (антибіотикотерапія тощо). Раннє закриття рани, аж до пластичного (невільним чи вільним клаптем шкіри), є добрим профілактичним засобом проти розвитку інфекції в ній. Таким самим важливим заходом є введення після обробки кон-тамінованих ран або інфікованої рани (стадія серозного запалення) в їх порожнину припливного чи припливно-відпливного дренажу з антисептиком до повної ліквідації ознак запалення.
Для профілактики інфікування порожнин (черевної, плевральної, че-репа, суглобів) важливе значення мають рання діагностика гострих за-хворювань органів цих порожнин, запобігання забрудненню їх вмістом та матеріалом з уражених органів та тканин, видалення під час операції за-лишків крові та інших речовин (шматочків тканини, рідин) шляхом ви-мивання та аспірації їх з тих порожнин, в яких виконувалось оперативне втручання. В багатьох випадках виконують дренування порожнини (трубка-ми, катетерами) з метою як відсмоктування залишків ексудату, так і введення через трубчасті дренажі антисептиків чи антибіотиків. У профілактиці післяопераційної інфекції не можна переоцінити роль ліквідації в перед-операційний період латентних осередків інфекції, анемії, гіпоксемії, дефіциту білків (гіпопротеїнемії), електролітів та порушень інших видів обміну, особливо вуглеводного (у хворих на цукровий діабет) тощо.
Важлива роль належить також достатнім доступам при операціях, дос-коналим оперативній техніці та анестезії, а також безпосередній профілак-тичній антибіотикотерапії (за 1-2 год перед операцією) вмаксимальній до-бовій дозі (внутрішньовенне чи внут-рішньом'язово) при втручаннях у хво-рих з дуже забрудненими ранами та інфекційно-запальними хірургічними процесами у внутрішніх органах та у хворих, у яких втручання виконуються на товстій та прямій кишках, на серці та судинах з протезуванням, у хворих на цукровий діабет та ін. Профілактична антибіотикотерапія (хіміотерапія) рекомендується в таких випадках:
1) при випадкових забруднених ранах, які не можуть бути своєчасно хірургічне оброблені;
2) при всіх забруднених мікробами операційних ранах;
3) при всіх ранах з ендопротезу-ванням;
4) при операціях у людей з інфекцією чи у тих, хто щойно перехворів на інфекційну хворобу;
5) при операціях у хворих з попереднім ураженням серцевих клапанів (для профілактики ендокардиту);
6) при операціях "чисто-забруднених", коли розкривають порожнину кишки, жовчних шляхів тощо.
Профілактично застосовують антибіотики широкого спектру дії.
Велике значення мають догляд за хворими та ранами, відповідні сані-тарно-гігієнічні умови в палатах перебування хворих, раціональне загальне лікування хворих (вітамінізоване харчування, корекція гідроіонного балансу та інших порушень обміну, оксигенація, використання імунних, гормональних та ферментних препаратів).
Особливу увагу в профілактиці післяопераційної інфекції треба при-діляти підвищенню кваліфікації хірургів, особливо тих, хто чергує на невідкладній допомозі, та персоналу відділень інтенсивної терапії і реані-мації, боротьбі з бацилоносійством, яке особливо часто спостерігається у персоналу хірургічних відділень.
У запобіганні інфекційним хірургічним захворюванням мають велике значення добре налагоджені санітарно-гігієнічні умови на виробництві та в побуті, заходи з техніки безпеки на виробництві та своєчасна обробка мікротравм, лікування прихованих осередків латентної інфекції та загальних системних хвороб (серцево-судинних, обмінних, ендокринних, алергічних та інших), запобігання та боротьба з ожирінням, заняття фізкультурою, оздоровчим спортом, загартування.
Безумовно, для профілактики хірургічної інфекції не досить лише медичних заходів. Останні можуть бути ефективні лише на тлі економічного добробуту людей та сприятливих екологічних умов їх проживання.
Loading...

 
 

Цікаве